Рішення № 79765491, 04.02.2019, Веселівський районний суд Запорізької області

Справа № 313/1476/18

Провадження № 2/313/137/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2019 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, про визнання права власності на житловий будинок,

ВCТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області у якому просить визнати за нею право власності на домоволодіння № 19, яке розташоване за адресою: 72206, Запорізька область, Веселівський район, с. Єлизаветівка, вул. Культурна (до перейменування Комсомольська) та складається з: житловий будинок з прибудовами – літ. «А-1», вбиральня – літ. «В», погріб – літ. «Г», сарай – літ. «Д», сарай – літ. «Ж», водогін – літ. «К», огорожа – літ. «№1».

Позивачка про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, але у судове засідання не з’явилася. Проте до суду звернулася з письмовою заявою її представник адвокат ОСОБА_2 з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, але на адресу суду за підписом голови селищної ради ОСОБА_3 надійшло клопотання № 02-01-17/2852 про розгляд справи без участі їхнього уповноваженого представника на підставі доказів, наявних в матеріалах справи з урахуванням того, що Веселівська селищна рада не заперечує проти задоволення позову.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, тому можливо розглянути справу по суті у відсутності сторін по наявним у справі доказам, відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 81 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 вказаної правової норми цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 1 ст. 12, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ЦК України).

Судом встановлено, що починаючи з 01.08.2006 р. і по теперішній час позивачка мешкає у житловому будинку № 19, який розташований за адресою: 72206, Запорізька область, Веселівський район, с. Єлизаветівка, вул. Культурна (до перейменування Комсомольська).

Первісно вказаний будинок на підставі рішення виконавчого комітету Веселівської селищної ради Запорізької області від 31.03.2003 р. № 38 надавався у власність сину позивачки – ОСОБА_4, який з 2006 року переїхав та до цього часу мешкає у м. Василівка Запорізької області. За час проживання ОСОБА_4 правом на приватизацію не скористався, право власності на будинок не оформив.

Позивачка у вказаному будинку проживає понад десяти років і за весь час здійснює догляд за нерухомим майном та несе всі витрати з його утримання.

З листа від 18.12.2017 р. № 02-01-17/3874, виданого Веселівською селищною радою Запорізької області вбачається, що вказаний житловий будинок на балансі органу місцевого самоврядування не перебуває та належить третім особам.

Відповідно до листа від 06.08.2018 р. № 255/01-18 житловий будинок № 19, який розташований за адресою: 72206, Запорізька область, Веселівський район, с. Єлизаветівка, вул. Культурна (до перейменування Комсомольська) на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (свідоцтво про право власності на житло від 23.10.1995 р. № б/н).

Крім того, листом від 08.08.2018 р. № 1085/17.16-04-33 Веселівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області повідомив, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 20.11.2015 р., актовий запис 1770 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла 12.07.1998 р., актовий запис 122.

У зв’язку із смертю власників будинку та відсутністю спадкоємців, провести належним чином переоформлення та реєстрацію права власності не представляється можливим. Крім того, наявність власників виключає можливість скористатися правом на приватизацію, що в свою чергу позбавляє можливості розпорядитися належним позивачці майном.

Позивачка на початку серпня 2006 року заселилася до житловому будинку № 19, який розташований за адресою: 72206, Запорізька область, Веселівський район, с. Єлизаветівка, вул. Культурна (до перейменування Комсомольська) та мешкає до сьогоднішнього дня.

Відповідно до ст. 15 ЦК, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в судовому порядку у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Визнання права судом відповідно до ст. 16 ЦК України є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 8 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Позивачка добросовісно заволоділа будинком № 19, який розташований за адресою: 72206, Запорізька область, Веселівський район, с. Єлизаветівка, вул. Культурна (до перейменування Комсомольська) та використовує понад десять років і на думку суду має право на визнання права власності за набувальною давністю.

До складу домоволодіння відповідно до технічного паспорту входять: житловий будинок з прибудовами – літ. «А-1», вбиральня – літ. «В», погріб – літ. «Г», сарай – літ. «Д», сарай – літ. «Ж», водогін – літ. «К», огорожа – літ. «№1».

Вартість спірного майна відповідно до висновку про вартість майна станом на 23.07.2018 року становить 58 910,00 грн.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» можливість пред’явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв’язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Як зазначалося вище, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 20.11.2015 р., актовий запис 1770 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла 12.07.1998 р., актовий запис 122.

На сьогоднішній день дана спадщина у встановленому порядку не прийнята та не визнана відумерлою. За наявною інформацією на сьогодні відсутні спадкоємці першої черги. У зв’язку із цим відповідачем у даній справі має бути орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади, а саме Веселівська селищна рада Запорізької області.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Питання із судовими витратами вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а також з врахуванням думки позивачки ОСОБА_1, яка просить судові витрати залишити за нею.

На підставі ст.ст.15,16,344 ЦК України, керуючись роз'ясненнями п. 13 Постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 р., а також ст. ст.1-13, 81,89, 141,206, 258-259, 263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на домоволодіння № 19, яке розташоване за адресою: 72206, Запорізька область, Веселівський район, с. Єлизаветівка, вул. Культурна (до перейменування Комсомольська) та складається з: житловий будинок з прибудовами – літ. «А-1», вбиральня – літ. «В», погріб – літ. «Г», сарай – літ. «Д», сарай – літ. «Ж», водогін – літ. «К», огорожа – літ. «№1».

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 12.02.2019 р.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_7

04.02.2019