Рішення № 79760952, 12.02.2019, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7110/14-ц

Провадження №2/367/1763/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.

при секретарях Шупик Т.Г.,Мидловець М.В., Коваленко С.С., Примак Є.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2,Кас»ян А.С.,ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представників відповідача ОСОБА_5М, ОСОБА_6,ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи – Публічне акціонерне товариство «Кредит ОСОБА_8», ОСОБА_9 про поділ майна подружжя, встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що він, ОСОБА_1 , перебував у шлюбі з ОСОБА_4 з 25 квітня 2009 року по 11 жовтня 2014 року. За час проживання ними спільно було придбано ряд майна, серед якого , зокрема, легковий автомобіль Volkswagen Polo, 2002 року випуску, № кузова (VIN) WVWZZZ9NZ2Y109005, державний номер НОМЕР_1, вказане авто було куплене 13 березня 2013 року в шлюбі за їх спільні кошти, зареєстроване на відповідача, але є спільною сумісною власністю подружжя.

11 жовтня 2014 року відділом РАЦС Ірпінського міського управління юстиції шлюб між ними було розірвано, актовий запис № 67.

В подальшому між сторонами виник спір щодо поділу спільно нажитого майна. Відповідач відмовила йому в праві користування автомобілем, 31 жовтня 2014 року без його відома і дозволу вивезла його в невідомому напрямку разом із документами та розпоряджається ним на власний розсуд. В зв’язку з цим він змушений звертатися до суду із позовом про поділ вказаного автомобіля.

Позивач просив визнати за відповідачем право власності на легковий автомобіль Volkswagen Polo, 2002 року випуску, № кузова (VIN) WVWZZZ9NZ2Y 109005, р.н.з. АІ 4951 ЕС, стягнути з відповідача на користь позивача половину ринкової вартості легкового автомобіля Volkswagen Polo, 2002 року випуску, № кузова (VIN) WVWZZZ9NZ2Y 109005, р.н.з. АІ 4951 ЕС, визначеної за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи.

В подальшому під час розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги, посилаючись на те, що 03.11.2014 року позивачем було подано позов до суду про поділ спільного майна подружжя; 01.12.2014 року відповідачем було подано зустрічний позов.

В зв’язку з тим, що представник ОСОБА_4 в зустрічному позові ставить вимогу про позбавлення його права власності на квартиру та про поділ майна, яке не є і не може бути спільною сумісною власністю подружжя, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_4 без його дозволу реалізувала автомобіль Volkswagen Polo, 2002 року випуску, № кузова (VIN) WVWZZZ9NZ2Y109005, р.н.з. АІ 4951 ЕС, що є його особистою власністю, а доходом від продажу розпорядилась на свій власний розсуд, вважає за потрібне збільшити розмір своїх позовних вимог.

Так, ОСОБА_4 стверджує і це підтверджується висновком експерта та визнається ним, що ринкова вартість спірної квартири складає 325 963 грн. Також погоджується із твердженням ОСОБА_4 про те, що під час шлюбу ними спільно було сплачено кредит за квартиру в розмірі 26 586 грн., половина з якого складає 13 293 грн. Отже, ОСОБА_4 сплатила за квартиру лише 1/25 її вартості та перестала сплачувати кредит. Тому, він просив визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 24/25 частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1; визнати за відповідачем ОСОБА_4 право власності на 1/25 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1; стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 грошову суму, що дорівнює ринковій вартості автомобіля Volkswagen Polo, 2002 року випуску, № кузова (VIN) WVWZZZ9NZ2Y109005, р.н.з. АІ 4951 ЕС; судові витрати стягнути із сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

В подальшому під час розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідно до змісту зустрічного позову відповідач стверджує, що вона проживала разом з позивачем однією сім’єю з 01.06.2007 до 25.04.2009. У зв’язку з цим вона вважає, що автомобіль марки RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_2, який було придбано ОСОБА_1 04.04.2009 до укладення шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

У відповідності до ст. 60 Сімейного кодексу України спільною сумісною власністю подружжя є майно, набуте ними за час шлюбу.

Таким чином, на автомобіль, який був придбаний ОСОБА_1 до часу укладення шлюбу режим спільної сумісної власності не поширюється.

Однак, позивачка стверджує, що вони проживали з ОСОБА_1 у цей час однією сім’єю , а відтак відповідно до положень ст. 74 Сімейного кодексу України майно набуте ними під час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності.

З матеріалів справи жодним чином не підтверджується факт спільного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_1 у період, коли він придбав автомобіль марки RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_2. Більше того, навіть якщо б позивачка спільно проживала з ОСОБА_1, то цей факт не є підставою для виникнення у них особистих немайнових та майнових прав і обов’язків подружжя (ст. 21 СК України).

Шлюбом визнається не будь-який союз жінки та чоловіка, а лише той, який зареєстрований в органах РАЦС і тільки такий шлюб породжує правові наслідки.

Таким чином, у відносинах, що склалися між позивачкою та ОСОБА_1 до 25.04.2009 не виникли взаємні особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, що є необхідною умовою для створення сім»ї. Вважає, що у ОСОБА_4 не було бажання створювати міцну сім»ю з світлим майбутнім. Напевно, єдине, що пов’язувало ОСОБА_4 з ОСОБА_1 це його фінансові можливості. Так, тільки за 2008 рік ОСОБА_1 отримав дохід від підприємницької діяльності у сумі 250 000 гривень ( більше 31 тисячі доларів США).

Крім цього, ОСОБА_4 не надано жодних належних і допустимих доказів про участь у набутті права власності на автомобіль RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Так, за змістом ч. 4 ст. 368 ЦК України для набуття членами сім»ї права спільної сумісної власності на певне майно необхідна сукупність двох передумов : майно, набуте в результаті спільної праві; майно набуте за спільні кошти.

При цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об’єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету (постанова Верховного Суду України від 25.12.2014 у справі № 6-135цс13).

Сам факт придбання ОСОБА_1 04.04.2009 спірного майна та (у разі доведення ОСОБА_4 в судовому засіданні) спільного проживання без реєстрації шлюбу та без визначення ступеня її участі працею й коштами в придбанні спірного автомобіля не можуть бути підставою для визнання права власності на половину спірного майна.

Крім цього, факт купівлі автомобіля марки RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 за власні кошти підтверджується наступними доказами.

По-перше, довідкою від 22.12.2014 № 6089/1700 про доходи за 2008 та 2009 роки, відповідно до якої середній сукупний дохід ОСОБА_1 за два роки становить більше 48 тисяч доларів США, що підтверджує його купівельну спроможність.

По-друге, 28.03.2009 батько ОСОБА_1 – ОСОБА_11 продав належний йому на праві власності автомобіль НОМЕР_3 та отримав кошти у сумі 5 500 доларів США. ОСОБА_3 кошти були передані ним своєму сину для купівлі автомобіля. ОСОБА_1 у свою чергу упродовж декількох днів придбав за вказані кошти, доплативши зароблені своєю працею 18 000 грн., автомобіль RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 на загальну суму 7 000 доларів США.

Відтак, автомобіль марки RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 не може бути об’єктом поділу між подружжям, оскільки режим спільного майна на нього не поширюється.

Зазначає, що на даний час автомобіль RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 проданий вже більше як чотири роки назад, а тому в будь-якому разі не може бути об’єктом поділу між ОСОБА_1 та його колишньою дружиною ОСОБА_4

Так, 12.10.2010 між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки RENAULT MASTER. Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 12.10.2010 ОСОБА_1 отримав в якості оплати грошові кошти від ОСОБА_9 у сумі сім тисяч доларів США. В свою чергу ОСОБА_1 передав ОСОБА_9 належний йому на праві власності автомобіль марки RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_2. Укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 договір містить усі ознаки цивільно-правового договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Це означає, що при продажі ОСОБА_1 автомобіля не вимагалось отримання від його тодішньої дружини окремої усної чи письмової згоди. Отже, ОСОБА_1 було продано автомобіль з дотриманням мовчазної згоди, тобто з дотриманням вимог ЦК України.

Про факт укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_4 було відомо, оскільки ОСОБА_1 ніколи не приховував від неї такі факти та довіряв їй у всьому. Зокрема, це твердження підтверджується тим, що 03.08.2011 та 16.03.2013 при купівлі наступних автомобілів ОСОБА_1 при постановці їх на облік в органах реєстрації реєстрував їх на свою дружину ОСОБА_4

Те, що ОСОБА_4 знала, що автомобіль є проданим підтверджується тим, що починаючи з 12.10.2010 до цього часу ОСОБА_1 автомобілем фактично не володів та не користувався і у продовж 9 днів за кошти вилучені від продажу ним було придбано інший автомобіль по ціні дорожче за попередній на суму 3 164 доларів США. Це ще раз підтверджує, що ОСОБА_1 продав старий автомобіль та купив новий та ще дорожчий враховуючи інтереси своєї колишньої дружини.

Таким чином, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 договір купівлі-продажу автомобіля марки RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 не суперечив інтересам ОСОБА_4За чотири роки ОСОБА_4 не зверталась до суду про визнання договору недійсним, що ще раз підтверджує її згоду на укладення зазначеного договору.

Також позивач вказує, що до переліку майна, що підлягає поділу між подружжям входить автомобіль марки Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1; квартира № 70 за адресою вул. Гостомельське шосе, 3 м. Ірпінь Київської області.

Згідно висновку ТОВ «Оцінка та консультації» від 11.11.2014 зробленого на замовлення ОСОБА_4 ринкова вартість квартири № 70 за адресою вул. Гостомельське шосе, 2 м. Ірпінь Київської області складає 325 963 гривень.

Відповідно до висновку експерта від 02.03.2015 № 1128 виконаного Київською незалежною судово-експертною установою середня ринкова вартість автомобіля ідентичного Volkswagen Polo, 2002 року випуску становить 200 171 гривень.

Таким чином поділу між подружжям підлягають виключно два об’єкти на загальну суму 526 134 гривень.

Вказує, що з 26.04.2009 по 11.10.2014 ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 За час шлюбу ОСОБА_1 придбав однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 за кошти у сумі 207 576 грн. Частину з цих коштів на купівлю квартири було отримано в кредит згідно договору про надання споживчого кредиту №00021-ML-000000000232 від 24 травня 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Кредит ОСОБА_8».

В забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Кредит ОСОБА_8» договір іпотеки №00021-ML-000000000232/І від 24 травня 2011 року, згідно з яким в іпотеку банку передано майнові права ОСОБА_1 на квартиру за адресою АДРЕСА_2.

Згідно даних технічного паспорту на квартиру № 70 у житловому будинку № 3 по вул. Гостомельське шосе в м. Ірпінь Київської області вона складається з однієї кімнати площею 12 кв. м., яка і є загальною житловою площею цієї квартири. Таким чином, дана квартира є неподільною.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Спірна квартира була придбана за кошти отримані за договором про надання споживчого кредиту, зобов’язання позичальника за яким знаходяться на стадії виконання (строк повернення кредиту до 24.05.2021 року). Шлюб сторін по справі розірвано, ОСОБА_1 продовжує виконувати зобов’язання позичальника за кредитним договором. Відповідно до листа ПАТ «Кредит ОСОБА_8» від 01.04.2015 № 740/03 замінити сторону у зобов’язанні можна тільки після повного погашення заборгованості.

Таким чином, при поділі між подружжям квартири обов’язково потрібно враховувати суму боргу у розмірі 198 358,76 гривень, яку ОСОБА_1 до цього сплачує та зобов’язався сплачувати до 24.05.2021 року. При поділі квартири для визначення її реальної вартості як об’єкта права власності необхідно від її загальної вартості у розмірі 325 963 грн. відняти суму у розмірі 198 358,76 гривень. Отже, реальна вартість квартири, що підлягає поділу як самостійний об’єкт майнових прав становитиме 127 604,24 гривень.

Беручи до уваги, що вартість автомобіля, що підлягає поділу становить 200 171 грн., а реальна вартість квартири становить 127 604,24 грн., то майно, що підлягає поділу між подружжям к грошовому еквіваленті дорівнює 327 775,24 гривень.

На даний час автомобіль марки Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_4 є проданим ОСОБА_4 у порушення вимог чинного законодавства. Так як на даний час власником зазначеного автомобіля є третя особа, то він не може бути об’єктом поділу між подружжям, оскільки право власності є непорушним.

В зв’язку із викладеними обставинами позивач просив визнати за позивачем ОСОБА_1 100% права власності на однокімнатну квартиру № 70, загальною площею 22,2 кв. м., що знаходиться за адресою вул. Гостомельське шосе, 3 м. Ірпінь Київської області, усі судові витрати стягнути з відповідача за первісним позовом – ОСОБА_4

ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Кредит ОСОБА_8» про поділ майна подружжя, встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, посилаючись на те, що вона звертається до суду із зустрічним позовом, оскільки первісний позов охоплює не весь перелік майна, яке є спільною сумісною власністю позивача з приводу якого у сторін виник спір.

Вказує, що 25 квітня 2009 року між нею, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений шлюб. 11 жовтня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області було видано Свідоцтво про розірвання шлюбу.

В період шлюбу 24 травня 2011 року за спільні кошти позивачем та відповідачем було придбано квартиру АДРЕСА_3, вартість якої становила 207 576,20 гривень на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2011 року.

Для купівлі даної квартири на ім’я відповідача був отриманий кредит в ПАТ «Кредит ОСОБА_8» згідно Договору про надання споживчого кредиту №00021-ML-000000000232 від 24 травня 2011 року на загальну суму 145 000,0 гривень.

Крім того між позивачем та ПАТ «Кредит ОСОБА_8» був укладений Договір поруки №00021-ML-000000000232/П від 24 травня 2011 року в забезпечення виконання зобов’язань відповідача по кредитному договору.

Також спірна квартира була передана в іпотеку відповідачем третій особі на підставі договору іпотеки №00021-ML-000000000232/І від 24 травня 2011 року.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість по сплаті кредиту відсутня, позивачем та відповідачем сплачено 26 586,0 гривень тіла кредиту, а неоплачений залишок кредиту складає 118 414,0 гривень.

Згідно з Витягом з Державного реєстру правочинів № 9923551 від 24.05.2011 року виданого приватним нотаріусом ОСОБА_12 спірна квартира складається з однієї житлової кімнати, загальною площею 22,2 кв. м., в тому числі житлова площа 12,0 кв. м.

Оскільки зазначена квартира є неподільним майном, вона може бути визнана власністю лише одного з подружжя.

Позивач вважає за доцільне припинити право власності відповідача на спірну квартиру, виплатити відповідачу грошову компенсацію та визнати право власності за собою.

Зазначає, що 1/2 частка квартири є незначною та не може бути виділена відповідачу в натурі оскільки спірна квартира є маломірною (житлова площа становить 12,0 кв. м.) і з технічної точки зору неможливо виділити дві або більше відокремлених квартир. Спільне володіння і користування квартирою є неможливим, так як відповідач створює неможливі умови для спільного проживання, а також здійснює перешкоди у користуванні спірною квартирою. Зокрема відповідачем на наступний день після розірвання шлюбу було самостійно змінено вхідні замки на дверях для того, щоб не дати позивачу можливості потрапити до квартири. З цього приводу позивач зверталася до Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області із заявою № 12154 від 12.10.2014 року. Припинення права власності не завдасть відповідачу істотної шкоди, так як він забезпечений іншим житлом за місцем своєї реєстрації АДРЕСА_4.

Крім того, відповідач на даний час не працевлаштований та не має змоги утримувати спірну квартиру та виплачувати кредит.

Позивач офіційно працевлаштована в УДППЗ «Укрпошта», має стабільний щомісячний дохід, заробітна плата позивача за період травня 2011 року по лютий 2014 року складає 327 272,19 грн., що підтверджується довідкою № 01-01-195 від 15.10.2014 року, у період з лютого по липень 2014 року – 31 200, 15 грн., о підтверджується довідкою № 21-21-245 від 20.11.2014 року, а у період з червня 2014 року по вересень 2014 року – 34 222,24 грн., що підтверджується довідкою № 01-01-194 від 15.10.2014 року.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Для визначення дійсної вартості квартири та визначення розміру часток сторін позивач звернувся до ТОВ «Оцінка і консультації» з метою отримання висновку про вартість спірної квартири.

Згідно Висновку по вартість майна ТОВ «Оцінка і консультації» ринкова вартість квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 станом на 11 листопада 2014 року складає 325 963,0 грн.

Таким чином, 1/2 частка спірної квартири в грошовому еквіваленті складає 162 981,50 гривень.

Оскільки спірна квартира перебуває в іпотеці і за неї не виплачено кредит у розмірі 118 414,00 гривень вважає за доцільне при визначенні розміру компенсації відповідачу зменшити її на суму 59 207,0 грн., що складає 1/2 від суми невиплаченого кредиту, який буде виплачуватися позивачем як новим іпотекодавцем та поручителем.

Також зазначала, що позивач та відповідач проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу у період з 01 червня 2007 року до дати реєстрації шлюбу – 25 квітня 2009 року.

Зокрема, позивач і відповідач проживали разом з 09 листопада 2007 року до 24 травня 2011 року (до дати купівлі спірної квартири) за адресою Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайлівська, 20 б кв. 53.

За час сумісного проживання без реєстрації шлюбу позивачем та відповідачем було спільно нажито майно, а саме автомобіль марки RENAULT MASTER, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_5 , який був придбаний відповідачем 04 квітня 2009 року, тобто за три тижні до дати державної реєстрації шлюбу між позивачем та відповідачем, а зареєстрований на ім’я відповідача вже під час перебування у шлюбі – 05 вересня 2009 року.

Оскільки автомобіль RENAULT MASTER, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_5 належить на праві спільної сумісної власності позивачу та відповідачу, він повинен бути розділений між сторонами по 1/2 частці кожному.

Місцезнаходження на даний час автомобіля, документів та ключів від автомобіля позивачу не відомо, оскільки він перебуває у відповідача. Про існування даного автомобіля відповідачем у первісному позові заявлено не було, а отже у позивача є всі підстави вважати, що відповідач має намір продати зазначений автомобіль без відома позивача.

Оскільки встановлення факту проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу необхідне для вирішення питання про поділ майна подружжя, зазначає, що з даних правовідносин вбачається спір про право, а отже дана позовна вимога повинна вирішуватися в порядку позовного провадження, в межах справи про поділ майна подружжя.

Позивачка просила визнати квартиру АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1; поділити квартиру АДРЕСА_6 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 наступним чином: припинити право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_3 та компенсувати йому 1/2 вартості квартири у сумі 103 774,50 грн.; визнати за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_3; встановити факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім’єю без реєстрації шлюбу у період з 01 червня 2007 року по 25 квітня 2009 року; визнати автомобіль RENAULT MASTER, 1998 року випуску, колір – білий, номер кузова НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_2, який зареєстрований на ім’я ОСОБА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1; поділити автомобіль RENAULT MASTER, 1998 року випуску, колір – білий, номер кузова НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_2, який зареєстрований на ім’я ОСОБА_1 наступним чином: визнати право власності на автомобіль RENAULT MASTER, 1998 року випуску, колір – білий, номер кузова НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_2 за ОСОБА_1; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1/2 ринкової вартості автомобіля RENAULT MASTER, 1998 року випуску, колір – білий, номер кузова НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_2, який зареєстрований на ім’я ОСОБА_1 визначеної за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати, пов’язані з оплатою судового збору у розмірі 3 654,0 гривень та 121,80 грн., а також витрати пов’язані з визначенням ринкової вартості квартири у розмірі 1 500 гривень.

В подальшому під час розгляду справи позивачкою було подана заява про зменшення позовних вимог, в якій позивачка просила визнати квартиру № 70 Гостомельського шосе, 3 в м. Ірпені Київської області спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (оскільки частки подружжя ідеальні); визнати за нею - ОСОБА_4 право власності на 1\2 частину квартири № 70 Гостомельського шосе, 3 в м. Ірпені Київської області (оскільки частки подружжя ідеальні); визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири № 70 Гостомельського шосе, 3 в м. Ірпені Київської області (оскільки частки подружжя ідеальні); стягнути з неї - ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 50 210 гривень (п’ятдесят тисяч двісті десять гривень), що становить 1\2 частину зобов’язання по кредитному договору ПАТ «КРЕДИТ ОСОБА_8» №00021-ML-000000000232 від 24 травня 2011 року за період з жовтня 2014 року по лютий 2018 року включно, яка внесена на депозитний рахунок Ірпінського міського суду Київської області, шляхом перерахування цієї суми з депозитного рахунку Ірпінського міського суду Київської області; поділити зобов’язання по кредитному договору ПАТ «КРЕДИТ ОСОБА_8» №00021-ML-000000000232 від 24 травня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в рівних частках; встановити факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім’єю без реєстрації шлюбу у період з 01 червня 2007 року по 24 квітня 2009 року; визнати автомобіль RENAULT MASTER, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_2, який зареєстрований на ім’я ОСОБА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1; стягнути з ОСОБА_1 на її - ОСОБА_4 користь компенсацію за 1\2 частину автомобіля RENAULT MASTER, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_2 в розмірі 72 758,40 гривень (сімдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім гривень 40 копійок); стягнути з неї - ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію за 1\2 частину спільного автомобіля Volkswagen Polo, 2002 року випуску, № кузова (VIN) WVWZZZ9NZ2Y 109005, державний номер НОМЕР_4 в розмірі 33 250 гривень (тридцять три тисячі двісті п’ятдесят гривень); стягнути з ОСОБА_1 на її - ОСОБА_4 користь судові витрати в розмірі 2 357 грн., а також витрати пов’язані з визначенням ринкової вартості квартири в розмірі 1500 гривень, а всього 3 857 (три тисячі вісімсот п’ятдесят сім гривень).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники позов підтримали, підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, просили позов задовольнити, зустрічний позов ОСОБА_4 не визнали, просили відмовити у його задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представники в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали, просили відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримали, підтвердили обставини, викладені у зустрічній позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник третьої особи – Публічного акціонерного товариства «Кредит ОСОБА_8» надав суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника банку.

Третя особа ОСОБА_9 надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та надав суду письмові пояснення з приводу обставин придбання ним автомобіля RENAULT MASTER, державний номер НОМЕР_2 , а саме, що 12 жовтня 2010 року зазначений автомобіль був ним придбаний у громадянина ОСОБА_1 в м. Києві на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2010 року. У період укладення даного договору не вимагалось його нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації, а тому він був укладений у простій письмовій формі відповідно вимог чинного законодавства. Відповідно до умов зазначеного договору він повинен був сплатити ОСОБА_1 гроші у сумі сім тисяч доларів США, а ОСОБА_1 повинен був передати йому належний йому на праві власності автомобіль марки RENAULT MASTER, державний номер НОМЕР_2. На підтвердження виконання ним його обов’язків щодо передачі грошей в якості оплати вартості автомобіля він попросив ОСОБА_1 написати на його ім.»я розписку про отримання ним від нього грошей у сумі сім тисяч доларів США. ОСОБА_1 на виконання своїх обов’язків, що виникли у нього з укладенням договору купівлі-продажу підписав нотаріально посвідчену довіреність на його ім’я. Відповідно до змісту цієї довіреності він надав йому право розпоряджатися автомобілем, у тому числі вчиняти правочини щодо його експлуатації, страхування, здавання в оренду, а також продажу. Таким чином ОСОБА_1 підтвердив виконання своїх зобов’язань та цього ж дня передав йому автомобіль RENAULT MASTER, державний номер НОМЕР_2. Також зазначив, що на час укладення договору купівлі-продажу даного автомобіля він був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому і перереєстрація автомобіля повинна була відбутися у Рахівському відділенні РЕР ДАІ у Закарпатській області. Однак з об’єктивних причин він не зміг виїхати в м. Рахів.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи – Публічне акціонерне товариство «Кредит ОСОБА_8», ОСОБА_9 про поділ майна подружжя, встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 25 квітня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний у встановленому законом порядку 11 жовтня 2014 року.

Встановлено, що 24 травня 2011 року між ОСОБА_16 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстровано за № 1251, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність квартиру АДРЕСА_7; квартира складається з однієї житлової кімнати, загальною площею 22,2 кв.м.,в тому числі житлова площа 12,0 кв. м.

Згідно п. 8 даного договору дружина покупця ОСОБА_4 надала згоду своєму чоловіку на купівлю зазначеної в цьому договорі квартири. Заява про згоду на купівлю квартири посвідчена 24 травня 2011 року, за реєстровим № 1249 ОСОБА_12, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та залишається у справах приватного нотаріуса.

Встановлено, що 24 травня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Кредит ОСОБА_8» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №00021-ML-000000000232 від 24 травня 2011 року, відповідно до умов якого банк відповідно до цього договору і Умов надання кредиту зобов’язується надати клієнту у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання споживчий кредит у розмірі 145 000,0 гривень з кінцевим терміном погашення 24 травня 2021 року (включно) .

Крім того між Публічним акціонерним товариством «Кредит ОСОБА_8» та ОСОБА_4 був укладений Договір поруки №00021-ML-000000000232/П від 24 травня 2011 року, згідно якого відповідно до умов надання Публічним акціонерним товариством «Кредит ОСОБА_8» споживчих кредитів «Житло в кредит на вторинному ринку» між банком та громадянином України ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту №00021-ML-000000000232 від 24 травня 2011 року із всіма можливими змінами та доповненнями, банк погодився прийняти поруку поручителя як забезпечення повного і своєчасного виконання клієнтом своїх зобов’язань перед банком за кредитним договором.

Також між Публічним акціонерним товариством «Кредит ОСОБА_8» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено Договір іпотеки №00021-ML-000000000232/І від 24 травня 2011 року, відповідно до умов якого іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку майно, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення, а саме 1-кімнатна квартира № 70 , що знаходиться за адресою Київська область, м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе, будинок 3.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» від 08.06.2011 власником квартири АДРЕСА_8 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 1251 від 24.05.2011.

Згідно копії довідки від 30.09.2014 року № 2142/12/01 ПАТ «Кредит ОСОБА_8» згідно договору про надання споживчого кредиту №00021-ML-000000000232 від 24 травня 2011 року ОСОБА_1 надано кредит в сумі 145 000,0 гривень, станом на 30 вересня 2014 року загальна сума заборгованості за кредитом складає 120 384,44 гривень, прострочена заборгованість за кредитом відсутня, за період існування кредитних зобов’язань всі платежі було здійснено своєчасно та без затримки.

Згідно копії довідки від 25.03.2015 року № 686/12 ПАТ «Кредит ОСОБА_8» згідно договору про надання споживчого кредиту №00021-ML-000000000232 від 24 травня 2011 року ОСОБА_1 надано кредит в сумі 145 000,0 гривень, станом на 25 березня 2015 року загальна сума заборгованості за кредитом складає 115 002,28 гривень, прострочена заборгованість за кредитом відсутня, за період існування кредитних зобов’язань всі платежі було здійснено своєчасно та без затримки.

Відповідно до висновку про вартість майна, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Оцінка і консультації» від 11 листопада 2014 року на замовлення ОСОБА_4 ринкова вартість квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 та є власністю ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 24.05.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстровано в реєстрі за № 1251 на дату оцінки складає 325 963,0 гривень.

Встановлено, що згідно рахунку-фактури № 04/11 від 12.11.2014 року ТОВ «Оцінка і консультації» отримано від ОСОБА_4 оплату за оцінку квартири, як знаходиться за адресою АДРЕСА_9 1 500 гривень.

В судовому засіданні встановлено, що згідно листа Державної податкової інспекції у Рахівському районі від 22.12.2014 року № 6089/1700 фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6) мешканець м. Рахів, вул. Миру, 23/13 згідно податкового звіту суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку за 2008 рік від 14.01.2009 року № 37189 отримав дохід від підприємницької діяльності за 2008 рік в сумі 250 000,0 гривень; згідно поданого звіту суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку за 2009 рік від 11.01.2010 року № 133979 отримав дохід від підприємницької діяльності за 2009 рік в сумі 133 979,0 гривень; згідно поданого звіту суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку за 2010 рік від 05.01.2011 року № 28071 отримав дохід від підприємницької діяльності за 2010 рік в сумі 203 183,0 гривень; згідно поданого звіту суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку за ІІІ квартал 2008 року від 14.11.2011 року № 29117 отримав дохід від підприємницької діяльності за ІІІ кв. 2011 року в сумі 40 486,0 гривень.

ОСОБА_4 була офіційно працевлаштована в УДППЗ «Укрпошта», мала стабільний щомісячний дохід, заробітна плата позивача за період травня 2011 року по лютий 2014 року складала 327 272,19 грн., що підтверджується довідкою № 01-01-195 від 15.10.2014 року, у період з лютого по липень 2014 року – 31 200, 15 грн., що підтверджується довідкою № 21-21-245 від 20.11.2014 року, а у період з червня 2014 року по вересень 2014 року – 34 222,24 грн., що підтверджується довідкою № 01-01-194 від 15.10.2014 року.

Згідно листа начальника центру надання послуг пов’язаних з використання автотранспортних засобів з обслуговування міст Буча та Ірпінь від 29.12.2014 № 112 16.03.2013 року автомобіль Volkswagen Polo, 2002 року випуску, № кузова (VIN) WVWZZZ9NZ2Y 109005, державний номер НОМЕР_4 було зареєстровано в центрі ДАІ з обслуговування міст Буча та Ірпінь на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3 та видано свідоцтво про реєстрацію САО № 791868; 31.10.2014 року вказаний автомобіль знято з обліку в центрі ДАІ з обслуговування міст Буча та Ірпінь по дорученню НАЕ № 680507 від 31.10.2014; 01.11.2014 року вказаний автомобіль зареєстровано в центрі ДАІ з обслуговування міста Ірпінь на ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 та видано свідоцтво про реєстрацію СХХ № 620573.

Відповідно до Висновку експерта з визначення ринкової вартості транспортного засобу № 1128 від 02.03.2015 року, виконаного Київською незалежною судово-експертною установою середня ринкова вартість легкового автомобіля ідентичного Volkswagen Polo, 2002 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) WVWZZZ9NZ2Y109005, визначена із застосуванням порівняного підходу ідентичного КТЗ , за документами наданими судом, без огляду об’єкта дослідження, на дату оцінки складає 200 171,95 гривень.

Відповідно до довідки-рахунку серії ВІА № 797559 від 01.11.2014 року ОСОБА_17 продано автомобіль Volkswagen Polo, WVWZZZ9NZ2Y109005, САО 791868 вартістю 66 500 гривень.

Згідно висновку № 83 Судової автотоварознавчої експертизи по цивільній справі № 367/7110/14-ц складеного 23 вересня 2016 року виконаного ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» ринкова вартість автомобіля Volkswagen Polo, 2002 року випуску, колір – сірий, WVWZZZ9NZ2Y109005 станом на дату проведення експертизи складає 84 490,65 гривень.

Згідно листа УМВС в Закарпатській області від 10.02.2015 року № 8/735 на ім’я ОСОБА_1 згідно облікових даних Державтоінспекції транспортний засіб RENAULT MASTER, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 було зареєстровано за мешканцем м. Ніжин Чернігівської області та 24.10.2008 знято з обліку для реалізації.

07.04.2009 на підставі договору купівлі-продажу № 505500 від 04.04.2009 року зазначений транспортний засіб Рахівським реєстраційно – екзаменаційним підрозділом УДАІ УМВС України в Закарпатській області було тимчасово зареєстровано у зв’язку з уточненням реєстраційних даних за громадянином ОСОБА_1, 07.07.1983 р. н., мешканцем м. Рахів, вул. Миру 23/13 та видано на автомобіль державні номерні знаки АО 8021 АР і тимчасовий реєстраційний талон серії ДАО № 618770.

05.09.2009 вказаний транспортний засіб перереєстровано з тимчасового обліку на постійний та видано свідоцтво про реєстрацію серії АОС № 677055.

20.10.2010 року ОСОБА_1 видано довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_18, зареєстрована в реєстрі за № 3655, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_9 та/або ОСОБА_19 та /або ОСОБА_20 розпоряджатися (в т.ч. вчиняти правочини щодо експлуатації, страхування, здавання в оренду, а також продажу, за ціну та на умовах, йому відомих) належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії АОС № 677055, виданого Рахівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області 05 вересня 2009 року автомобілем марки RENAULT MASTER, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований на його ім’я Рахівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області 05 вересня 2009 року.

Згідно розписки від 12.10.2010 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_9 кошти в сумі 7 000 доларів за автомобіль ОСОБА_21 білого кольору АО 8021 АР.

Згідно висновку № 44/16 судово-автотоварознавчої експертизи по цивільній справі № 367/7110/14-ц від 08 червня 2016 року складеного ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» середня ринкова вартість легкового автомобіля ідентичного автомобілю RENAULT MASTER, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 станом на дату проведення оцінки (08.06.2016 року) складала 145 516,80 гривень.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями учасників справи, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, матеріалами справи.

Так, свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що відповідачка ОСОБА_4 його рідна дочка. В 2007 році на початку літа його дочка та ОСОБА_1 вирішили проживати спільно в цивільному шлюбі, вони орендували квартиру в м. Києві по вул. Полярній з 2007 року до жовтня 2008 року; жили вони разом до 2011 року, вони спільно вели господарство, спільний бюджет. В травні 2008 року ОСОБА_1 вирішив зайнятися грузоперевозками. Пояснив, що він дав йому свій грузовичок і ОСОБА_1 працював на його автомобілі, дочка займалася бумажними справами, а ОСОБА_1 здійснював перевозки. Потім вони переїхали проживати в м. Ірпінь до них і вони всі разом жили майже 3 роки, весь цей час вони жили в одній квартирі, до весілля вони жили у них і після весілля також жили у них, вони ходили разом на ринок, покупки робили разом як одна сім»я. Також пояснив, що у них був мікроавтобус ОСОБА_21 мастер вони купили його разом, коли ОСОБА_1 їздив на авторинок, він йому телефонував і сказав, що буде брати машину і попросив її подивитися, він поїхав, подивився і сказав, що її можна брать і ОСОБА_1 її купив. Пояснив, що в цей час ОСОБА_1 та його дочка жили у них в квартирі у цивільному шлюбі, він та його дружина добавили їм 1000 євро на покупку автомобіля. З приводу кредиту на квартиру пояснив, що у його дочки та ОСОБА_1 не було необхідної суми і вони з дружиною дали їм 9 тисяч доларів на перший внесок за квартиру. Жили вони разом з червня 2007 року. Пояснив, що він надав в користування ОСОБА_1 свій автомобіль ОСОБА_22 508 19271 ОВ, а для цього він їздив в Ізмаїльський МРЕВ і надавав тимчасовий техпаспорт ОСОБА_1 щоб він відкрив ліцензію по грузоперевозкам, в цьому техпаспорті був вказаний ОСОБА_1 на 3 роки і він користувався цим автомобілем 3 роки. В той період часу коли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом з ним в квартирі з жовтня 2008 року по червень 2011 року ними було придбано автомобіль ОСОБА_21, що з побутової техніки вони купляли він не пам’ятає. З приводу грошей у сумі 1 000 Євро, то його супруга дала їм ці гроші перед купівлею а/м ОСОБА_21, вона поклала ці гроші на стіл і сказала, що цим ми можемо допомогти. Договору про передачу коштів не укладалось. Також, 10 000 доларів вони давали на придбання квартири на перший внесок, це було перед купівлею квартири. Угоди, договори з приводу цих коштів вони не укладали. Кошти передавала супруга, в доларах на кухні в їх квартирі в АДРЕСА_10. Також пояснив, що за період їх спільного проживання у них були спільний автомобіль ОСОБА_23, кому він належав він не знає; на момент придбання автомобіля ОСОБА_21 його дочка та ОСОБА_1 проживали у них в Ірпені, мали спільний бюджет, це він чув з їх розмов.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що відповідачка ОСОБА_4 – її рідна дочка. З червня 2007 року по 25.04.2009 року її дочка та ОСОБА_1 проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу, вони познайомилися з ОСОБА_1 в квітні 2007 року, а в червні 2007 року вони зняли житло по вул. Полярна, 5-а в м. Києві. Вони звернулися до них за допомогою і вони позичили їм кошти на цю квартиру, але на протязі 2 місяців з спільних грошей вони повернули їм цю суму. Пояснила, що вони жили однією сім»єю, говорили про реєстрацію шлюбу, вирішили розпочати бізнес і звернулися до них щоб вони дали свій автомобіль для грузоперевозок. ОСОБА_24 крім цього ще працювала в банку, а для ОСОБА_1 це було основним заняттям. З червня 2007 року по вересень 2011 року вони працювали на їх машині ОСОБА_22 508; в жовтні 2008 року вони переїхали проживати в м. Ірпінь на Михайлівську, 20-б кв. 54. Дочка їм подзвонила і повідомила про проблеми з житлом. В жовтні 2008 року вони переїхали до них. Пояснила, що вона бачила які продукти вони разом купляють, вони жили однією сім»єю. 29.03.2009 року вони подали заяву на реєстрацію шлюбу, на 25.04.2009 року була назначена дата реєстрації шлюбу. В квітні 2009 року вони вирішили придбати грузовий мікроавтобус. Вони з чоловіком надали їм 1000 євро для придбання грузового мікроавтобуса. 25.04.2009 року шлюб між дочкою та ОСОБА_1 був зареєстрований. Вони всі разом проживали на Михайлівській з жовтня 2011 року по червень 2011 року. Вона стверджує, що у них була сім»я, спільний бюджет, їх сімейне життя не відрізнялося ні до реєстрації, ні після. В травні 2011 року вони вирішили купити квартиру, вони попросили у них гроші і вони з чоловіком на кухні віддали їм 9 000 доларів на перший внесок за квартиру. Потім вони купили квартиру, вони помагали клеїть шпалери. Також пояснила, що вона та її чоловік надавали кошти їм для оренди 3 000 гривень; автомобіль ОСОБА_22 надавався в безоплатне користування ОСОБА_1 та її дочці ОСОБА_24 і вони разом вели бізнес; вони разом проживали однією сім»єю з червня 2007 року по 25.04.2009 року до реєстрації шлюбу ,вони купили телевізор, пилосос, посуд в той період коли вони жили на Полярній, стверджували, що за спільні кошти, у них був спільний бюджет.

Пояснила, що 1000 євро вони з чоловіком передали їм на кухні, поклали на стіл, хто їх взяв не пам»ятає, ніяких розписок, договорів на укладали, ця сума була передана для придбання грузового мікроавтобуса; 10 000 доларів вони дали в той ранок коли дочка та ОСОБА_1 їхали купувати квартиру, ці гроші вони теж поклали в кухні на стіл, гроші вони взяли. Які транспортні засоби за час спільного проживання вони мали – не пам»ятає.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що відповідачка ОСОБА_4 його рідна сестра. На початку червня 2007 року він допомагав своїй сестрі та ОСОБА_1 перевозити речі в квартиру , яку вони зняли для проживання своєї сім»ї, вони спільно проживали, ходили по магазинах, разом відпочивали, він часто бував у них в гостях, вони все робили разом. Влітку 2008 року ОСОБА_1 попав в лікарню, а його сестра ходила до нього в лікарню, носила продукти, чистий одяг. Літом 2008 року вони спільно зайнялись бізнесом, грузоперевозками і попросили автомобіль у його батьків ОСОБА_22 508. В жовтні 2008 року у них виникла проблема з житлом і вони переїхали до його батьків в АДРЕСА_11 і жили разом з батьками до червня 2011 року. Йому відомо, що у його сестри та ОСОБА_1 був мікроавтобус ОСОБА_21 мастер, вони його купили в кінці березня 2009 року перед подачею заяви про реєстрацію шлюбу. На ОСОБА_21 батьки добавили 1000 євро, т. я. у них не вистачало коштів. Потім вони купили квартиру і його батьки дали їм 9 000 доларів на перший внесок за квартиру. Пояснив, що він допомагав перевозити їм речі на зйомну квартиру, перевозили речі на батьківському а/м ОСОБА_22 в квартиру в районі площі Шевченка, договір оренди не бачив, хто сплачував орендну плату він не знає. Про їх спільні зобов’язання він не знає. За період їх спільного проживання у них були автомобілі ОСОБА_21, у ОСОБА_1 був а/м ВАЗ 2109, кому він належав він не знає.

У відповідності до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

У відповідності до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_12 придбана позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 під час зареєстрованого шлюбу, суд вважає, що дана квартира є спільною сумісною власністю подружжя, а тому частки у праві власності на дану квартиру є рівними та становлять по 1/2 частині за кожним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід визнати квартиру АДРЕСА_13 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Поділити спільне майно подружжя між ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Виділити ОСОБА_1 із спільної сумісної власності подружжя 1/2 частину квартири АДРЕСА_13, визнавши за ним право власності на вказане майно.

Виділити ОСОБА_4 із спільної сумісної власності подружжя 1/2 частини квартири АДРЕСА_13, визнавши за нею право власності на вказане майно.

Також, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали однією сім’єю без шлюбу у період з 01 червня 2007 року по 24 квітня 2009 року, а тому дані вимоги позивачки ОСОБА_4 підлягають до задоволення.

При вирішенні позовних вимог, заявлених ОСОБА_4 про визнання автомобіля RENAULT MASTER, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_2, який зареєстрований на ім’я ОСОБА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1; стягнення з ОСОБА_1 на її - ОСОБА_4 користь компенсації за 1\2 частину автомобіля RENAULT MASTER, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_2 в розмірі 72 758,40 гривень суд вважає, що дані позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно листа УМВС в Закарпатській області від 10.02.2015 року № 8/735 на ім’я ОСОБА_1 згідно облікових даних Державтоінспекції транспортний засіб RENAULT MASTER, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 було зареєстровано за мешканцем м. Ніжин Чернігівської області та 24.10.2008 знято з обліку для реалізації.

07.04.2009 на підставі договору купівлі-продажу № 505500 від 04.04.2009 року зазначений транспортний засіб Рахівським реєстраційно – екзаменаційним підрозділом УДІ УМВС України в Закарпатській області було тимчасово зареєстровано у зв’язку з уточненням реєстраційних даних за громадянином ОСОБА_1, 07.07.1983 р. н., мешканцем м. Рахів, вул. Миру 23/13 та видано на автомобіль державні номерні знаки АО 8021 АР і тимчасовий реєстраційний талон серії ДАО № 618770.

05.09.2009 вказаний транспортний засіб перереєстровано з тимчасового обліку на постійний та видано свідоцтво про реєстрацію серії АОС № 677055.

20.10.2010 року ОСОБА_1 видано довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_18, зареєстрована в реєстрі за № 3655, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_9 та/або ОСОБА_19 та /або ОСОБА_20 розпоряджатися ( в т.ч. вчиняти правочини щодо експлуатації, страхування, здавання в оренду, а також продажу, за ціну та на умовах, йому відомих) належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії АОС № 677055, виданого Рахівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області 05 вересня 2009 року автомобілем марки RENAULT MASTER, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований на його ім’я Рахівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області 05 вересня 2009 року.

Згідно розписки від 12.10.2010 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_9 кошти в сумі 7 000 доларів за автомобіль ОСОБА_21 білого кольору АО 8021 АР.

Згідно висновку № 44/16 судово-автотоварознавчої експертизи по цивільній справі № 367/7110/14-ц від 08 червня 2016 року складеного ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» середня ринкова вартість легкового автомобіля ідентичного автомобілю RENAULT MASTER, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 станом на дату проведення оцінки (08.06.2016 року) складала 145 516,80 гривень.

Разом із тим, згідно листа Управління державтоінспекції УМВС України в Закарпатській області від 29.04.2015 року № 8/2131 згідно облікових даних Державтоінспекції 08.02.2006 року громадянин ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканець м. Рахів, вул. Миру, 23/13 звернувся у Рахівський РЕП ДАІ з приводу реєстрації автомобіля марки ВАЗ 21093, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_7, на підставі довідки-рахунок серії КІВ № 596578 від 02.02.2006 року, який було постановлено на постійний облік, видано номерний знак НОМЕР_8 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії КІА № 008202. 20.03.2008 року громадянин ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканець м. Рахів, вул. Миру, 23/13 звернувся у Рахівський РЕП ДАІ з приводу перереєстрації при заміні свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки ВАЗ 21093, 2005 р. в., номер кузова НОМЕР_7, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії КІА № 008202, після чого було видане нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АОС № 637446. 07.04.2009 року громадянин ОСОБА_11, 21.12.1953 р. н., мешканець м. Рахів, вул. Миру, 23/13 звернувся у Рахівський РЕП ДАІ з приводу зняття з обліку для реалізації автомобіля марки ВАЗ 21093, 2005 р. в., номер кузова НОМЕР_7, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АОС № 637446.

Позивач ОСОБА_1, заперечуючи проти даних позовних вимог ОСОБА_4 стверджує, що його батько ОСОБА_11 продав належний йому на праві власності автомобіль марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_8 та отримав кошти в сумі 5 500 доларів США, дані кошти передані ним своєму сину для купівлі автомобіля, а ОСОБА_1 в свою чергу упродовж декількох днів придбав за вказані кошти, доплативши зароблені 18 000,0 гривень автомобіль марки RENAULT MASTER, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_2 на загальну суму 7 000 доларів США.

Також, 12.10.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки RENAULT MASTER та згідно розписки від 12.10.2010 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_9 кошти в сумі 7 000 доларів за автомобіль ОСОБА_21 білого кольору АО 8021 АР.

Таким чином, ОСОБА_1 було продано даний автомобіль та отримано за нього грошові кошти від ОСОБА_9 у сумі сім тисяч доларів США, даний договір містить усі ознаки цивільно-правового договору купівлі-продажу.

Згідно ч. 2 ст. 65 СК України відповідач ОСОБА_4 має право на звернення до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним як такого, що укладений другім з подружжя без її згоди. Однак, з такими позовними вимогами ОСОБА_4 до суду не зверталася.

У зв’язку із вищенаведеним, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні не надано беззаперечних доказів того, що автомобіль марки RENAULT MASTER, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_2 є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та підлягає поділу між подружжям, а тому суд відмовляє ОСОБА_4 у задоволенні даних позовних вимог.

Крім того, спірний автомобіль був відчужений у період зареєстрованого шлюбу між позивачем та відповідачем, доказів того, що кошти, отримані за даний автомобіль були використані відповідачем не в інтересах сім»ї суду не надано.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з неї - ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсації за 1\2 частину спільного автомобіля Volkswagen Polo, 2002 року випуску, № кузова (VIN) WVWZZZ9NZ2Y 109005, державний номер НОМЕР_4 в розмірі 33 250 гривень, суд вважає, що дані вимоги також не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно листа начальника центру надання послуг пов’язаних з використання автотранспортних засобів з обслуговування міст Буча та Ірпінь від 29.12.2014 № 112 16.03.2013 року автомобіль Volkswagen Polo, 2002 року випуску, № кузова (VIN) WVWZZZ9NZ2Y 109005, державний номер НОМЕР_4 було зареєстровано в центрі ДАІ з обслуговування міст Буча та Ірпінь на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3 та видано свідоцтво про реєстрацію САО № 791868; 31.10.2014 року вказаний автомобіль знято з обліку в центрі ДАІ з обслуговування міст Буча та Ірпінь по дорученню НАЕ № 680507 від 31.10.2014; 01.11.2014 року вказаний автомобіль зареєстровано в центрі ДАІ з обслуговування міста Ірпінь на ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 та видано свідоцтво про реєстрацію СХХ № 620573.

Відповідно до Висновку експерта з визначення ринкової вартості транспортного засобу № 1128 від 02.03.2015 року, виконаного Київською незалежною судово-експертною установою середня ринкова вартість легкового автомобіля ідентичного Volkswagen Polo, 2002 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) WVWZZZ9NZ2Y109005, визначена із застосуванням порівняного підходу ідентичного КТЗ , за документами наданими судом, без огляду об’єкта дослідження, на дату оцінки складає 200 171,95 гривень.

Відповідно до довідки-рахунку серії ВІА № 797559 від 01.11.2014 року ОСОБА_17 продано автомобіль Volkswagen Polo, WVWZZZ9NZ2Y109005, САО 791868 вартістю 66 500 гривень.

Згідно висновку № 83 Судової автотоварознавчої експертизи по цивільній справі № 367/7110/14-ц складеного 23 вересня 2016 року виконаного ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» ринкова вартість автомобіля Volkswagen Polo, 2002 року випуску, колір – сірий, WVWZZZ9NZ2Y109005 станом на дату проведення експертизи складає 84 490,65 гривень.

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 було реалізовано автомобіль Volkswagen Polo, 2002 року випуску, колір – сірий, WVWZZZ9NZ2Y109005 без згоди другого з подружжя ОСОБА_1, з вартістю проданого автомобіля ОСОБА_1 не погоджується, даний автомобіль відчужений ОСОБА_4 за ціною, яка значно нижче від ринкової вартості даного автомобіля, суд, виходячи із положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України вважає дані вимоги ОСОБА_4 не доведеними в судовому засіданні та такими, що задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог ОСОБА_4 про стягнення з неї на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 50 210 гривень, що становить 1\2 частину зобов’язання по кредитному договору ПАТ «КРЕДИТ ОСОБА_8» №00021-ML-000000000232 від 24 травня 2011 року за період з жовтня 2014 року по лютий 2018 року включно, яка внесена на депозитний рахунок Ірпінського міського суду Київської області, шляхом перерахування цієї суми з депозитного рахунку Ірпінського міського суду Київської області та поділити зобов’язання по кредитному договору ПАТ «КРЕДИТ ОСОБА_8» №00021-ML-000000000232 від 24 травня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в рівних частках суд вважає, що дані вимоги також задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

У відповідності до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно довідки ПАТ «Кредит ОСОБА_8» від 26 березня 2018 року № 434/12 згідно договору №00021-ML-000000000232 про надання споживчого кредиту від 24 травня 2011 року ОСОБА_1 (податковий номер – НОМЕР_6) надано кредит в сумі 145 000,0 гривень строком на 120 місяців з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом 24 травня 2021 року; станом на 26 березня 2018 року заборгованість за кредитом складає : сума заборгованості за кредитом – 74 951,52 гривень; сума заборгованості по відсоткам – 1 0554,57 гривень; прострочена заборгованість за кредитом та відсотками відсутня.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК). Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

Оскільки відсутня згода кредитора на заміну боржника у зобов’язанні, суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з неї на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 50 210 гривень, що становить 1\2 частину зобов’язання по кредитному договору ПАТ «КРЕДИТ ОСОБА_8» №00021-ML-000000000232 від 24 травня 2011 року за період з жовтня 2014 року по лютий 2018 року включно, яка внесена на депозитний рахунок Ірпінського міського суду Київської області, шляхом перерахування цієї суми з депозитного рахунку Ірпінського міського суду Київської області та поділити зобов’язання по кредитному договору ПАТ «КРЕДИТ ОСОБА_8» №00021-ML-000000000232 від 24 травня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в рівних частках.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження чи спростування позовних вимог під час розгляду справи суду надано не було.

В зв’язку із тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 суд задовольняє частково, із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в сумі 1 774,25 гривень пропорційно розміру задоволених позовних вимог та із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 2 577,0 гривень пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 60-61, 63, 65, 69, 70, 71 СК України, керуючись ст. ст. 7, 8, 12, 258, 259, 261, 263-265, 268, 273, 315 ЦПК України суд:

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Визнати квартиру АДРЕСА_13 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Поділити спільне майно подружжя між ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Виділити ОСОБА_1 із спільної сумісної власності подружжя 1/2 частину квартири АДРЕСА_13, визнавши за ОСОБА_1 право власності на вказане майно.

Виділити ОСОБА_4 із спільної сумісної власності подружжя 1/2 частини квартири АДРЕСА_13, визнавши за ОСОБА_4 право власності на вказане майно.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 774,25 гривень.

В інший частині позов залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи – Публічне акціонерне товариство «Кредит ОСОБА_8», ОСОБА_9 про поділ майна подружжя, встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу задовольнити частково.

Визнати квартиру АДРЕСА_13 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Поділити спільне майно подружжя між ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

Виділити ОСОБА_4 із спільної сумісної власності подружжя 1/2 частини квартири АДРЕСА_13, визнавши за ОСОБА_4 право власності на вказане майно.

Виділити ОСОБА_1 із спільної сумісної власності подружжя 1/2 частину квартири АДРЕСА_13, визнавши за ОСОБА_1 право власності на вказане майно.

Встановити факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім’єю без шлюбу у період з 01 червня 2007 року по 24 квітня 2009 року.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 2 577,0 гривень.

В інший частині зустрічний позов залишити без задоволення.

Копію рішення направити третім особам для відома.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи 01 лютого 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Пархоменко