Ухвала суду № 79764363, 08.02.2019, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/181/19

Провадження № 1-кс/236/145/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року м. Лиман

Слідчий суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Саржевська І.В., при секретарі Колесник О.І., за участю прокурора Лиманського відділу Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_1, слідчого Лиманського відділення поліції Слов’янського ВП ГУ НП у Донецькій області майора поліції ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Лиман Донецької області клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, раніше засудженого:

1) 19.12.1996 Саксаганським міським судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 140 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки;

2) 23.04.2002 Дзержинським міським судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, згідно ст.75КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 2 роки;

3) 07.10.2002 Інгулецьким міським судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 185 ч. 4 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, згідно ст.71 КК України частково приєднати покарання за вироком Дзержинського міського суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, остаточно до відбуття визначити 6 років позбавлення волі, посиленого режиму;

4) 10.11.2009 Жовтневим міським судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.. 185 ч.3, 187 ч. 3, 186 ч. 2, 304 ч. 1, 70 ч.1 КК України, до позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна, не зареєстрованого, який фактично мешкає за адресою: вул. Партизанська, 7, с. Зарічне Лиманського району Донецької області,

підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Краснолиманського міського суду Донецької області 07.02.2019 року надійшло клопотання слідчого Лиманського відділення поліції Слов’янського ВП ГУ НП у Донецькій області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене з прокурором - процесуальним керівником, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018050420000899 від 08.12.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний отримав 07.02.2019 року о 08 годині 30 хвилин, що підтверджується власноруч написаною розпискою, тобто більш ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.

Клопотання слідчого обґрунтоване такими обставинами.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, будучі особою, раніше судимою за вчинення злочину проти власності, судимість за вчинення якого у встановленому законом порядку не знята, та не погашена, повторно вчинив кримінальні правопорушення з таких обставин.

12.11.2018 приблизно о 21.00 годині, ОСОБА_3 перебував за місцем мешкання ІНФОРМАЦІЯ_3, де у останнього виник намір на таємне викрадення чужого майна з території домоволодіння № 33 по вул. Красна в с. Зарічне, Лиманського району Донецької області. З цією метою він, цілеспрямовано направився до вищевказаного будинку, оскільки достовірно знав, що в даному будинку мешканці відсутні. Перебуваючи біля будинку маючи єдиний злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан та таким чином проник на територію зазначеного вище домоволодіння та спрямував до будинку. Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на викрадення чужого майна ОСОБА_3, умисно, повторно з корисливих спонукань, за допомогою металевого прута який знайшов на території двору, зламав врізний замок на вхідних дверях та проник до будинку звідки викрав двоконфорочну плиту з кільцями (конфорками), вартістю 639,00 грн. Після цього, знаходячись на території подвір’я ОСОБА_3, за допомогою того ж металевого прута яким зламав замок у дверях будинку, зірвав навісний замок на дверях сараю та проник до приміщення з якого викрав дріт мідний 4-х жильний ВВГ 3х2,5х1х1,5 довжиною 32 метра, вартістю 804,30 грн.,

Викрадене майно обернув на свою користь та розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5, матеріальну шкоду на загальну суму 1443,30 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_3, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло та інше приміщення.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 15.11.2018, приблизно о 21.00 годині, ОСОБА_3 перебував за місцем мешкання ІНФОРМАЦІЯ_4, де у останнього виник намір на таємне викрадення чужого майна з території домоволодіння № 9 по вул. Поштова с. Зарічне Лиманського району Донецької області. З цією метою він, цілеспрямовано направився до вищевказаного будинку, оскільки достовірно знав, що в даному будинку мешканці відсутні. Перебуваючи біля будинку маючи єдиний злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан та таким чином проник на територію зазначеного вище домоволодіння та спрямував до гаражу. Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на викрадення чужого майна ОСОБА_3, умисно, повторно з корисливих спонукань, з вікна в гаражі, зняв штапики та витягнув скло, а потім проник до приміщення гаражу звідки викрав майно, а саме :

- дріт мідний 4-х жильний ВВГ 3х2,5х1х1,5 довжиною 30 метрів, вартістю 754,03 грн.,

- редуктор вуглекислотний старого зразка на якому є напис «У-30-1989 ЛМ» вартістю 183,28 грн.,

- клапан виготовлений зі сплаву( латунь) вартістю 83,16 грн.,

- перехідник (трійник) виготовлений за сплаву (латунь) вартістю 22,94 грн.,

Викрадене майно обернув на свою користь та розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6, матеріальну шкоду на загальну суму 1043,41 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_3, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення .

Крім того, 16.11.2018 приблизно о 21.00 годині, ОСОБА_3 перебував за місцем мешкання ІНФОРМАЦІЯ_3, де у останнього виник намір на таємне викрадення чужого майна з території домоволодіння № 8 по вул. Підлужна, с. Зарічне Лиманського району Донецької області. З цією метою він, цілеспрямовано направився до вищевказаного будинку, оскільки достовірно знав, що в даному будинку мешканці відсутні. Перебуваючи біля будинку маючи єдиний злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан та таким чином проник на територію зазначеного вище домоволодіння та спрямував до гаражу. Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на викрадення чужого майна ОСОБА_3, умисно, повторно з корисливих спонукань, з вікна на гаражі, зняв штапики та витягнув скло, а потім проник до приміщення звідки викрав майно, а саме :

- дріт мідний 4-х жильний ВВГ 3х2,5х1х1,5 довжиною 70 метрів, вартістю 1759,41 грн.

Викрадене майно обернув на свою користь та розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7, матеріальну шкоду на загальну суму 1759,41 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_3, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Також, 14.12.2018 приблизно о 21.00 годині, ОСОБА_3 перебував за місцем мешкання ІНФОРМАЦІЯ_3, де у останнього виник намір на таємне викрадення чужого майна з території домоволодіння № 41 по вул. Першотравневій с. Зарічне, Лиманського району Донецької області. З цією метою він, цілеспрямовано направився до вищевказаного будинку, оскільки достовірно знав, що в даному будинку мешканці відсутні. Перебуваючи біля будинку маючи єдиний злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан та таким чином проник на територію зазначеного вище домоволодіння та спрямував до будинку. Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на викрадення чужого майна ОСОБА_3, умисно, повторно з корисливих спонукань, з вікна будинку зняв штапики та витягнув скло, а потім проник до приміщення звідки викрав майно, а саме:

- алюмінієвий бідон ємністю 40 літрів, без кришки вартістю 350,00 грн.,

- мікрохвильову піч «Gorenje» модель GMO-20 DGE вартістю 2350,00 грн.,

Викрадене майно обернув на свою користь та розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8, матеріальну шкоду на загальну суму 2700,00 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_3, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

23.12.2018 приблизно о 21.00 годині, ОСОБА_3 перебував за місцем мешкання ІНФОРМАЦІЯ_3, де у останнього виник намір на таємне викрадення чужого майна з території домоволодіння № 60 по вул. Першотравнева, с. Зарічне Лиманського району Донецької області. З цією метою він, цілеспрямовано направився до вищевказаного будинку, оскільки достовірно знав, що в даному будинку мешканці відсутні. Перебуваючи біля будинку маючи єдиний злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан та таким чином проник на територію зазначеного вище домоволодіння та спрямував до будинку. Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на викрадення чужого майна ОСОБА_3, умисно, повторно з корисливих спонукань, з вікна будинку зняв штапики та витягнув скло, а потім проник до приміщення звідки викрав майно, а саме :

- чеканку розміром 20х29 см вироблена із міді, на якій знаходиться зображення дівчини, вартістю 166,67 грн.,

- чеканку розміром 29х28 см вироблена із міді, на якій знаходиться зображення дівчини та хлопця, вартістю 160,00грн.,

- чеканку розміром 27х47 см вироблена із міді, на якій знаходиться зображення дівчини з довгим волоссям на голові якої знаходиться хустинка, вартістю 200,00грн.,

Викрадене майно ОСОБА_3 обернув на свою користь та розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9М матеріальну шкоду на загальну суму 526,67 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_3, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

01 лютого 2019 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Своїми умисними діями ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло та інше приміщення .

Посилаючись на достатність підстав підозрювати ОСОБА_3 у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення, слідчий вважає, що відносно підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки наявні два ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду і може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні слідчий Роменський О.Л. просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор Абрамський П.В. в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, зазначив, що, на думку сторони обвинувачення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам, тому необхідність обрання стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у скоєнні інкримінованих йому діяннях визнає, від призначення йому захисника відмовився, недозволені методи фізичного та психічного характеру на досудовому слідстві до нього не застосовувались, із пропонованим стороною обвинувачення запобіжним заходом не погодився, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з такого.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_3 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих матеріалах відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, оцінює вагомість наявних доказів, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Такими доказами на час розгляду клопотання слідчий суддя визнає: протоколи огляду місця події; протоколи допиту потерпілих; протоколи огляду; протоколи допиту свідків; протоколи огляду предмету; протоколи пред’явлення речей для впізнання; протоколи допиту підозрюваного ОСОБА_3; висновки судово-товарознавчих експертиз, в яких зазначено вартість викраденого майна; протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, (ч. 3 ст. 185 КК України), передбачають покарання у виді позбавлення волі, вказана обставина може спонукати його переховуватись від органів досудового розслідування та перешкоджати забезпеченню виконання процесуальних рішень у вказаному кримінальному провадженні. Також можна стверджувати про відсутність міцних соціальних зв’язків, оскільки ОСОБА_3 є фізично здоровою особою, ніде не працює, постійних джерел доходів не має, не одружений, мешкає без реєстрації, раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів. З урахуванням такого способу життя, у підозрюваного відсутні чинники, які б зобов’язували його не залишати місце проживання.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26.06.1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26.07.2001 року.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Крім того, наявним є ризик з боку ОСОБА_3 вчиняти інші кримінальні правопорушення. Встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, а це може свідчити про те, що останній буде продовжувати вчиняти злочини задля отримання ним в подальшому грошової винагороди.

Оцінюючи в сукупності особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, а також доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу відсутні. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту неможливо застосувати до ОСОБА_3, оскільки він не має родини та міцних соціальних зв'язків, ОСОБА_3 за вказаним ним місцем мешкання, а саме за адресою: Донецька область, Лиманський район, с. Зарічне, вул. Партизанська, № 7, не зареєстрований, вказаний дім йому не належить, у зв'язку з цим є висока ймовірність, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього обов'язки, передбачені цим запобіжним заходом, побоюючись суворого покарання за інкриміноване йому діяння.

Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Застосовуючи запобіжних захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя визначає заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в грошовому вираженні - 153680,00 грн., що з урахування матеріального стану підозрюваного є достатньою сумою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, встановлених КПК.

Керуючись ст.ст. 7,8,9, 183,193, 194, 196, 197 КПК України,

УХВАЛИЛА :

Клопотання слідчого Лиманського відділення поліції Слов’янського ВП ГУ НП у в Донецькій області, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018050420000899 від 08.12.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, 11.04.1982 р. н., запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - шістдесят днів, який обчислюється з дня затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 08.02.2019 року; дія ухвали закінчується 08.04.2019 року.

Визначити для підозрюваного заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в грошовому вираженні - 153680 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

У разі внесення застави, яка може бути внесена у будь-який момент, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; не залишати територію Лиманського району Донецької області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Підозрюваного ОСОБА_3 взяти під варту в залі суду негайно.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному невідкладно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя -