Ухвала суду № 79767108, 11.02.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1692/15-к

Провадження № 1-кп/645/301/19

У Х В А Л А

іменем України

11 лютого 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Шарка О.П. секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В., з участю прокурора відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Кубаха М.А., захисника обвинуваченого - Третьякової Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12014220000000884 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

ВСТАНОВИВ:

В провадження Фрунзенського районного суду м.Харкова на підставі ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 7 серпня 2018 року надійшли матеріали кримінального провадження №12014220000000884 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою судді від 17 вересня 2018 року справу призначено у підготовче судове засідання.

Ухвалою суд від 12 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого заявила клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу вигляді застави на інший - на особисте зобов'язання. Також зобов'язати прокурора повернути ОСОБА_4 закордонний паспорт, який на виконання ухвали слідчого судді був зданий слідчому ХОП Савицькому Є.М. та повернути суму внесеної застави в сумі 365 400 гривень разом із банківською комісією в сумі 3 654 грн, разом 369 054 гри.

В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2014 року про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та одночасно визначена сума застави в розмірі 1 000 000 гривень, зміненої ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2014 року в частині суми застави на 365 400 гривень, 16 жовтня 2014 року о 17-51 на бюджетний рахунок була внесена визначена сума застави та ОСОБА_4 був звільнений з під варти з покладанням на нього певних обов'язків, які продовжувались до березня 2015 року. З березня 2015 по цей час раніше встановлені обов'язки ОСОБА_4 не продовжувались та не діють. Сторона захисту вважає за необхідне заявити клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов'язання, виходячи з наступного, оскільки підозра, яка була пред'явлена ОСОБА_4 07.10.2014 та 30.01.2015, як і обвинувачення, не є законними та обґрунтованими, оскільки не доводять вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст. 368 КК України, родина ОСОБА_4 була вимушена знайти необхідні гроші, чим була поставлена в скрутне матеріальне становище, поза як саме ОСОБА_4 є єдиним годувальником сім'ї. Також, на їх думку, в ході досудового розслідування і в наступному не встановлено існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Навпаки, за час слідства ОСОБА_4 жодного разу не порушив покладених на нього обов'язків, своєчасно виконував усі вимоги слідчого судді, викладені в ухвалі від 09.10.2014; завжди своєчасно з'являвся на всі виклики слідчого, в тому рахунку і на телефонні, а також на виклики до суду; ОСОБА_4 раніше не судимий; має міцні соціальні стосунки в місці проживання та на роботі, де позитивно характеризується; має повноцінну родину, на його утриманні знаходяться непрацююча дружина-пенсіонерка та 2 дітей, один із яких (син) є інвалідом 1 групи, невиліковно хворий, прикутий до ліжка; ОСОБА_4 не отримував інших повідомлень про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень і взагалі не має намірів вчиняти будь-який злочин, оскільки є законослухняним громадянином; в обвинувальному акті не має посилань на заподіяну майнову шкоду, якої і не могло бути. Також на думку захисту, є підстави зробити висновок про недоцільність існування на цей час застави, оскільки кримінальне провадження розглядається в суді протягом більше 3-х років і жодного разу з боку ОСОБА_4 не було неявки до суду, фактично, держава 5-й рік необгрунтовано використовує особисті гроші ОСОБА_4., посягнувши на його власність. Крім того, за час притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності він двічі обирався на посаду Мерефянського міського голови, що свідчить про його бездоганну репутацію та високу відповідальність перед виборцями та територіальною громадою як публічної особи, як державного службовця, який не має наміру ховатися від суду. Також слідчий суддя в ухвалі від 09.10.2014 забороняв ОСОБА_4 спілкуватись із особами, визначеними слідчим, а також зобов'язав здати слідчому на зберігання закордонний паспорт, що і було зроблено. Однак, незважаючи на численні звернення, слідчі так і не визначили - з ким заборонено спілкуватись ОСОБА_4, що свідчить про те, що в дійсності такі ризики не існують, є надуманими, а позиція слідства до застосованого запобіжного заходу була непослідовною та формальною

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав клопотання захисника у повному обсязі, просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, вважаючи його необґрунтованим і безпідставним.

Вирішуючи питання про можливість зміни запобіжного заходу, суд виходить з того, чи обґрунтовується така зміна потребами судового розгляду. Крім того суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, який наголошує, що запобіжний захід має задовольняти вимогу пропорційності, бути необхідним для забезпечення присутності особи в суді, але з урахуванням того чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї мети.

Суд, вислухавши думки учасників кримінального провадження, вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу та повернення закордонного паспорту, виходячи з наступного.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 жовтня 2014 року (справа 646/11436/14, провадження 1-кс/646/3164/2014) задоволено клопотання старшого прокурора відділу 21/2 прокуратури Харківської області юриста 2 класу Бикова К.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом шестидесяти днів, тобто до 05 грудня 2014 року, з утриманням його у Харківському слідчому ізоляторі. Одночасно визначено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1000 000 грн. (один мільйон гривень) 00 коп., при внесенні якої ОСОБА_4 з-під варти звільнити. Також у разі внесено застави покладено на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220000000884; - повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220000000884, про зміну свого місця проживання та місця роботи; - утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим; - здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220000000884, свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2014 року зазначена ухвала слідчого судді скасована в частині розміру застави. Визначена підозрюваному ОСОБА_4 застава 365400 гривень, яка була внесена на відповідний бюджетний рахунок.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/04-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного з видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, привалює над принципом поваги до свободи особистості.

Запобіжні заходи - це заходи процесуального примусу попереджувального характеру, пов'язані з позбавленням або обмеженням свобод підозрюваного, обвинуваченого, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються під час кримінального провадження слідчим суддею, судом з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, визначеним законом.

Відповідно до ч. 4 ст.202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.3 ст.368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. У розумінні практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, а також та обставина, що розгляд кримінального провадження фактично не розпочатий, дають підстави для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави.

Належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, зокрема участь у судових засіданнях та явка за викликом слідчого та суду, на що посилається захисник як на підставу для зміни запобіжного заходу, є по своїй суті метою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, та свідчить про дієвість та достатність такого заходу, а тому не може бути самостійною підставою для зміни запобіжного заходу.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 жовтня 2014 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 припинив свою дію у зв'язку з внесенням застави відповідно до зазначеної ухвали слідчого судді.

Нормами Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ст.182, не передбачено обмеження строку дії у часі ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Отже запобіжний захід у вигляді застави по своїй правовій суті є внесенням грошових коштів, а не виконанням певних обов'язків, які покладаються відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні відповідного запобіжного заходу.

Як вбачається зі змісту ч.6 ст.194 КПК України двохмісячний строк застосовується виключно до обов'язків, які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні відповідного запобіжного заходу, а не до самого такого заходу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються. Отже, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію лише в частині дії покладених обов'язків, а не стосовно застосування запобіжного заходу в цілому.

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Оскільки підстав для припинення дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави судом не встановлено, відсутні підстави для повернення суми застави, передбачені ч.7 ст.182 КПК України, як і підстави для повернення закордонного паспорту, вилученого на підставі слідчого судді, оскільки ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 199, 331 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у вигляд застави на інший - особисте зобов'язання - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про повернення закордонного паспорту ОСОБА_4 - відмовити.

Повний текст судового рішення у формі ухвали складений 11 лютого 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя