Рішення № 79769871, 06.02.2019, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1842/18

Провадження №2/443/551/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року м. Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Коліщук З.М.,

з участю секретаря судового засідання Шальвіри І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаної територіальної громади про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким: встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з її матір’ю – ОСОБА_3 Мінодорою на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила 23 листопада 2006 року та визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті її матері – ОСОБА_3 Мінодори, яка померла 23 листопада 2006 року, право на земельну частку (пай) площею 2,14 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Бортниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померла мала право на підставі Сертифіката на право на земельну частку(пай) серії ЛВ №015738, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №526 від 22 серпня 1996 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Бортниківській сільській раді 22 вересня 1996 року за №97.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 23 листопада 2006 року померла матір позивача – ОСОБА_3 Мінодора. Після її смерті відкрилась спадщина, до якої входить земельна частка (пай) площею 2,14 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Бортниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померла мала право на підставі Сертифіката на право на земельну частку(пай) серії ЛВ №015738, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №526 від 22 серпня 1996 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Бортниківській сільській раді 22 вересня 1996 року за №97. За життя покійна не розпорядилася своїми правами, а тому спадкування відбувалося за законом. Позивачка, як дочка померлої, відноситься до спадкоємців першої черги за законом. Інші спадкоємці вказаної черги відсутні. Відтак, вона як єдиний спадкоємець, що виявив бажання отримати свідоцтво про право на спадщину, яку фактично прийняла, оскільки на момент відкриття спадщини, без реєстрації, проживала спільно із спадкодавцем, звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте отримала відмову у видачі такого, у зв’язку з тим, що пропустила піврічний термін передбачений цивільним законодавством для подання заяви, а також у зв’язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку(пай) в майні СПП «Дністер», що знаходиться на території Бортниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, належала померлій та є спадковим майном. Вказана відмова позбавляє позивачку можливості належним чином реалізувати свої спадкові права, а тому остання змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи у його з довірителькою відсутності, позовні вимоги підтримує, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 об’єднаної територіальної громади – ОСОБА_5 подав заяву, в якій просить розглянути дану справу за відсутності представника територіальної громади, оскільки вони не заперечують проти задоволення позову.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилом ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про смерть, що 23 листопада 2006 року, у віці 81 року, померла ОСОБА_3 Мінодора, про що 24 листопада 2006 року зроблено відповідний актовий запис №46 та відділом реєстрації актів цивільного стану Жидачівського РУЮ Львівської області, від 24 січня 2007 року, видано свідоцтво про смерть серії І-СГ №070751 /арк. справи 13/.

Судом встановлено, що до складу спадщини ОСОБА_3 Мінодори ввійшло належне померлій майно, а саме право на земельну частку (пай) площею 2,14 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Бортниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померла мала право на підставі Сертифіката на право на земельну частку(пай) серії ЛВ №015738, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №526 від 22 серпня 1996 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Бортниківській сільській раді 22 вересня 1996 року за №97 /арк. справи 15/.

Так, згідно із витягу №-13--888/104-18, виданого відділом Дергеокадастру у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05 жовтня 2018 року, Сертифікат на право на земельну частку(пай) серії ЛВ №015738, виданий на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №526 від 22 серпня 1996 року та зареєстрований в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Бортниківській сільській раді 22 вересня 1996 року за №97, земельна частка(пай) розміром 2,14 умовних кадастрових гектарів. Така перебуває у колективній власності СПП «Дністер» і її вартість становить 39176,73 грн. Державний акт на право власності на землю взамін на сертифікат на право на земельну частку (пай) не видавався /арк. справи 17/.

Заповіту спадкодавець, ОСОБА_3 Мінодора, щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складала, що стверджується довідкою №708, виданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради від 04 вересня 2018 року /арк. справи 14/.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено та підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про народження серії І-СГ №589800 від 22 червня 2018 року та свідоцтва про укладення шлюбу серії І-СГ №367698, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 Мінодори (спадкодавця). Відтак, ОСОБА_1 відноситься до спадкоємців першої черги спадкування. Також, дослідженими матеріалами вправи встановлено, що інші живі спадкоємці вказаної черги - відсутні /арк. справи 10-12/.

Згідно із ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В поданій до суду позовній заяві представник позивача пояснив, що протягом останніх років і до дня її смерті ОСОБА_1 спільно постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3 Мінодорою, оскільки остання була її мамою та потребувала стороннього догляду та допомоги.

Вказані обставини підтвердили суду, наданими письмовими поясненнями, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з яких вбачається, що позивач дійсно постійно проживала(без реєстрації) з своєю матір’ю ОСОБА_3 Мінодорою до дня її смерті спільно, вели спільне господарство /арк. справи 19-20/.

У суду не має підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками. Даних про яку-небудь зацікавленість свідків в результаті розгляду справи немає, їх покази відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних по справі доказах.

Встановлення даного факту необхідно для оформлення спадщини, так як у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Враховуючи вищенаведені факти, суд приходить до переконання про те, що позивач дійсно постійно проживала разом з матір’ю – ОСОБА_3 Мінодорою на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила 23 листопада 2006 року.

Відтак позивач є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 Мінодори, як така, що постійно проживала разом із нею, на час відкриття спадщини.

Разом з тим, згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій №669/02-31 виданою завідувачем Жидачівською державною нотаріальною конторою від 26 жовтня 2018 року, встановлено факт звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері та відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкову земельну частку(пай) у зв’язку з тим, що пропустила піврічний термін передбачений цивільним законодавством для подання заяви, а також у зв’язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку(пай) в майні СПП «Дністер», що знаходиться на території Бортниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, належала померлій та є спадковим майном/арк. справи 18/.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування"роз'яснено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об’єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності – права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно із ст.ст. 81,126 ЗК України право власності громадяни України набувають на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, враховуючи те, що позивач оформити право на спадкове майно(земельну частку(пай), в нотаріальному порядку не має можливості у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; представник відповідача проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Установити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з її матір’ю – ОСОБА_3 Мінодорою на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила 23 листопада 2006 року та визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті її матері – ОСОБА_3 Мінодори, яка померла 23 листопада 2006 року, право на земельну частку (пай) площею 2,14 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Бортниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померла мала право на підставі Сертифіката на право на земельну частку(пай) серії ЛВ №015738, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №526 від 22 серпня 1996 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Бортниківській сільській раді 22 вересня 1996 року за №97.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: 31617, Хмельницька область, Чемеровецький район, смт. Гусятин, паспорт серії НА 534392, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2 об’єднана територіальна громада, місцезнаходження: 81750, Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Грушевського, 38, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26269449.

Суддя З.М. Коліщук