Рішення № 79756441, 07.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

07 лютого 2019 року №826/16537/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2018 №0438041213 в частині штрафу за податковою декларацією,

за участі:

представника відповідача - Бондаренко О.О.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 лютого 2019 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Науково-дослідний інститут "Квант" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.07.2018 №0438041213 в частині штрафу за податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.11.2013 №9074488106 в сумі 212 460, 35 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що незважаючи на сплив строку давності, що складає 1095 днів, контролюючий орган, поза межами зазначеного строку, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 16.07.2018 зобов'язав позивача сплатити штраф за податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.11.2013 №9074488106 в сумі 212 460, 35 грн. Так, на думку позивача, строк давності протягом якого були можливі нарахування штрафних санкцій відносно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.11.2013 №9074488106 сплив в листопаді 2016 року.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що застосувати спірний штраф контролюючий орган може лише після того, як податковий борг буде сплачено, а тому строк давності в 1095 днів повинен підліковуватись не з моменту спливу останнього дня граничного строку сплати податкового зобов'язання, а з моменту, коли борг буде сплачено.

Розгляд адміністративної справи №826/16537/18 здійснено за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Державним підприємством «Науково-дослідний інститут «Квант».

Перевіркою встановлено порушення Державним підприємством «Науково-дослідний інститут «Квант» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначених пунктами 57.1 та 57.3 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 18.06.2018 №7931/26-15-12-13-20 (далі - Акт перевірки).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач подав до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві заперечення на Акт перевірки.

За результатами розгляду заперечення, поданого Державним підприємством "Науково-дослідний інститут "Квант", відповідачем було прийнято рішення від 13.07.2018 №32984/10/26-15-12-13-18, яким висновки Акту перевірки залишено без змін та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 16.07.2018 №0438041213, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% від грошового зобов'язання в сумі 16 391 853, 70 грн., що складає 3 278 370, 74 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.07.2018 №0438041213, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 27.09.2018 №31466/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, яким скаргу товариства залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

Державне підприємство "Науково-дослідний інститут "Квант", не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 16.07.2018 №0438041213, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення грошовому зобов'язанню платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вбачається зі спірного податкового повідомлення-рішення за несвоєчасну сплату позивачем узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, контролюючим органом застосовано до підприємства штрафні санкції, передбачені пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 16.07.2018 №0438041213, контролюючим органом визначено позивачеві суму штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, які визначені, зокрема податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.11.2013 №9074488106, граничний термін подання якої - 20.11.2013 та граничний термін сплати - 30.11.2013.

Суд наголошує, що нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених Податковим кодексом України.

Строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) врегульовано статтею 114 Податкового кодексу України, відповідно до якої граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Оскільки пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України пов'язує втрату права контролюючого органу для нарахування податкових зобов'язань із закінченням 1095-денного терміну, що настає за останнім днем сплати грошових зобов'язань (в даному випадку), суд приходить до висновку про протиправність нарахувань штрафних санкцій по спірному податковому повідомленню - рішенню від 16.07.2018 №0438041213, в частині штрафу за податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.11.2013 №9074488106 в сумі 212 460, 35 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 16.07.2018 №0438041213 в частині штрафу за податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.11.2013 №9074488106 в сумі 212 460, 35 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" (03150, м. Київ, вул. Івана Федорова, 4, код ЄДРПОУ 14308138) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 186, 00 грн. (три тисячі сто вісімдесят шість гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення виготовлено 11.02.2018.