Рішення № 79778717, 13.02.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5729/18

Провадження № 2/211/524/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 лютого 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гулько А.С.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Довгинцівської районної в місті ради до ОСОБА_2 про примусове виселення з житлового приміщення, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 Довгинцівської районної в місті ради звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить суд примусово виселити відповідача з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на необхідність звільнення комунальної квартири в зв’язку із смертю 26 червня 2015 року головного квартиронаймача ОСОБА_3, та відсутність підстав для проживання в помешканні відповідачем. відповідач зверталась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю з ОСОБА_3, однак вказана справа по суті не розглянута, факт проживання не встановлено, звільнити добровільно житлове приміщення ОСОБА_2 відмовилась. На неодноразові попередження щодо звільнення приміщення відповідач не реагує, ТОВ «Житлосервіс-КР» неодноразово складалися акти обстеження, де вказано зі слів сусідів, що протягом двох років в спірній квартирі відповідач не проживає. Крім того, ОСОБА_2 має у приватній власності квартиру АДРЕСА_2 житловою площею 29,9 кв.м., тому оскільки відповідач не надала доказів щодо підтвердження порядку вселення у спірну квартиру, не надала доказів щодо письмового звернення до наймодавця чи власника житла з питання її реєстрації, витрат з оплати комунальних послуг вона не несе, за даною адресою рахується велика заборгованість по оплаті комунальних платежів, просить задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою суду від 28 листопада 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання сторони та третя особа не з'явились.

Представник ОСОБА_1 Довгинцівської районної в місті ради надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягала.

Відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги визнала, не заперечує щодо її виселення з квартири АДРЕСА_3, заперечує щодо стягнення з нею понесених позивачем судових витрат в зв’язку з відсутністю спору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

У частині першій статті 4 ЖК Української РСР визначено, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15 ЖК Української РСР виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду.

Як встановлено судом, квартира АДРЕСА_4, перебуває в комунальній власності міста, за вказаною адресою за відомостями Відділу реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_1 Довгинцівської районної в місті ради від 23.02.2018 р. (а.с.6) зареєстровані особи відсутні, за даними Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» (а.с.5), станом на 19.02.2018 р. за вказаною адресою здійснюються нарахування за спожиті комунальні послуги, сума боргу складає 6414,67 грн.

Згідно актів ОСОБА_1 Довгинцівської районної в місті ради від 27.09.2016 р. та від 22.02.2018 р. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» від 22.02.2018 р., зі слів сусідів, в квартирі проживала ОСОБА_2, однак станом на 22.02.2018 р. в помешканні ніхто не проживає, квартира зачинена протягом двох років (а.с. 7-9).

Ухвалою Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю з ОСОБА_3, який помер 26.06.2015 р., з 2005 року по вул. Лісового, 41/33 м. Кривого Рогу, залишено без розгляду (а.с. 10).

Згідно частини 1 статті 65 ЖК Української РСР, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

В матеріалах справи відсутні як дані про ОСОБА_2 як члена сім'ї наймача спірної квартири, так і згода наймача ОСОБА_3 за його життя на її вселення.

Відповідно до частини 4 статті 311 ЦК України, фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною 4 статті 9 ЖК Української РСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 109 ЖК Української РСР, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Згідно частини 1 статті 110 ЖК Української РСР, громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.

Згідно частини 3 статті 116 ЖК Української РСР, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Відповідач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, без достатніх правових підстав, самоправно зайнявши житлове приміщення, маючи при цьому у власності інше житло (а.с. 12-14).

За адресою реєстрації ОСОБА_2 (а.с. 17) ОСОБА_1 Довгинцівської районної в місті ради 28 березня 2017 року було направлено попередження про звільнення незаконно займаного приміщення (а.с.16), яке залишилось нею без реагування.

За адресою по вул. Лісового, 41/33 м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, нараховуються платежі за комунальні послуги. які ніким не сплачуються (а.с. 15).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 3,4 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно частин 1,4 статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У зв’язку з викладеним, враховуючи наявність в матеріалах справи заяви відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, яка не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 1841,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с.1), тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

Посилання відповідача на відсутність спору між сторонами, а отже відсутність підстав для стягнення з неї судових витрат, суд відхиляє за необґрунтованістю та недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 109, 110, 116 ЖК Української РСР, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 Довгинцівської районної в місті ради – задовольнити.

Примусово виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП суду невідомий, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, з житлового приміщення – квартири АДРЕСА_5, без надання їй іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Довгинцівської районної місті ради витрати по сплаті судового збору в сумі 1841 (одна тисяча вісімсот сорок одна) гривня 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2019 року

Суддя Д.М.Ніколенко