Ухвала суду № 79771919, 30.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13187/18

1кп/755/1383/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Ширмер О.О.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040006991 відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Лозівський, Словяносербського району, Луганської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Талянки, Тальнівського району, Черкаської області, українця, громадянина України, не одруженого, маючого зі слів дитину ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Руснака Д.О.,

потерпілого ОСОБА_3,

захисників Ігнатенко Л.С., Федосіна А.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

З Київської місцевої прокуратури № 4 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040006991 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено. Зокрема, зазначив про необхідність виклику в судове засідання свідків, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження.

Потерпілий В.В., захисники Ігнатенко Л.С., Федосін А.В. та обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ними кримінальне правопорушення, знаходячись на волі, останні з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть навмисно ухилятися від слідства та суду, можуть незаконно впливати на потерпілого, свідків, шляхом підмовляння, підкупу, погроз, схиляючи останніх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, перебуваючи на волі, можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово судимі.

Потерпілий підтримав думку прокурора щодо продовження строку тримання під вартою.

Захисник Ігнатенко Л.В. у судовому засіданні щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 заперечила, оскільки прокурор зазначає, що взяття особи під варту не повинно узагальнюватись з мірою покарання, яка передбачена санкцією статті, тримання під вартою є винятковим і суворим запобіжним заходом для її підзахисного. ОСОБА_1 має позитивну характеристику за місцем проживання, яка є в матеріалах кримінального провадження, які на даний час ще не долучені прокурором. До затримання, ОСОБА_1 проходив практику та стажування у ФОП «Базілевич», який надав характеристику, в якій зазначено, що її підзахисний за час стажування добре і добросовісно виконував свої обов'язки та вони зобов'язуються взяти його на стажування у разі його звільнення з-під варти. У її підзахисного був укладений до затримання договір оренди житлового приміщення терміном на 1 рік. Також, є довідка про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, зокрема, має на утриманні неповнолітнього сина. Зазначила, що всі наведені нею факти свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_1 соціально активна і адаптована людина, вина його не доведена і, перебуваючи під вартою, він втрачає своє здоров'я. Зазначила, що обвинувачений ОСОБА_1 буде з'являтись до суду і виконувати покладені на нього судом обов'язки і тому просила змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Захисник Федосін А.В.. у свою чергу, також заперечив щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, оскільки прокурор не надав докази, що підтверджують наведені ним ризики, у нього немає доказів тиску на свідків з боку його підзахисного, зокрема, прокурор не подав письмове клопотання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Тяжкість злочину, котре інкримінується його підзахисному, не може взагалі бути підставою для обрання будь-якого запобіжного заходу, тому, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, що дасть йому змогу працювати й заробляти на життя.

Обвинувачений ОСОБА_2 повністю підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Крім того, згідно зі ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про обрання чи продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються дані про особу обвинувачених, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, є особами, раніше судимими, у тому числі й за злочини проти власності, що може свідчити, що останні схильні до скоєння нових кримінальних правопорушень, можуть ухилятися від слідства та суду, впливати на потерпілого, свідків, тому з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини, регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, є дійсними.

Також, обвинуваченим судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який, закінчується, і на даний час, будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Так, у цій справі, строк тримання обвинувачених під вартою не виходить за межі, визначені КПК України, є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строк утримання під вартою відповідає критерію розумності.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 199, 314-316, 331, 369 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040006991 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначити до судового розгляду на 09 листопада 2018 року на 14 годину 00 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Судове засідання проводити за участю прокурора, захисників, обвинувачених, потерпілого, а також свідків, забезпечення явки яких до судового засідання, у порядку ч. 3 ст. 23 КПК України, покласти на сторону обвинувачення.

Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців - до 29 грудня 2018 року включно.

Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців - до 29 грудня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заставу у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 гривень, яка може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинувачених, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити обвинуваченим, що у разі порушення ними обов'язків, покладених на них у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: