Ухвала суду № 79767288, 12.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3093/19

н/п 1-кс/640/2327/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

за участю прокурора - Чуб Р.М.,

адвоката - Жарової-Тітарьової Л.М.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання старшого слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Бойко Романа Миколайовича по кримінальному провадженню № 12019220490000581 від 08.02.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, зі слів перебуває в цивільному шлюбі та має малолітню доньку Іванну, 21.09.2008р.н., працюючого ФОП ОСОБА_2 та директором фірми «Фенеро», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

12.02.2019 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вищевказане клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на два місяці, з визначенням застави.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у період з листопада 2018 року по лютий 2019 року ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходячись у м. Харкові, не бажаючи займатися законною трудовою діяльністю, переслідуючи мету наживи, під приводом надання послуг пов`язаних с розмитненням транспортних засобів, що ввезені на територію України з інших держав, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошовими коштами громадян України в особливо великих розмірах, а саме 638 145 гривень, 25 434 доларів США та 16 000 Євро.

Заволодівши грошовими коштами вищевказаних громадян в особливо великому розмірі, ОСОБА_6, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 митно-брокерські послуги по розмитненню транспортних засобів не здійснили, звернувши їх на свою користь, розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілим матеріальну шкоду.

Також органом досудового розслідування встановлено, що грошові кошти, які були призначені для оформлення усієї процедури розмитнення, потерпілими передавалися вищевказаним особам, як готівкою так і шляхом перерахування на розрахунковий рахунок.

09.02.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий зазначає, що вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_7 від 08.02.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 08.02.2019; протоколами пред'явлення особи для впізнання від 08.02.2019; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 08.02.2019; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 08.02.2019; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 08.02.2019; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 08.02.2019 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 08.02.2019 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 08.02.2019 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 від 08.02.2019.

Сторона обвинувачення також вважає наявними ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.

Захисник підозрюваного просив у задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на необґрунтованість повідомленої її підзахисному підозри та необґрунтованість ризиків, зазначених слідчим у клопотанні..

Підозрюваний ОСОБА_2 повністю підтримав позицію захисника, пояснив, що жодних протиправних дій не вчиняв.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що Київським ВП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220490000581 від 08.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

09.02.2019 о 10:48 год. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона захисту, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 особливо тяжкого кримінального правопорушення в сфері злочинів проти власності, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінального правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, значну кількість потерпілих у кримінальному провадженні, застосування більш м'яких запобіжних заходів, є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 57 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.04.2019 включно.

З урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового, сімейного стану підозрюваного ОСОБА_2, ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому визначає заставу в розмірі 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 536 800 грн. (1921x800 = 1 536 800). Такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Бойко Романа Миколайовича по кримінальному провадженню № 12019220490000581 від 08.02.2019 року, - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 57 ( п'ятдесят сім) днів - до 09 квітня 2019 року включно.

Визначити суму застави в розмірі 800 (вісімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 536 800 ( один мільйон п»ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/3093/19, н/п 1-кс/640/2327/19) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз'яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.

Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов'язати старшого слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Бойко Р.М. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 09 квітня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2- в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.

Копію ухвали від 12.02.2019 отримав " _____"_______2019 р. о _____

_________(ОСОБА_2.)