Рішення № 79764333, 29.01.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 233/5235/18

Номер провадження 2-а/235/5/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровськ Донецької області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Костянтинівського відділення поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління поліції в Донецькій області в особі інспектора Тимченко Юрія Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

8 жовтня 2018 року на розгляд Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 пред’явлено адміністративний позов, в якому заявив вимоги щодо визнання протиправними дії інспектора СРПП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер ДПО18 № 828888 від 03.10.2018 року. Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 6 листопада 2018 року адміністративний позо, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, передано за підсудністю до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області. Ухвалою судді від 5 грудня 2018 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтована наступним. 3 жовтня 2018 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 здійснював рух по вул. Бахмутська в м. Костянтинівка Донецької області. В путі руху був зупинений інспектором СРПП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП лейтенантом поліції ОСОБА_2, яким пояснено про допущення позивачем порушення п. 19.1 ПДР України, а саме не увімкнуто ближнє світло фар або протитуманні ліхтарі у умовах недостатньої видимості менш ніж 300 м (туман). На вимогу позивача про надання доказів інкримінованого правопорушення, - інспектором продемонстровано відеозапис, на якому знято рух транспортного засобу із заднього ракурсу, на автомобілі ввімкнені габаритні вогні, передню частину автомобілю на відео просто не видно. Жодні пояснення позивача, що порушень ПДР не було допущено – інспектором не враховано, та за відсутності допустимих доказів, всупереч фактичним обставинам, з порушенням вимог ст. ст. 251, 251, 278-280 КУпАП, - інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичного режимі серія ДПО18 № 828888 за ознаками ч. 2 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 просить в судовому порядку скасувати постанову, провадження закрити за відсутності складу правопорушення.

Сторони у судове засідання не з’явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання.

Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи в його відсутність.

Відповідач інспектор сектору реагування патрульної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ поліції в Донецькій області ОСОБА_2 причини неявки не повідомив, правом подачі відзиву на позовну заяву відповідно до вимог ст. ст. 162, 175 КАС України не скористався.

З огляду на вказане, у відповідності п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно з’ясувавши дійсні обставини справи, надавши юридичну оцінку правам та обов’язкам сторін - приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті вони у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Предметом позову є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер ДПО18 № 828888 від 03.10.2018 року за ознаками ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП віднесено до компетенції органів Національної поліції.

Згідно постанови інспектора СРПП Костянтинівського ВП ОСОБА_2 серія ДПО18 № 828888 (копія наявна в матеріалах справи) – 3 жовтня 2018 року о 07:50 годині водій ОСОБА_1 в м. Костянтинівка по вул. Бахмутська, буд. 107 керуючи транспортним засобом Toyota Corolla» номерний знак НОМЕР_2 не увімкнув ближнє світло фар або протитуманні ліхтарі (фари) в умовах недостатньої видимості менше за 300 м (туман), чим порушив п. 19.1 ПДР України та притягнуто до відповідальності з накладанням стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (далі - ПДР).

Згідно з п. 1.1. ПДР України вони, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ст. 32 Міжнародної Конференції « Про дорожній рух « ( Відень 1968 із змінами ) в будь яких умовах, коли видимість недостатня на транспорті, що рухається повинні бути включені світові прилади.

Відповідно до вимог п. 19.1 ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Згідно приписів ч. 2 ст. 122 КУпАП особа підлягає адміністративній відповідальності за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Згідно змісту позовної заяви ОСОБА_1 в обґрунтовування вимог неправомірності дій інспектора СРПП Костянтинівського ВП щодо складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та підстав для скасування зазначає:

- відсутність належних доказів допущення порушення п. 19.1 ПДР України (продемонстрований відеозапис не фіксує рух автомобілю позивача з передньої частини, транспортний засіб знятий пристроєм відеозапису із патрульної машини, що рухалася позаду);

- відсутність об’єктивної сторони складу інкримінованого правопорушення (позивач не керував автомобілем у темну пору доби, згідно постанови час скоєння правопорушення – 07:50 год., при цьому 03.10.2018 року в м. Костянтинівка Донецької області схід сонця (згідно відомостей сайту https://pogoda.meta.ua відбувався о 06:30 годині);

- формальний розгляд справи, що мав однобічний обвинувальний ухил (оскаржувану постанову було винесено безпосередньо на місці, без будь-якої підготовки розгляду справи, без дослідження доказів, допиту свідків).

Доводи позивача ОСОБА_1 суд оцінює як частково обґрунтовані.

Так, по-перше, суд, зазначає, що відповідно до пункту 19.5 ПДР України протитуманні фари можна використовувати в умовах недостатньої видимості як окремо, так і з ближнім або дальнім світлом фар, а в темну пору доби на неосвітлених ділянках доріг - лише разом з ближнім або дальнім світлом фар. Відповідно до п. 1.10 ПДР України темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця, недостатня видимість - видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо. Так, з оскаржуваної постанови вбачається, що в провину ОСОБА_1 поставлено керування автомобілем без увімкненого ближнього світла фар або протитуманних ліхтарів саме в умовах недостатньої видимості (туман). В зв’язку з чим, вказівка в розглядуваній позовній заяві ОСОБА_1 про недопущення ним порушення п. 19.1 ПДР України в зв’язку з тим, що транспортним засобом він не керував в темну пору року – суперечить дійсним обставинам справи.

Відхиленню підлягають посилання позивача ОСОБА_1 і в частині порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Отже, суд не приймає до уваги доводи позовної заяви про порушення прав позивача при розгляді справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцем знаходження органу, уповноваженого розглядати таку справу.

За переконанням суду, єдиним суттєвим обґрунтуванням, яке має бути враховано при перевірці правомірності винесення поліцейським постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення є наявність достатність доказів, які вказують про скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. До таких даних можуть належати пояснення свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Так, в постанові, що оскаржується не зазначено жодні посилання на будь-які матеріали (фото-, відео-зйомки, покази свідків тощо) на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Не надано доказів, на основі яких було встановлено наявність адміністративного правопорушення і винність ОСОБА_1 у вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, - і безпосередньо суду, хоча про порушення справи відповідач Костянтинівський ВП Бахмутського ВП обізнаний належним чином

Згідно ст. 77 КАС України, відповідно до яких обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Аналогічна позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.

Оскільки, відповідачем ОСОБА_3 відділом поліції Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області в особі інспектора сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_2 двічі проігнорувано виклик в судове засідання, не підтверджено обставин, викладених в постанові доказами, які було враховано як достатні для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а позивач ОСОБА_1 не визнав факту скоєння ним правопорушення, - суд вважає, що постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, складена неналежним чином, без врахування всіх обставин справи та підлягає скасуванню.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, ч. 2 ст. 122, 258, 268, 276 КУпАП України, керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 244-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО № 828888, винесену 03.10.2018 року інспектором сектора реагування патрульної поліції Костянтинівського відділу поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління поліції в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 за ознаками ч. 2 ст. 122 КУпАП

Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя: