Ухвала суду № 79775902, 01.02.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22804/15-ц

Провадження № 4-с/761/84/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Дмитра Євгеновича, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш.»,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2019 року ДТГО «Південно-Західна залізниця» звернулось до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮ України Нідченко Д.Є., у якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо відмови у закінченні виконавчого провадження № 57254657, а також зобов'язати державного виконавця винести постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження.

Свою скаргу представник заявника обґрунтовує тим, що на виконанні у ВПВР Департаменту ДВС МЮ України перебуває виконавче провадження № 57254657 з примусового виконання виконавчого листа № 761/22804/15-ц, виданого 03.02.2017 року Шевченківським районним судом м.Києва, щодо визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати від 06.09.2013 року в справі № 17208/GZ/MHM, а також видання виконавчого листа про стягнення з ДТГО «Південно-Західна залізниця» на користь АТ «Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш.» заборгованості, 3 % річних, витрат на арбітраж, юридичних та інших витрат в загальному розмірі 612755746,50 грн. 20.11.2018 року представник заявника звернувся до ВПВР Департаменту ДВС МЮ України із заявою про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вважає, що ухвала суду, за якою видано виконавчий лист, є скасованою. Однак листом ВПВР Департаменту ДВС МЮ України від 10.12.2018 року представнику заявника відмовлено у закінченні виконавчого провадження в зв'язку з тим, що ухвала суду, на підставі якої видано виконавчий лист, є чинною. Таким чином, посилаючись на те, що дії державного виконавця щодо відмови у закінченні виконавчого провадження є неправомірними, оскільки для цього були наявні підстави передбачені законом, представник заявника вважає, що вказаними діями державного виконавця були порушені права заявника, а тому звернувся до суду з даною скаргою.

Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Державний виконавець та представник заінтересованої особи в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечили, просили суд відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що на виконанні у ВПВР Департаменту ДВС МЮ України перебуває виконавче провадження № 57254657 з примусового виконання виконавчого листа № 761/22804/15-ц, виданого 03.02.2017 року Шевченківським районним судом м.Києва, щодо визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати від 06.09.2013 року в справі № 17208/GZ/MHM, а також видання виконавчого листа про стягнення з ДТГО «Південно-Західна залізниця» на користь АТ «Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш.»

заборгованості в розмірі 23437743,97 дол. США; 3 % річних від суми - 20059120,00 дол. США основної заборгованості, яка станом на 16.09.2015 року становить - 1221682,84 дол. США, а також витрат на арбітраж в розмірі - 609000,00 дол. США та юридичних і інших витрат в розмірі - 13373,00 дол. США, а всього сума в доларах США становить - 25281799,81 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.09.2015 року становить - 556153203,70 грн.; 352086,70 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.09.2015 року становить - 8767635,89 грн.; 75845,74 фунтів стерлінгів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.09.2015 року становить - 2571065,53 грн.; 1991758,40 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.09.2015 року становить - 45208836,55 грн. і 55005,00 грн., а всього в розмірі - 612755746,50 грн.

20.11.2018 року представник заявника звернувся до ВПВР Департаменту ДВС МЮ України із заявою про закінчення вказаного виконавчого провадження з підстави, передбаченої п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вважає, що ухвала суду, за якою видано виконавчий лист, є скасованою, однак листом ВПВР Департаменту ДВС МЮ України від 10.12.2018 року йому було відмовлено в задоволенні викладених у заяві вимог щодо закінчення виконавчого провадження з посиланням на чинність ухвали суду, на підставі якої видано виконавчий лист.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Звертаючись до суду з даною скаргою, представник заявника, як на підставу для її задоволення посилається на неправомірність дій головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮ України Нідченко Д.Є. щодо відмови у закінченні виконавчого провадження з підстави, передбаченої п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на його думку ухвала суду, за якою видано виконавчий лист, є скасованою.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Шевченківського районного суду м.Києва від 17.09.2015 року, на підставі якої 03.02.2017 року було видано виконавчий лист № 761/22804/15-ц, після перегляду в апеляційному та касаційному порядку була залишена без змін.

Вказана ухвала суду набрала законної сили 31.08.2016 року, а саме після його перегляду в апеляційній інстанції, про що зазначено у виконавчому листі.

Разом з тим, ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 27.04.2018 року в справі № 761/22804/15-ц було задоволено заяву ДТГО «Південно-Західна залізниця» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 17.09.2015 року в справі за клопотанням АТ «Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш.», заінтересована особа: ДТГО «Південно-Західна залізниця», про надання дозволу на примусове виконання Остаточного рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати від 06.09.2013 року в справі № 17208/GZ/MHM, а саме:

- скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 17.09.2015 року за клопотанням представника АТ «Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш.» Ільяшова О. про надання дозволу на примусове виконання в Україні Остаточного рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати від 06.09.2013 року в справі № 17208/GZ/MHM про стягнення заборгованості;

- відмовлено в задоволенні клопотання представника АТ «Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш.» Ільяшова О. про надання дозволу на примусове виконання в Україні Остаточного рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати від 06.09.2013 року в справі № 17208/GZ/MHM про стягнення заборгованості.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 19.09.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника АТ «Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш.» Стефанчука М.О., поданою на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 27.04.2018 року.

Тобто, на час звернення до ВПВР Департаменту ДВС МЮ України із заявою про закінчення виконавчого провадження, а також на час розгляду вказаної заяви ухвала суду від 27.04.2018 року, якою було скасовано ухвалу суду від 17.09.2015 року, на підставі якої видано виконавчий лист, законної сили не набрала, оскільки була оскаржена у апеляційному порядку.

Разом з тим, відповідно до п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, враховуючи, що передбачені законом підстави для закінчення виконавчого провадження на момент розгляду заяви представника заявника були відсутні, головний державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС МЮ України Нідченко Д.Є. відмовив представнику заявника у закінченні виконавчого провадження та не виніс відповідної постанови.

За таких обставин, оскільки під час вчинення оскаржуваних дій щодо відмови у закінченні виконавчого провадження № 57254657, головний державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС МЮ України Нідченко Д.Є. діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень, тому суд вважає, що з боку головного державного виконавця права чи свободи заявника вказаними діями порушені не були, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» в задоволенні скарги на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Дмитра Євгеновича, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш.».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: