Ухвала суду № 79755857, 12.02.2019, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1610/15-к

Провадження № 1-кп/280/92/19

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2019 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Рибнікової М.М.

при секретарі Бондаренко Н.С.

з участю прокурора Прищепи І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві підготовче судове засідання кримінального провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.239-1, ст.254 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2018 на розгляд до Коростишівського районного суду Житомирської області з Коростишівської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12015060190000162 від 01.04.2015 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.239-1, ст.254 КК України.

Ухвалою суду від 31.08.2018 у вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_2 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору Коростишівської місцевої прокуратури, посилаючись на невідповідність останнього вимогам КПК України, з метою усунення суперечностей, що містить обвинувальний акт. Зокрема, зазначає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті у вкрай суперечливо-абстрактний спосіб, що не дає можливості зрозуміти сутність кримінальних правопорушень, що інкримінуються ОСОБА_1, сформульоване обвинувачення, на думку захисника, є незрозумілим, неконкретним, що порушує право обвинуваченого ОСОБА_1 знати у вчиненні якого кримінального правопорушення чи кримінальних правопорушень він обвинувачується, що у свою чергу унеможливлює якісно і в повній мірі здійснити захист, чим істотно порушується право обвинуваченого на захист.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника, просить повернути обвинувальний акт прокурору.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні проти даного клопотання заперечував, пояснив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, просить відмовити у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.

Ст.9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов"язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, зокрема, бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Ст.7 Конвенції регламентує положення – «ніякого покарання без закону».

Відповідно до ст.7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться, законність, верховенство права, забезпечення права на захист.

Згідно положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимоги до обвинувального акту визначені п.5 ч.2 ст.291 КПК України, зокрема зазначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «ОСОБА_2 проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому йдеться про право особи бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п.79). Крім того, суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (ВП), №25444/94, п.52 рішення від 25.07.2000 у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).

Формулювання обвинувачення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду та дає обвинуваченому можливість реалізувати своє право на захист та знати, в чому саме він обвинувачується. Формулювання обвинувачення має бути викладене так, щоб чітко були зазначені основні обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України, зокрема, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, при цьому в обвинувальному акті мотиви і мета інкримінованих кримінальних правопорушень не зазначені.

Суд звертає увагу на наявність протиріч, що містить обвинувальний акт, зокрема, посилання на ч.2 ст.168 ЗК України, що стосується лише власників земельних ділянок та землекористувачів, проте, як вбачається зі змісту самого обвинувального акту, ОСОБА_1 являється стороною договору будівельного підряду – підрядником, що виключає право власності чи право користування земельною ділянкою, у розумінні ч.2 ст.168 ЗК України.

За таких обставин обвинувальний акт, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді, є неконкретним, відсутність чіткого та конкретного формулювання обвинувачення із зазначенням необхідних відомостей, передбачених п.5 ч.1 ст.291 КПК України, порушує право обвинуваченого на захист та унеможливлює призначення судового розгляду, і є підставою для повернення прокурору обвинувального акту відповідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.314 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015060190000192 від 01.04.2015 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.239-1, ст.254 КК України повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя М.М.Рибнікова