Рішення № 79779080, 04.02.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

04.02.2019

Справа №489/6121/18

Провадження №2/489/255/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого – судді Рум’янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – ОСОБА_2,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи – Універсальна біржа «Південь», державний нотаріус другої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3236 дійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання дійсним договору №3236 купівлі-продажу нерухомого майна від 24 листопада 2001 року в зв’язку із тим, що цей договір був посвідчений на Універсальній біржі «Південь». Посилаючись на те, що її бабуся ОСОБА_6, 08.07.2018 померла, після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з 42/100 частини домоволодіння № 228-А по вулиці Погранична (Чигрина) в місті ОСОБА_1. Після звернення позивачки до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, їй було відмовлено, оскільки договір купівлі - продажу був посвідчений на Універсальній біржі «Південь».

На теперішній час вона не має можливості реалізувати свої спадкові права після смерті ОСОБА_6, яка була стороною за цим договором, оскільки даний договір не був посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від позивача надійшла заява про слухання справи за її відсутністю, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

42/100 частини домоволодіння № 228-А по вулиці Погранична (Чигрина) в місті ОСОБА_1 належала на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.11.2001 року, посвідченого ОСОБА_7, державним нотаріусом другої Миколаївської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-1447, зареєстрованого Миколаївським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 76 р. за реєстровим № 13744 від 23.11.2001 року.

24 листопада 2001 року на Універсальній біржі «Південь» був зареєстрований договір купівлі-продажу нерухомого майна № 3236, укладений між ОСОБА_4 з одного боку, та ОСОБА_6, з іншого боку, який був зареєстрований в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за №13744 від 07.12.2001 року.

Претензій сторони один до одного не мали, всі умови договору купівлі-продажу нерухомого майна дотримані. Проте на даний час нотаріальне посвідчення договору неможливе.

ОСОБА_8 є рідною донькою ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІ-ФЕ № 379149 (а.с. 11).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, сформованого 03.10.2018 року, ОСОБА_8 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на «Остапчук Марина Вікторівна».

ОСОБА_9 є рідною донькою ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІІ-ФП № 379657 (а.с. 8).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, сформованого 03.10.2018 року, ОСОБА_9 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на «Рогачова Ольга Анатоліївна».

08 липня 2018 року ОСОБА_6 померла, свідченням чого є свідоцтво про смерть серії І-ФП №286288 (а.с. 7).

ОСОБА_3 звернулася до другої Миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак постановою державного нотаріуса ОСОБА_5. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 вересня 2018 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки документи, подані позивачем, не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про товарні біржі».

На час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_6 придбала 42/100 частки домоволодіння на біржі, однак через необізнаність сторін договір купівлі-продажу нерухомого майна не був нотаріально посвідчений, а лише зареєстрований на біржі. Позивачка вказує, що після укладання договору сторонами були виконані умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відразу після укладання договору купівлі - продажу нерухомого майна між сторонами ОСОБА_6 було зареєстровано право власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, який на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.

Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у квітні 2001 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 241 ЦК УРСР встановлено, що за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.

За статтею 242 цього Кодексу, до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.

У відповідності з ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов’язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов’язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Позивач на теперішній час не має можливості реалізувати свої спадкові права після смерті ОСОБА_6, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не був нотаріально посвідчений.

Приймаючи до уваги те, що позивач не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов підлягає задоволенню.

Згідно приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704грн.80коп..

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи – Універсальна біржа «Південь», державний нотаріус другої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3236 дійсним – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 3236 42/100 частини домоволодіння № 228-А по вулиці Погранична (Чигрина) в місті ОСОБА_1, зареєстрований на Універсальній біржі «Південь» за №3236 від 24 листопада 2001 року, укладений між ОСОБА_4, з одного боку, та ОСОБА_6, з іншого боку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 704грн. 80коп. (сімсот чотири гривни вісімдесят копійок).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: ОСОБА_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Третя особа: Універсальна біржа «Південь», юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Садова, 3, ЄРДПОУ 30383858.

Третя особа: державний нотаріус другої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Миру, 8.

Суддя Ленінського районного

суду міста ОСОБА_1 Рум’янцева

Повний текст судового рішення складено «04» лютого 2019 року.