Рішення № 79766037, 08.02.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11699/18

Провадження № 2-а/638/134/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 Дзержинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Семіряд І. В.

за участю секретаря Романової О.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Лиска К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харків справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Харківській області Будякова Андрія Сергійовича про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

13.08.2018 до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулась з адміністративним позовом ОСОБА_1, в якому просить визнати протиправним дії відповідача, скасувати постанову про притягнення до відповідальності, винести окрему ухвалу відносно відповідача.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначено, що вона отримала рекомендований лист від відповідача, у якому була постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 188-42 КУпАП та накладено на неї штраф у сумі 6800 грн. Зазначена постанова була складена відповідачем. В постанові зазначено, що вона не допустила посадових осіб органів ДАБК на об'єкт будівництва, для проведення позапланової перевірки за адресою АДРЕСА_1, чим порушила п 1 ч.3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». На думку позивача, постанова прийнята з порушення діючого законодавства та з порушенням прав позивача. У зв'язку з чим позивач просила скасувати постанову.

Заперечуючи проти позову відповідачем подано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що проти позову заперечують, вважають необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Посадовими особами було здійснено виїзд на об'єкт, але вони не було допущені на об'єкт для проведення позапланової перевірки. Підставою для проведення позапланової перевірки було звернення фізичної особи. ОСОБА_1 не допустила посадових осіб для проведення перевірки, про свідчить відеозапис. Зазначений запит підтверджує також те, що ОСОБА_1 було роз'яснено права та повідомлено, що відносно неї буде складено протокол. У зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволені позову.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 підтримали позов, просила задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Лиска К.О. у судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, зазначених у відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статей 1, 3, 8, 9 Конституції - Україна є правовою державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

За правилами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а також ч.2 ст.74 КАС України, за якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 244-6 КУпАП Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), 97, частини третя - п'ята статті 152-1, стаття 188-42).

Відповідно до ч.2 ст. 188-42 КУпАП недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи,яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що на підставі направлення №317-Н від 02.07.2018 про проведення планового (позапланового) заходу, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Харківській області Будяков А.С., головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області Логачов Р.О. із залученням головного спеціаліста відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області Кас’яненко В.В. були направленні для здійснення позапланової перевірки на об'єкт «Садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1. Строк дії направлення з 02 до 06 липня 2018 року.

При проведенні вказаної позапланової перевірки був складений акт № 317-а від 06.07.2018 про те, що ОСОБА_1 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва АДРЕСА_1. Акт підписано Будяковим А.С. та Логачовим Р.О.

03.08.2018 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Харківській області Будяковим А.С. було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.

Суд зазначає, що а ні у акті, а ні у протоколі не зазначено саме час, коли позивач не допустила посадових осіб до перевірки.

З переглянутого відеозапису, який долучено до матеріалів справи вбачається, що інспектори будівельного нагляду були присутні біля будинку за адресою АДРЕСА_1, але ними не було пред'явлено посвідчення та не було названо своє прізвище, ім'я, по-батькові не названа посада та місце роботи, а тільки повідомлено ОСОБА_1 про те, що буде проведено перевірку за скаргою її (ОСОБА_1.) чоловіка. Тобто, позивач ОСОБА_1 не знала та не могла знати хто саме намагається провести перевірку та яку саме перевірку, щодо яких обставин перевірка.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Таким чином, посадова особа, яка склала протокол, зобов'язана ознайомити особу, щодо якої складається цей протокол, з її правами і обов'язками, передбаченими ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Про ознайомлення з вищезазначеним особа, щодо якої складається протокол, ставить у ньому свій підпис, а у разі відмови поставити підпис, про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом уповноваженої посадової особи.

Особі, щодо якої складається протокол, пропонується надати письмове пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення, яке вноситься до протоколу і засвідчується підписом зазначеної особи. Пояснення та зауваження можуть додаватись до протоколу окремо, про що робиться запис у цьому протоколі. У разі відмови особи, щодо якої складається протокол, від надання пояснень та зауважень за суттю вчиненого правопорушення посадова особа вносить до нього відповідний запис, який засвідчується її підписом.

Протокол підписується посадовою особою та особою, щодо якої складається протокол, а також може підписуватись свідками та потерпілими у випадку їх наявності. У разі відмови особи, щодо якої складається протокол, від підписання протоколу посадова особа робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у випадку їх наявності.

Особа, щодо якої складається протокол, має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підпису.

Отже, відповідачем було порушено процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, що полягало у винесенні протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності позивача ОСОБА_1, не зазначенні у протоколі часу вчинення правопорушення, не роз'ясненні останній права та обов'язки, позбавлення її права надати пояснення та зауваження.

Доводи відповідача, що ОСОБА_1 була належно повідомлена про розгляд протоколу, так як ними було направлено виклик на дві адреси ОСОБА_1, але не були нею отримані, не можуть слугувати про належне повідомлення про розгляд справи.

Зазначена правова позиція, щодо належного повідомлення, у викладена у постанові Верховного Суду у справі №127/2871/16-ц від 20.06.2018.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

03.08.2018 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Харківській області було винесено постанову №317-П по справі про адміністративне правопорушення за фактом недопущення позивачем посадових осіб управління державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва. Даною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Суд зазначає, що у оскаржуваній постанові не зазначено яким саме чином позивач не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва для проведення позапланової перевірки.

Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Перевіряючи наявність складу адміністративного правопорушення, суд повинен перевірити наявність усіх його складових.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не підтверджена належними доказами, зокрема, не зазначено, яким саме чином остання не допустила посадову особу органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт перевірки .

Окрім того, ОСОБА_1 у позові зазначила, що будинок не є об'єктом будівництва, вона навість не проводить там ремонтні роботи. Зазначений будинок використовується як дача та є садовим будинок з надвірними будівлями та спорудами. Будівництво зазначеного садового будинку було завершено та введено у експлуатацію у 2012 році.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем дій щодо недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, а відтак і відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП.

Крім того, під час накладення адміністративного стягнення посадовою особою не було з'ясовано чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, проте стягнення на ОСОБА_1 накладено в максимальному розмірі.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення №317 від 03.08.2018 відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, у зв'язку з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем не надано доказів недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки та відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Ч.1 ст. 249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

ОСОБА_1 заявляючи вимогу про постановлення окремої ухвали, не навела мотивів, що свідчили б про наявність підстав для застосування ст. 249 КАС України. Встановлені судом порушення є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Підстави для поставлення окремої ухвали відсутні.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП - підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 242,243, 245,249, 250, 271,286 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Харківській області Будякова Андрія Сергійовича про визнання протиправними дій та скасування постанови- задовольнити частково.

Скасувати постанову №317-П від 03.08.2018 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, за ч 2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя І. В. Семіряд