Рішення № 79779013, 12.02.2019, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1308/18

Провадження № 2/485/224/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ БАНК "ТРАСТ" Кухарева Володимира Валентиновича до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В серпні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 18 квітня 2016 року між банком та відповідачем укладено кредитний договір №R151.0070107, за умовами якого останній отримав споживчий кредит в розмірі 61 180, 00 грн., строком до 18 квітня 2019 року, зі сплатою процентів 12 % річних та 2,5 % щомісячної комісії за супроводження кредиту, з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом згідно графіку. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов"язання по поверненню кредиту, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість, яка станом на 26 червня 2018 року складає 125 861, 03 грн., із них: 48 773, 91 грн. - заборгованість за кредитом; 6 664, 59 грн. - відсотки; 28 295, 43 грн. - комісія; 42 127, 10 грн. - пеня, яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати в розмірі 1887,92 грн.

У судове засідання учасники справи не з»явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність. Представник позивача позов підтримав. Представник відповідача не визнав.

Заперечуючи проти позову відповідач подав відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність стягнення з нього комісії та пені.

У з"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 18 квітня 2016 року між Публічним акціонерним товариством Банк "ТРАСТ" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №R151.0070107, за умовами якого відповідач отримав споживчий кредит в розмірі 61 180, 00 грн., строком на 36 місяців, зі сплатою процентів у розмірі 12 % річних та 2,5 % щомісячної комісії за обслуговування кредиту, з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом, згідно графіку платежів. Відповідно до п.2.24 Пам"ятки, за несвоєчасне виконання зобов"язань з погашення заборгованості по кредиту Кредитор нараховує, а клієнт сплачує йому пеню у розмірі 0,3 % від суми прострочених зобов"язань за кожен день прострочення (а.с.8). Щомісячна комісія за супроводження банком кредитної заборгованості клієнта протягом всього строку дії його кредитного договору, розмір якої визначено у п.5.7 даної памятки, розраховується від суми кредиту та стягується щомісячно у складі чергового платежу.

Отримання ОСОБА_3 кредиту підтверджується меморіальним ордером №Loan-81301 від 18.04.2016 року (а.с.22).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином в установлений строк і одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов"язання перед позивачем по поверненню кредиту, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість.

Згідно розрахунку банку станом на 26.06.2018 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 125 861, 03 грн., із них: 48 773, 91 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту; 6 664, 59 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам; 28 295, 43 грн. - прострочена заборгованість по комісії; 42 127, 10 грн. - заборгованість по пені (а.с.21).

Останній раз платіж відповідачем здійснювався 23 січня 2017 року в сумі 1600,00 грн., щомісячні платежі в термінах та розмірах встановлених Додатком № 1 до кредитного договору відповідачем не здійснюються.

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а тому вказана заборгованість підлягає стягненню.

Разом з тим, позовні вимоги банку про стягнення комісії необгрунтовані, виходячи з наступного.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 убачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, у зв'язку з чим вона не підлягає стягненню.

Крім того, перерахунку підлягає пеня, яка нарахована банком на загальну суму заборгованості.

Розрахунок пені здійснюється за формулою [Пеня] = [Сума боргу] ? [Ставка пені (%)] / 100% / 365 днів ? [Кількість днів], та становить (згідно боргових періодів зазначених у розрахунку банку мінус заборгованість по комісії)- 23 025.50 грн.

З урахуванням вищевказаного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 48773,91 грн.- заборгованості по тілу кредиту, 6664,59 грн. - заборгованості по процентам, та 23025,50грн. пені., а всього 78464грн., а тому позовні вимоги підлягають до задоволення частково на вказану суму.

Суд не зараховує у рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем безпідставно нараховану комісію у розмірі 11471,57грн., оскільки таких вимог заявлено не було, а суд приймає рішення з урахуванням принципу диспозитивності.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ БАНК "ТРАСТ" Кухарева Володимира Валентиновича до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1, картка платника податків номер: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Банк "ТРАСТ" (адреса місця реєстрації: м.Київ, вул.Болсуновська,8, код ЄДРПОУ: 35371070, платіжні реквізити: МФО БАНКУ ОДЕРЖУВАЧА: 300001, БАНК ОДЕРЖУВАЧА: Національний банк України, Отримувач: ПАТ БАНК "ТРАСТ", Код отримувача: 35371070, рахунок: 32070117101026), заборгованість за кредитним договором №R151.0070107 від 18.04.2016 року в розмірі 78464грн (сімдесят вісім тисяч чотириста шістдесят чотири грн..), з яких 48773,91 грн.- заборгованості по тілу кредиту, 6664,59 грн. - заборгованості по процентам, 23025,50грн. пені., та 1176,96 грн. (одна тисяча сто сімдесят шість грн..96 коп.) судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 12.02.2019 року.

Суддя