Ухвала суду № 79766907, 12.02.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/585/19

Номер провадження 1-кс/623/255/2019

УХВАЛА

іменем України

12 лютого 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участі секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Квітчатого К.В.,

слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП Осіпова С.С.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника Міщенко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Осіпова С.С., погодженого з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Квітчатим К.В., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 10.02.2019 року за № 12019220320000139 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Палатка Хасинського району, Магаданської області, РФ, громадянина України, грузина, розлученого, пенсіонера, раніше судимого: 01.03.2011 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 101 КК України (1960 року), до 2 років позбавлення волі, звільненого постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.07.2012 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково від подальшого відбуття покарання на невідбутий строк 06 місяців 03 дні, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2019 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Осіпов С.С. звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Квітчатим К.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що 09.02.2019 приблизно о 19.00 годині, ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, в ході словесного конфлікту з ОСОБА_5, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останній,наніс один удар ножем, котрий знаходився в його правій руці, в пахову область ОСОБА_5, спричинивши останній, згідно з довідкою Ізюмської ЦМЛ від 09.02.2019, тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення правої пахової ділянки проникаючого в черевну порожнину із пораненням сечового міхура, внутрішньочеревної кровотечі, що згідно з п. 2.1.3 наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 «Правила судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

09.02.2019 о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_2 було фактично затримано працівниками поліції за підозрою у вчиненні злочину.

10.02.2019 о 03 годині 00 хвилин було складено протокол затримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні вищезазначеного злочину, в порядку ст. 208 КПК України.

10.02.2019 о 18 годині 14 хвилин ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення - злочину підозрюється ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища Палатка Хасинського району, Магаданської області, РФ, громадянин України, грузин, не одружений, пенсіонер, раніше судимий: 01.03.2011 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 101 КК України (1960 року), до 2 років позбавлення волі, звільнений по постанові Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.07.2012 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково від подальшого відбуття покарання на невідбутий строк 06 місяців 03 дні, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: оглядом місця події, показаннями Свідка ОСОБА_6 протоколом затримання ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та вилученими предметами.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 КПК України.

Крім того, злочин, вчинений підозрюваним ОСОБА_2 відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, у зв'язку з чим вбачається ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Також на наявність вказаного ризику вказує і те, що ОСОБА_2 не одружений та не має жодних корисних, міцних соціальних зав'язків.

Також, враховуючи що свідок ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_5 проживають разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, органом досудового розслідування вбачається ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик впливати на потерпілого, свідка у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше судимий за злочин проти життя та здоров'я особи, а саме: вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 01.03.2011 року за ч. 1 ст. 101 КК України (1960 року), до 2 років позбавлення волі, звільнений по постанові Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.07.2012 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково від подальшого відбуття покарання на невідбутий строк 06 місяців 03 дні,належних висновків для себе не зробив, знову підозрюється у вчиненні нового злочину проти життя та здоров'я особи, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, має недостатньо міцні соціальні зв'язки, тому є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, а також, залишаючись на свободі, може незаконно впливати на потерпілу, свідка у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, таким чином наявні ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_2, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення,незаконно впливати на потерпілу та свідка у даному кримінальному провадженні, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення - злочину, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, у вчиненні якого він підозрюється, а відтак все вказане свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Міщенко І.І. в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили суд обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 10 лютого 2019 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12019220320000139 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

09.02.2019 о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_2 було фактично затримано працівниками поліції за підозрою у вчиненні злочину.

10.02.2019 о 03 годині 00 хвилин було складено протокол затримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні вищезазначеного злочину, в порядку ст. 208 КПК України.

10.02.2019 о 18 годині 14 хвилин ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідка.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив, умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин, продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілу та свідка у даному кримінальному провадженні, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 153 680 грн. (1921 х 80 = 153 680,00) грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Осіпова С.С. - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)» на 60 днів, а саме: з моменту фактичного затримання - з 20 годині 30 хвилин 09 лютого 2019 року до 20 години 30 хвилин 09 квітня 2019 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 153 680 грн. (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/585/19; н/п - 1-кп/623/255/2019 від ОСОБА_2 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2 наслідки невиконання покладених зобов'язань.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т. Д. Бєссонова