Ухвала суду № 79766441, 12.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3093/19

н/п 1-кс/640/2266/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Бойко Романа Миколайовича про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019220490000581 від 08.02.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

11.02.2019 старший слідчий Київського ВП ГУ НП в Харківській області Бойко Р.М. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 Огородніковим А.Д., яким просить накласти арешт на рухоме майно шляхом заборони його відчуження, яке перебуває у власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2, а саме: Автомобіль: Toyota Land Cruiser Prado 150 2015 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4. Розгляд клопотання про арешт майна на підставі ч. 2 ст.172 КПК України просив проводити без повідомлення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою забезпечення арешту майна. Помістити арештований автомобіль на спецмайданчик для тимчасово затриманих автотранспортних засобів ДП МВС України «Інформ ресурси».

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019220490000581 від 08.02.2019, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч,4 ст.190 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що у період з листопада 2018 року по лютий 2019 року ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходячись у м. Харкові, не бажаючи займатися законною трудовою діяльністю, переслідуючи мету наживи, під приводом надання послуг пов'язаних с розмитненням транспортних засобів, що ввезені на територію України з інших держав, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошовими коштами громадян України в особливо великих розмірах, при наступних обставинах.

Так, у листопаді 2018 року ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами б особливо великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою громадян, які потребують митно-брокерських послуг по розмитненню транспортних засобів, що ввезені на територію України з інших держав, заздалегідь не маючи намірів та можливості виконати вказані послуги, взяли в оренду житлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, та розповсюдили у невстановлений слідством спосіб інформацію про надання за вказаною адресою вищевказаних послуг за грошову винагороду.

Таким чином, у період з листопада 2018 року по лютий 2019 року за отриманням митно-брокерських послуг по розмитненню транспортних засобів, що ввезені на територію України з інших держав, за адресою: АДРЕСА_3, звернулись громадяни, які будучи введеними в оману відносно дійсних намірів ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, передавали останнім грошові кошти за отримання вказаних послуг пов'язаних з розмитненням транспортних засобів, а саме: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 передав 1940 доларів США та 3700 гривень, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 передав 68600 гривень, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 передав 81200 гривень, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 передав 1100 Євро та 21945 гривень, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, передав 3500 Євро, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, передав 56000 гривень, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9, передав 68800 гривень, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_10, передав 50000 гривень, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_11, передав 2400 доларів США, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_12, передав 4300 Євро, ОСОБА_19, 29.12.1990 р.н. передав 2200 доларів США та 13400 гривень, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_13 передав 2400 Євро, ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_14, передав 2100 доларів США, ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_15 передав 1800 доларів США та 5000 гривень, ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_16 передав 2000 доларів США, ОСОБА_24, 14.11.19990 р.н. передав 50300 гривень, ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_17 передав 56000 гривень, ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_18 передав 1700 Євро, ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_19 передав 69200 гривень, ОСОБА_28, 12.03.1981р.н. передав 1500 доларів США, ОСОБА_29, і6.03.1980 р.н. передав 1200 доларів США та 22000 гривень, ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_20 передала 2200 доларів США, ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_21 передав 2500 доларів США, ОСОБА_32. ІНФОРМАЦІЯ_22 передав 2400 доларів США, ОСОБА_37, ІНФОРМАЦІЯ_23 передав 3000 Євро, ОСОБА_33, ІНФОРМАЦІЯ_24, передав 1930 доларів США, ОСОБА_34, ІНФОРМАЦІЯ_25 передала 1264 доларів США, ОСОБА_35, ІНФОРМАЦІЯ_26 передав 72000 гривень, а всього передано грошових коштів на загальну суму 638 145 гривень, 25 434 доларів США та 16 000 Євро.

Заволодівши таким чином грошовими коштами вищевказаних громадян в особливо великому розмірі, ОСОБА_3 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, митно-брокерські послуги по розмитненню транспортних засобів не здійснили, звернувши їх на свою користь, розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинили потерпілим матеріальну шкоду.

Також органом досудового розслідування встановлено, що грошові кошти, які були призначені для оформлення усієї процедури розмитнення, потерпілими передавалися вищевказаним особам, як готівкою так і шляхом перерахування на розрахунковий рахунок.

09.02.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що у власності ОСОБА_36 ІНФОРМАЦІЯ_27, перебуває наступне рухоме майно: Автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 2015 року випуску, чорного кольору д.н.з. НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_2 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4.

Вказав, що у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно, яке є у власності підозрюваного ОСОБА_3, набуте злочинним шляхом, у зв'язку з чим, з метою його збереження, використання під час досудового розслідування, забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, що відповідає вимогам п.2,3 ч.2 ст. 170 КПК України, виникла необхідність у накладенні арешту на рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_3, а саме: Автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 2015 року випуску, чорного кольору д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4.

З огляду на наявність достатність підстав вважати, що існує реальна загроза відчуження рухомого майна у найкоротші строки, розгляд даного клопотання на підставі ч.2 ст.172 КПК України необхідно проводити без повідомлення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2., з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, проте в судове засідання не з'явився. 12.02.2019 подав до суду заяву, в якій просив розглядати клопотання про арешт майна без його участі.

Оскільки сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, довела наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке не було тимчасово вилучене, власником може бути відчужене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Київським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220490000581 від 08.02.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

За змістом ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповіда льність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

09.02.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Згідно Реєстраційної картки ТЗ, підозрюваному ОСОБА_3 на праві приватної власності належить автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 2015 року випуску, чорного кольору д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, накладення арешту на вказане у клопотанні майно підозрюваного забезпечить в подальшому конфіскацію майна як виду покарання.

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити власнику автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 2015 року випуску, чорного кольору д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 - ОСОБА_3, відчуження, розпорядження та керування зазначеним автомобілем, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Місцем зберігання арештованого автомобіля визначити спеціально обладнаний майдан зберігання тимчасово затриманих автотранспортних засобів за адресою м.Харків вул. Пушкінська 106, відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 107, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Бойко Романа Миколайовича про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019220490000581 від 08.02.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_3, а саме: автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 2015 року випуску, чорного кольору д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та керування, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання арештованого автомобіля визначити спеціально обладнаний майдан зберігання тимчасово затриманих автотранспортних засобів за адресою м.Харків вул. Пушкінська 106, відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя С.А.Колесник