Рішення № 79764129, 29.01.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6375/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.

за участю секретаря Аллік Ю.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В :

03 грудня 2018 року адвокат ОСОБА_1, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду із позовом до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю посилаючись на наступні обставини. У 2002 році позивач ОСОБА_2 сплатив гроші спадкоємцям власника житлового будинку №54 по вул. Самаркандській, в м. Костянтинівка Донецької області. Попередній власник 1/4 частки будинку ОСОБА_3 помер 04.04.1998 року і в будинку на той час проживала тільки його мати ОСОБА_4, яка була власником 3/4 будинку та фактично прийняла спадщину, але належним чином не переоформила на себе. ОСОБА_4 померла 20.12.2000 року. Після її смерті спадкоємцями першої черги залишились ОСОБА_5 – дочка, ОСОБА_6 – онук – син ОСОБА_3. Вони мали намір продати спірний будинок, який почав руйнуватись. Позивач передав кошти ОСОБА_6, який написав розписку про це та у якій розписалась також ОСОБА_5. Під час передачі грошів були присутні також свідки. На теперішній час зазначені спадкоємці також померли. Позивач з 2005 року постійно проживає та зареєстрований у спірному будинку, робить ремонт та сплачує комунальні послуги, що підтверджується відповідними договорами з комунальними службами та квитанціями про сплату наданих послуг за період з 2006 року по 2017 рік. Таким чином позивач фактично користується та розпоряджається майном, яким добросовісно заволодів. Тому просив визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на житловий будинок №54, розташований по вулиці Самаркандській в місті Костянтинівка Донецької області.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на наведені у позові доводи та долучені до справи письмові докази.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, заперечень по суті позову не надав, вирішення питання залишив на розсуд суду згідно письмової заяви, також просив розглянути справу за його відсутності (а.с.55).

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок у сукупності, виходячи з принципів законності, об’єктивності, справедливості та розумності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства ст. 47 Конституції України, ст. ст. 39, 328, 344 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), відповідно до яких кожен має право на житло.

Згідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред’явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п’ятнадцять, а на рухоме майно - через п’ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред’явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст. 344 ЦК України, про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно п.9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом.

При вирішенні спорів, пов’язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред’явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК України, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об’єкт третіми особами за набувальною давністю.

Ураховуючи положення п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 01.01.2004 року, положення ст.344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 01.01.2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 01.01.2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 01.01.2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв’язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 20.10.2005 року постійно проживає та зареєстрований у домоволодінні № 54 по вулиці Самаркандській в місті Костянтинівка, Донецької області, що підтверджується копією паспорта громадянами України та довідкою житлово-експлуатаційної організації про склад сім’ї за вказаною адресою від 10.09.2018 року №2470 (а.с.12, 44). З цього часу він користується вказаним житловим будинком, уклав договори від свого імені з відповідними комунальними службами: на постачання електроенергії від 24.06.2004 року, з водопостачання від 21.05.2008 року, сплачує надані послуги. Зазначені обставини підтверджується копіями вказаних договорів та квитанціями за період з 2006 року по теперішній час (а.с.14-30).

Попередні власники будинку ОСОБА_3, якому належала 1/4 (одна четверта) частка будинку, та ОСОБА_4 – власниця 3/4 (трьох четвертих) частки, померли 04.04.1998 року та 20.12.2000 року, відповідно, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с.7,8).

Право власності вказаних осіб на частки будинку № 54 по вул. Самаркандській м.Костянтинівки підтверджено довідкою КП «Костянтинівське міське бюро технічної інвентаризації Костянтинівської міської ради» від 10.09.2018 року №845 (а.с.5).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 54361147 від 05.12.2018 року, спадкової справи після смерті ОСОБА_3, померлого 04.04.1998 року, немає (а.с.43).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 54361233 від 05.12.2018 року, спадкової справи після смерті ОСОБА_4, померлої 20.12.2000 року, немає (а.с.42).

Таким чином, судом встановлено, що факти, викладені у позовній заяві в обґрунтування заявлених вимог, - підтверджені письмовими доказами, є достовірними, сумніву у суду не викликають, визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, також повністю підтверджують доводи позивача щодо часу добросовісного, відкритого та безперервного користування нерухомим майном. У зв’язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.11, 15, 16, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності за набувальною давністю на житловий будинок № 54 (п’ятдесят чотири) по вул. Самаркандській в місті Костянтинівка Донецької області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Костянтинівська міська рада, юридична адреса: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260, код ЄДРПОУ 04052790.

Суддя