Постанова № 79772797, 08.02.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа 760/31723/18

Провадження № 3-4593/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Агафонов С.А., за участю прокурора Кіч О.М., адвоката Зейкана Я.П розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, працюючої державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, і.п.н. судді не повідомлено,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 44-03/298/18 від 30.11.2018 перебуваючи на посаді державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону «Про запобігання корупції» несвоєчасно подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування в зв'язку з отриманням доходу від продажу транспортної засобу.

ОСОБА_2 відповідно до Указу Президента України від 29.06.2015 № 378/2015, призначено з 26.08.2015 на посаду державного уповноваженого Антимонопольного комітету. Таким чином, відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону.

Тому згідно з абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 1, частиною другою статті 52 Закону, приміткою до статті 172-6 КУпАП ОСОБА_2 є суб'єктом декларування та суб'єктом правопорушення.

Як стверджується в протоколі, ОСОБА_2 допустила порушення вимог Закону, в частині несвоєчасного повідомлення Національного агентства про суттєві зміни у майновому стані, з огляду на таке.

Відповідно до інформації наданої Регіональним сервісним центром в Київській області МВС України, ОСОБА_2 05.09.2017 відчужила транспортний засіб TOYOTA RAV 4, 2007 року випуску. Відповідно до договору купівлі продажу № 3246/2017/609216 від 05.09.2017 вартість транспортного засобу становить 300 000,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 05.09.2017 отримала дохід від відчуження транспортного засобу у сумі 300 000,00 гривень.

Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_2 будучи особою, на яку розповсюджується дія Закону «Про запобігання корупції», була зобов'язана до 00 години 00 хвилин 16.09.2017 подати до Реєстру повідомлення про суттєві зміни в майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Відповідно до загальнодоступних даних Реєстру, які розміщені на сайті Національного агентства, ОСОБА_2 подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, у зв'язку з отриманням доходу від відчуження нерухомого майна 19.03.2018 о 09 год. 54 хв.

Таким чином, ОСОБА_2 допустила порушення вимог Закону щодо своєчасності подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування.

Виходячи із змісту протоколу, ОСОБА_2 несвоєчасно подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 172-6 КУпАП.

ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у інкримінованому їй правопорушенні не визнала, вказала, що в 2015 році видала довіреність на право розпорядження автомобілем «Toyota RAV4» своєму братові ОСОБА_3 Брат без її відома продав автомобіль та 14.03.2018 р. передав їй кошти, а 19.03.2018 вона подала до НАЗК повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Вислухавши показання особи, що притягається до адміністративної відповідальності, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.

Під час судового розгляду встановлено і не заперечується ОСОБА_2, що вона 26.05.2015 року видала ОСОБА_3 довіреність на право розпорядження автомобілем «Toyota RAV4».

ОСОБА_3 даний автомобіль продав 5 вересня 2017 р., уклавши договір купівлі-продажу з ОСОБА_4 на суму 300000,00 грн.

Через деякий час, а саме 14 березня 2018 р. ОСОБА_3 передав ОСОБА_5 дані кошти, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі грошових коштів. Після того, як ОСОБА_2 отримала кошти, вона 19.03.2018 подала до НАЗК повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Дані обставини підтвердив в судовому засіданні і її брат - свідок ОСОБА_3, який зазначив, що дійсно в 2015 році йому була видана довіреність на право розпорядження автомобілем «Toyota RAV4». Видаючи дану довіреність, сестра йому сказала, що він може користуватися автомобілем на власний розсуд. Одного разу він повідомив сестру про те, що хоче продавати даний автомобіль та вона йому дозволила це зробити.

Пізніше, в вересні він знайшов покупця та домовився про продаж. В сервісний центр приїхали чоловік та жінка, автомобіль оформили на жінку.

Свідок не повідомив сестру про продаж автомобіля відразу, а повідомив вже тоді, коли передавав кошти. Причиною неповідомлення вказав те, що використав ці кошти на купівлю іншого автомобіля.

Крім того, свідок повідомив, що автомобіль продав за 300000,00 грн., з них витратив частину, з сестрою бачиться рідко. Також вказав, що витратив кошти з дозволу сестри, а її не повідомив про факт продажу, оскільки вже була домовленість про даний продаж. Зазначив, що сестра йому не говорила про те, що повинна подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у випадку продажу майна.

Обставини, зазначені в протоколі підтверджуються доказами, що були досліджені в судовому засіданні, це, зокрема:

-Копія особової картки;

-Копії документів, на підставі яких в територіальному сервісному центрі № 3246 РСЦ МВС в Київській області 05.09.2017 проводилася реєстрація автомобіля «Toyota RAV4», в яких зокрема наявний договір купівлі-продажу від 5.09.2017, укладений між ОСОБА_2 (в особі ОСОБА_3.) та ОСОБА_4;

-Копія акту прийому-передачі грошових коштів в сумі 300000,00грн. укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство.

Як випливає із змісту матеріалів автомобіль «Toyota RAV4», який ОСОБА_3 продав ОСОБА_4 належав на праві власності ОСОБА_2, а отже, кошти виручені із його продажу, також перейшли у власність останньої в момент укладення договору купівлі-продажу.

Таким чином, саме в цей момент ОСОБА_2 отримала дохід, який перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Суддя не може покласти в основу рішення доводи ОСОБА_2 про те, що вона не могла знати про факт продажу ОСОБА_3 її майна та отримання від цього доходу, оскільки як зазначив в судовому засіданні сам свідок ОСОБА_3 в них із сестрою була попередня домовленість про те, що він продасть її автомобіль, і відповідно, отримає за це кошти. Крім того, з моменту продажу автомобіля та отримання від цього коштів до моменту внесення особою, що притягується до відповідальності, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, минуло 6 місяців, що є достатньо великим терміном, протягом якого ОСОБА_2 могла дізнатися про стан свого майна, однак з невідомих причин цього не робила.

В своїх письмових поясненнях представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності зазначає про відсутність умислу у неї на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП.

В ч. 4 ст. 319 ЦКУ зазначено, що власність зобов'язує. Таким чином, ОСОБА_2, передаючи свою власність у розпорядження іншій особі та, наперед знаючи про те, що ця власність буде відчужена, свідомо допускала, що ОСОБА_3 в будь-який момент може продати її автомобіль, а в неї, відповідно, в будь-який момент може виникнути обов'язок щодо подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, однак не вжила заходів, щодо запобіганню правопорушенню, яке виразилося у несвоєчасному повідомлення про ці зміни. Так, як зазначив в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, сестра не повідомляла його про її обов'язок подавати до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у випадку продажу автомобіля, а тому він її не повідомив про продаж автомобіля.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Так, ОСОБА_2 усвідомлювала протиправний характер бездіяльності у виді неподання до НАЗК повідомлення про суттєві зміни в її майновому стані, передбачала її шкідливі наслідки для суспільства та свідомо допускала їх настання, не забезпечивши контроль за автомобілем, маючи інформацію про його продаж та розуміючи наслідок у виді отримання нею доходу, що буде перевищувати 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та який буде прихований від суспільства у разі неподання відповідного повідомлення, однак не вчинила дій, щоб запобігти пропуску строку подання цього повідомлення.

З огляду на викладене, дохід ОСОБА_2 в розмірі 300000,00 грн., всупереч Закону, виявився невідомим суспільству більш ніж на 6 місяців

Таким чином, суддя вважає, що діяння ОСОБА_2 правильно кваліфіковане за ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а її вина у формі умислу повністю встановлена під час судового розгляду, оскільки вона несвоєчасно подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування.

При призначенні виду і міри адміністративного стягнення суддя врахував відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення; характер правопорушення та особу ОСОБА_2, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 38, 256, 283, 284, 172-6 КУпАП України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700,00 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., який необхідно сплатити на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві, Код отримувача /код ЄДРПОУ/37993783, Р/Рахунок отримувача: 31113149026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача /МФО/: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: адміністративний штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 384,20 грн., який підлягає сплаті на наступні реквізити: Отримувач коштів: УК у Солом'янському р.-н, Код отримувача /код ЄДРПОУ/ 38050812, Р/Рахунок отримувача: 31218206026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача /МФО/: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: судовий збір.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред'явлення до виконання 3(три) місяці.

Суддя Агафонов С.А.