Рішення № 79775285, 12.02.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6112/18

Провадження № 2/362/849/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Марчука О.Л.,

при секретарі – Лущик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем після смерті її чоловіка за законом. Однак своєчасно не прийняла спадщину через незадовільний стан свого здоров’я, у зв’язку з чим вона вимушена була звертатись за медичною допомогою психолога та перебувала у стані, що завадив їй у встановлений законом час звернутися до нотаріальної контори.

Позивач в судове засідання не прибула, надала суду заяву у якій підтримала свій позов, просила його задовольнити та проводити розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув; в наданій суду заяві відповідач просив розглянути справу у відсутності його представника та не заперечив щодо вимог позову.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

02 березня 2018 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 І-ОК № 425441 від 02.03.2018 року (а.с. 5).

Як вбачається із копії заповіту від 02.02.2018 року, ОСОБА_2 зробив заповітне розпорядження, яким все своє майно заповів ОСОБА_1, що також підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 02.02.2018 року (а.с. 7 – 8, 9).

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

10.10.2018 року позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак постановою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 10 жовтня 2018 року Вих. № 215/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку із пропуском встановленого строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 23).

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її; за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви для прийняття спадщини.

Зокрема, із змісту письмових доказів, доданих до позову, судом встановлено, що за декілька місяців до смерті чоловіка, також у липні 2017 року померла і дочка позивача ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 І-ОК № 409705 від 18.07.2017 року (а.с. 6).

Із змісту позовної заяви вбачається, що у зв’язку із смертю дочки і чоловіка позивач тривалий час (декілька місяців) перебувала у важкому психологічно-емоційному стані, через що була змушена звертатися за медичною допомогою.

Так, на підтвердження своїх доводів, позивачем надано консультативний висновок спеціаліста № 15/112 від 19.10.2018 року з на її ім’я з якого вбачається, що позивачу було діагностовано помірний депресивний епізод (а.с. 22).

Тобто, незадовільний стан здоров’я позивача, що був прямо і безпосередньо пов'язаний із смертю дочки і чоловіка, завадив вчинити позивачу необхідні дії по прийняттю спадщини після свого чоловіка. В подальшому позивач звернулася до нотаріуса.

Отже, враховуючи дані обставини щодо стану здоров’я позивача після смерті її чоловіка, суд приходить до висновку, що встановлені причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є такими, що реально позбавили позивача можливості займатися спадковими документами та завадили останній вчинити відповідні дії за станом здоров’я, через що позивач не мала можливості звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому встановлений законом строк прийняття спадщини пропущено позивачем з поважних причин.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позивачу слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини строком у два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили, який суд вважає достатнім для вчинення позивачем відповідних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 1 – 13, 19, 23, 27, 34, 76 – 83, 89, 95, 197, 198, 200, 258, 259, 263 – 265, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю у два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер 02 березня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий