Рішення № 79779174, 29.01.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5413/17

Провадження № 2/204/63/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМенеМ УкрАїНи

29 січня 2019 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Невеселій К.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_2,

за участю представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи – Управління – служба у справах дітей Чечелівського району м. Дніпро, Соборний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, уточнивши позовні вимоги просив:

-визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, народженого ОСОБА_4;

-зобов’язати Соборний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у актовому записі про народження дитини № 729 від 08.06.2011 року виключити відомості про ОСОБА_6, як батька дитини та внести такі зміни: в графі «батько» записати «Бєлік Олександр Миколайович» замість «Касминін Олександр Миколайович» змінити прізвище дитини з «Касминін» на «Бєлік».

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав на те, що у 2009-2010 роках він перебував у близьких стосунках з відповідачем. 21.05.2011 року відповідач народила сина - ОСОБА_5. Запис про батька був зроблений зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 ЦПК України. Однак, позивач про вагітність відповідача не знав, оскільки відповідач нічого не повідомляла про свою вагітність, разом вони тривало не мешкали, спільне господарство не вели. Оскільки позивач продовжував спілкуватися з відповідачем, згодом побачив, що дитина схожа на нього, а тому він став виховувати дитину, матеріально допомагав, придбавав речі. На підтвердження того, що дитина, народжена відповідачем, є сином позивача, останнім була замовлена в КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи «ДОР» експертиза ДНК, згідно висновку спеціаліста №9 від 10.01.2017 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, є сином позивача з ймовірністю 99,9999%. Ознайомившись з висновком спеціаліста, в особистій розмові, відповідач, не заперечувала факт батьківства позивача, однак, остання відмовилась звертатися до органу РАЦС із заявою про внесення змін до актового запису про народження дитини із внесенням відповідних змін про батька дитини, у зв’язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач, його представник - адвокат ОСОБА_2, кожний окремо, підтримали уточнену позовну заяву, просили її задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Відповідач не з’явилася в судове засідання без поважних причин; належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання; не подала відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи та ухвалення заочного рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, та у зв’язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник третьої особи - Управління – служби у справах дітей Чечелівського району м.Дніпро в судовому засіданні просила винести рішення відповідно до чинного законодавства.

Представник третьої особи - Соборного районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився, надавши через канцелярію суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності; заперечень по справі не мають.

Вислухавши позивача, представника позивача, думку третьої особи - Управління – служби у справах дітей Чечелівського району м.Дніпро, свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв’язку з наступним.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно зі ст.3 «Конвенції про права дитини» прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.18 «Конвенції про права дитини» батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з 2009-2010 роках перебували у близьких стосунках, від яких 21 травня 2011 року народилась дитина.

Згідно копії свідоцтва про народження, виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 08.06.2011 року, ОСОБА_5 народився 21 травня 2011 року, про що зроблено актовий запис № 729 від 08.06.2011 року (арк. с.10). Матір’ю дитини записано – ОСОБА_4, батьком – ОСОБА_6 (т.1, арк. с.10).

Як вбачається з відомостей про дитину, викладених в актовому записі про народження №729 від 08 червня 2011 року ОСОБА_5, батьком записаний – ОСОБА_6, матір’ю – ОСОБА_4. Відомості про батька записано відповідно до ст. 135 СК України (т.1 арк.с.163, т.2 арк.с.8).

Відповідно до висновку спеціаліста №9 від 10.01.2017 року громадяни ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5. Вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв’язків, за результатами дослідження складає не менше 99, 9999 % (т.1,арк.с.11-15).

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2018 року у справі призначалася судово-генетична експертиза (т.1 арк.с.144-145). Відповідно до повідомлення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 13 квітня 2018 року, сторонам повідомлено про необхідність з’явитися у відділення експертизи 21.05.2018 року (т.1 арк. с.155). На адресу ОСОБА_4 було направлено повідомлення про необхідність з’явитися до експертної установи (т.1 арк.с.157,158). Відповідно до повідомлення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2018 року повернена без виконання у зв’язку з неявкою ОСОБА_4 з дитиною 21.05.2018 та 29.05.2018 на експертизу (т.1 арк. с.170).

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2018 року у справі призначено судово-генетичну експертизу (т.2 арк.с.29-30). Відповідно до повідомлення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 09 листопада 2018 року, сторонам повідомлено про необхідність з’явитися у відділення експертизи 19.11.2018 року (т.2 арк.с.32). ОСОБА_4 була повідомлена про необхідність з’явитися до експертної установи шляхом телефонограми, яку остання прийняла (т.2 арк.с.34). Відповідно до повідомлення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2018 року повернена без виконання у зв’язку з неявкою ОСОБА_4 з дитиною 19.11.2018 року на експертизу (т. 2, арк. с.35).

Таким чином, на виконання вимог зазначених ухвал, експертиза не була проведена у зв'язку з тим, що відповідач з дитиною на експертизу не з'являлась.

Відповідно до ч.1 статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

З метою встановлення батьківства, судом були допитані свідки з підстав походження дитини від позивача.

Так, допитана в судовому засіданні сідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вона є другом позивача, знайома з останнім на протязі 37 років. Їй відомо, що Мира та ОСОБА_1 познайомились приблизно у 1990 році, вони спочатку спілкувались, потім мешкали разом однією сім’єю, народились діти, два сина, одному 19 років, іншому – 8 років, але відповідач казала, що це не діти позивача. Коли свідок приходила у гості до позивача, вона бачила дітей, вони дуже схожі на позивача. Старший син ОСОБА_9 має змогу спілкуватися з батьком – позивачем у справі, однак з молодшим сином ОСОБА_10, відповідач – ОСОБА_4 спілкуватись позивачу не дає, посилаючись на те, що це не його дитина; відповідач лише просить у ОСОБА_1 гроші, а дитину не дає. Зазначила, що особисто спілкувалась з молодшим сином позивача ОСОБА_10, він дуже любить свого батька.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що він товаришує з позивачем близько 20 років. Свідок часто гостював у позивача вдома, на той час позивач мешкав разом з ОСОБА_4 Під час сумісного проживання, у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народились діти – Ілля – старший син, та ОСОБА_7 – молодший. Свідку запропонували бути хрещеним батьком молодшого сина ОСОБА_10, на що він погодився. Також, зазначив, що позивач з відповідачем після хрестин молодшого сина – ОСОБА_7, проживали разом ще близько 4 – 5 років, потім почали жити окремо. Свідок бачить та спілкується з дітьми, та вважає, що вони схожі на позивача.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об’єктивно підтверджуються зібраними у справі доказами.

Згідно ч.ч.1,2,4 ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. У разі ухилення відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства, материнства суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд на підставі досліджених в судовому засіданні доказів встановив, що ухвали суду про призначення у справі судово-генетичної експертизи були повернуті без виконання, оскільки відповідач ОСОБА_4 разом з малолітнім сином – ОСОБА_5, 21.05.2011 року, для відбору зразків крові та проведення генетичної експертизи неодноразово до експертної установи не з'явилась, та з урахуванням того, що відповідач у спростування позовних вимог позивача будь-яких доказів не надала і судом таких доказів не здобуто, приходить до висновку, що ОСОБА_4 умисно ухиляється від явки до експертної установи для проведення судово-генетичної експертизи, а тому, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,109,133,141,259,263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст.126,128 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи – Управління – служба у справах дітей Чечелівського району м. Дніпро, Соборний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання батьківства – задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4.

Внести зміни до актового запису № 729 від 08 червня 2011 року, зробленого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області про народження ОСОБА_5, вказавши в графі батько – «ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, змінивши прізвище дитини з «Касминін» на «Бєлік».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.В. Токар