Рішення № 79755022, 07.02.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2700/18

07 лютого 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якій просить:

визнати протиправним рішення Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

зобов'язати Кременецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 02.05.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 02.05.2018 р. звернувся до Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах на підставі п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Листом від 07.08.2018 р. №4014/02 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, так як відсутній достатній стаж роботи на пільгових умовах. Відповідачем зараховано лише 9 років 7 місяців 24 дні пільгового стажу та 25 років 7 місяців 22 дні загального стажу.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 протягом періоду з 26.12.1988 р. по 05.02.2004 р. працювала повний робочий день на Кременецькій меблевій фабриці за посадою озоблювальниця четвертого розряду, що передбачена Списком №2, про що свідчать відомості трудової книжки, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів і ній, характеристика виконуваної роботи, позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 13.12.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження та призначено у справі судове засідання на 15.01.2019 р.

На виконання вимог вказаної ухвали, 08.01.2019 р. Кременецьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області подано до суду відзив (а.с.26-27), просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що рішенням комісії по контролю за призначенням та виплатою пенсії №19 від 07.08.2018 р. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Згідно поданих позивачем документів, а також даних проведеної перевірки наявних первинних документів, до пільгового стажу не зараховано: період з 23.12.1996 р. по 31.12.1997 р. з підстав відсутності нарахування заробітної плати та наказів про надання декретної відпустки до трьох, чотирьох років; період з 01.02.1998 р. по 31.05.1998 р., оскільки відсутнє нарахування заробітної плати та право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списком №1 і №2, право яких підтверджено атестацією робочих місць та виконання яких проводиться на протязі повного робочого дня; період з 28.12.1999 р. по 05.02.2004 р. у зв'язку з не проведенням чергової атестації робочих місць.

Ухвалою суду від 15.01.2019 р., постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оголошено перерву в судовому засідання до 07.02.2019 р.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, з підстав наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити. Позивач повідомила, що перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-ох річного віку, тобто до 23.12.1996 року. Домисли відповідача про перебування у декретній відпустці до 4 -ох років дитині є необґрунтованими та безпідставними.

На адресу суду 06.02.2019 р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (а.с.37).

За клопотанням позивача судом в судовому засіданні 07.02.2019 р. допитано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості свідків, які працювали з позивачем в періоди з 23.08.1985 р. по 22.12.2003 р. та з 01.02.1990 р. по 20.01.2004 р. відповідно.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представника позивача, покази свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд при постановленні рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 протягом трудової діяльності з 07.12.1984р. по 19.12.2012 р. працювала на різних підприємствах, що підтверджується відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2 від 07.12.1984 р. (а.с.9-11).

Із записів вказаної трудової книжки вбачається, що в період з 26.12.1988 р. по 05.02.2004 р. ОСОБА_1 працювала на Кременецькій меблевій фабриці, перейменованою 09.02.1995 р. в зв'язку з приватизацією на відкрите акціонерне товариство "Кременчанка", за посадою оздоблювальниця четвертого розряду, про що також свідчить довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №532, видана 23.11.2018 р. товариством з додатковою відповідальністю "Кременчанка" (а.с.13).

Згідно висновку Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації від 12.08.2003 р. №118/05 щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці (а.с.42) наказом по підприємству від 27.12.1994 р. №64 "Про затвердження переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких надається право на пільги та компенсації за результатами проведеної атестації робочих місць" (а.с.41) обґрунтовано підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 працівникам робочих місць, зокрема, оздоблювач (меблевих деталей).

Відповідно до довідки №314, виданої 01.03.2018 р. товариством з додатковою відповідальністю "Кременчанка" (а.с.16), у зв'язку з приватизацією з 09.02.1995 р. Кременецьку меблеву фабрику перейменовано на відкрите акціонерне товариство "Кременчанка" (свідоцтво про приватизацію №05516139 від 09.02.1995 р.), правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю "Кременчанка" (державна реєстрація юридичної особи проведена №16401450000002771 від 31.12.2013 р.)

За характеристикою виконуваної роботи №313/1, виданої 01.03.2018 р. товариством з додатковою відповідальністю "Кременчанка" (а.с.14), ОСОБА_1 працювала на Кременецькій меблевій фабриці та обіймала посаду оздоблювальниця четвертого розряду в оздоблювальному цеху та виконувала роботу яка характеризується наступними ознаками: лакування НЦ і ПЕ лаками наливом і розпилювання, ґрунтування, шліфування лакових покриттів, освіження, зняття залишків пасти, полірування, тонування, парафінування та розрівнювання (на підставі наказу Кременецької меблевої фабрики №92 від 10.08.1990 р.).

Згідно довідки №313/2, виданої 01.03.2018 р. товариством з додатковою відповідальністю "Кременчанка" (а.с.15), ОСОБА_1 знаходилась в декретній відпустці по догляду за дитиною з січня 1994 р. по грудень 1997 р. відповідно до особової картки форми Т2. Накази про надання декретної відпустки до трьох, чотирьох років відсутні.

Враховуючи вказаний стаж роботи, 02.05.2018 р. позивач. звернувся із заявою до Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Листом від 07.08.2018 р. № 4014/02 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с.7-8). Страховий стаж роботи становить 25 років 7 місяців 22 дні, пільговий стаж - 9 років 7 місяців 24 дні. При цьому, відповідно до рішення комісії по контролю за призначенням та виплатою пенсії №19 від 07.08.2018 р. до пільгового стажу не зараховано:

період з 23.12.1996 р. по 31.12.1997 р. з підстав відсутності нарахування заробітної плати та наказів про надання декретної відпустки до трьох, чотирьох років;

період з 01.02.1998 р. по 31.05.1998 р., оскільки відсутнє нарахування заробітної плати та право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених списком №1 і №2, право яких підтверджено атестацією робочих місць та виконання яких проводиться на протязі повного робочого дня;

період з 28.12.1999 р. по 05.02.2004 р. у зв'язку з не проведенням чергової атестації робочих місць.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

В силі приписів ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п.2 ч.2 ст.144 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 р. № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п.2, 3 Порядку № 383, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років (п.4 Порядку № 383).

За змістом п.4.1-4.3 Порядку № 383 зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що у разі вперше проведеної до 21.08.1997р. атестації робочого місця до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи та період роботи впродовж наступних 5 років на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками.

Відповідно до п.1 Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 01.08.1992 р. №442 (далі - Порядок №442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п.8 Порядку №442).

Згідно з п.9 Порядку №442 перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.

Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Отже, аналіз вище наведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах незалежно від віку є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Як встановлено судом, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 07.12.1984 р. (а.с.9-11) ОСОБА_1 працювала на Кременецькій меблевій фабриці, перейменованою 09.02.1995 р. в зв'язку з приватизацією на відкрите акціонерне товариство "Кременчанка", за посадою оздоблювальниця четвертого розряду в період з 26.12.1988 р. по 05.02.2004 р.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36, в розділі XXI "Целюлозно-паперова промисловість. Виробництво деревини та виробів з деревини" підрозділі 6 "Деревообробне виробництво" передбачено посаду опоряджувальника виробів з деревини, зайнятого на роботах із застосуванням лакофарбових матеріалів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.

Відповідно до довідки №314, виданої 01.03.2018 р. товариством з додатковою відповідальністю "Кременчанка" (а.с.16), у зв'язку з приватизацією з 09.02.1995 р. Кременецьку меблеву фабрику перейменовано на відкрите акціонерне товариство "Кременчанка" (свідоцтво про приватизацію №05516139 від 09.02.1995 р.), правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю "Кременчанка" (державна реєстрація юридичної особи проведена №16401450000002771 від 31.12.2013 р.)

За характеристикою виконуваної роботи №313/1, виданої 01.03.2018 р. товариством з додатковою відповідальністю "Кременчанка" (а.с.14), ОСОБА_1 працювала на Кременецькій меблевій фабриці та обіймала посаду оздоблювальниця четвертого розряду в оздоблювальному цеху та виконувала роботу яка характеризується наступними ознаками: лакування НЦ і ПЕ лаками наливом і розпилювання, ґрунтування, шліфування лакових покриттів, освіження, зняття залишків пасти, полірування, тонування, парафінування та розрівнювання (на підставі наказу Кременецької меблевої фабрики №92 від 10.08.1990 р.).

Факт роботи ОСОБА_1 повний робочий день на Кременецькій меблевій фабриці в період з 26.12.1988 р. по 05.02.2004 р. і виконання опоряджування виробів з деревини, зайнята на роботах із застосуванням лакофарбових матеріалів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки за посадою оздоблювальниця четвертого розряду, що передбачена Списком №2, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36, посвідчується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №532, виданою 23.11.2018 р. товариством з додатковою відповідальністю "Кременчанка" (а.с.13).

Серед іншого, у вказаній довідці як додаткові відомості зазначений наказ від 27.12.1994р. №64 "Про затвердження переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких надається право на пільги та компенсації за результатами проведеної атестації робочих місць" (а.с.41), яким згідно висновку Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації від 12.08.2003 р. №118/05 щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці обґрунтовано підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 працівникам робочих місць, зокрема, оздоблювач (меблевих деталей) (а.с.42).

У відповідності до листа Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 07.08.2018 р. № 4014/02 позивачу не зараховано до пільгового стажу період роботи, зокрема, з 23.12.1996 р. по 31.12.1997 р. з підстав відсутності нарахування заробітної плати, наказів про надання декретної відпустки до трьох, чотирьох років відповідно до довідки №313/2 від 01.03.2018 р.

Також, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.02.1998 р. по 31.05.1998р., з мотивів відсутності нарахування заробітної плати та право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених списком №1 і №2, право яких підтверджено атестацією робочих місць та виконання яких проводиться на протязі повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.

Суд відзначає, що відповідачем не ставилось під сумнів проведення належної атестації робочого місця ОСОБА_1 до 28.12.1999 року (а.с. 8). Фактично підставою для незарахування пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 23.12.1996 р. по 31.12.1997 р. та 01.02.1998р. по 31.05.1998р. є відсутність відомостей про нарахування заробітної плати.

Так, відповідно даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів (а.с.39) та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №534, виданої 23.11.2018 р. товариством з додатковою відповідальністю "Кременчанка", (а.с.40) дійсно у вказані вище періоди відсутності нарахування заробітної плати.

Допитані в ході судового розгляду в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були співробітниками позивача в періоди з 23.08.1985 р. по 22.12.2003 р. та з 01.02.1990 р. по 20.01.2004 р. відповідно, про що свідчать записи їх трудових книжок (а.с.46, 49) з даного приводу повідомили про часте отримання, в тому числі, в період роботи з 23.12.1996 р. по 31.12.1997 р. та з 01.02.1998 р. по 31.05.1998 р. оплати праці в натурі.

Що стосується посилання відповідача на відсутність наказів про надання декретної відпустки до трьох, чотирьох років згідно довідки №313/2, виданої 01.03.2018 р. товариством з додатковою відповідальністю "Кременчанка" (а.с.15), то за змістом такої ОСОБА_1 знаходилась в декретній відпустці по догляду за дитиною з січня 1994 р. по грудень 1997 р. відповідно до особової картки форми Т2.

При цьому, згідно поданих позивачем документів, а також даних проведеної перевірки наявних первинних документів до пільгового стажу відповідачем зараховано період з 23.12.1993 р. по 22.12.1996 р. по догляду за дитиною так як, відповідно до ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до безпосереднього стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Також, показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджено перебування ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та виконання роботи повний робочий день в період роботи з 23.12.1996 р. по 31.12.1997 р. та з 01.02.1998 р. по 31.05.1998р.

За сукупністю наведених обставин, суд вважає, що робота позивача повний робочий день в Кременецькій меблевій фабриці, перейменованою 09.02.1995 р. на відкрите акціонерне товариство "Кременчанка", за посадою оздоблювальниця четвертого розряду та безпосереднє виконання опоряджування виробів з деревини, зайнята на роботах із застосуванням лакофарбових матеріалів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки, що передбачена Списком №2 та результатами атестації робочого місця за умовами праці (наказ по підприємству від 27.12.1994 р. №64), в спірні періоди з 23.12.1996р. по 31.12.1997 р. та з 01.02.1998 р. по 31.05.1998 р. підтверджується матеріалами справи, показами свідків та підлягає зарахуванню позивачу до спеціального стажу.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 28.12.1999 р. по 05.02.2004 р. згідно листа Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 07.08.2018 р. № 4014/02 у зв'язку з не проведенням чергової атестації робочих місць, суд вважає за необхідне наголосити, що документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці є однією з умов для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Так, згідно висновку Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації від 12.08.2003 р. №118/05 щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці (а.с.42) наказом по підприємству від 27.12.1994 р. №64 "Про затвердження переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких надається право на пільги та компенсації за результатами проведеної атестації робочих місць" (а.с.41) обґрунтовано підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 працівникам робочих місць, зокрема, оздоблювач (меблевих деталей).

Враховуючи, що вказаним наказом від 27.12.1994 р. №64 вперше проведено до 21.08.1997 р. атестацію робочого місця, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи та період роботи впродовж наступних 5 років на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списком №2, тобто до 28.12.1999 р.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи документу, який підтверджує результати атестації робочого місця за умовами праці, а також запису в трудовий книжці про витяг із наказу по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників або з додатком такого витягу, суд приходить до переконання про правомірне не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача період роботи з 28.12.1999 р. по 05.02.2004 р.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що на час звернення за призначенням пенсії, а саме 02.05.2018 р., позивачем досягнено віку 51 рік 6 місяців, наявний загальний стаж роботи, що не заперечується відповідачем, а також спеціальний, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.144 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому суд вважає, що відмова Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 07.08.2018 р. № 4014/02 не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 02.05.2018 р., слід зазначити наступне.

Як передбачено п.4 ч.2 ст.245 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч.4 ст.245 КАС України).

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо передбачено п.4 ч.2 ст.245 КАС України.

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Суд враховує положення обов'язкової до застосування судової практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі "Олссон проти Швеції" (Olsson v. Sweden) від 24.03.1988 р.

При вирішенні вказаної справи Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію. Проте досвід показує, що абсолютна точність недосяжна і що необхідність уникати надмірної жорсткості формулювань і слідувати за обставин, що змінюються, веде до того, що багато законів неминуче викладені в термінах, які більшою чи меншою мірою є невизначеними.

Фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п. 1 статті 8.

Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави.

Крім того, згідно п.65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи наявність у позивача віку 51 рік 6 місяців, достатнього загального та спеціального стажу, в тому числі в якості оздоблювальниці четвертого розряду в періоди з 23.12.1996 р. по 31.12.1997 р. та з 01.02.1998 р. по 31.05.1998 р. на Кременецькій меблевій фабриці, перейменованою 09.02.1995 р. на відкрите акціонерне товариство "Кременчанка", не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб'єкта владних повноважень, окрім як призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 02.05.2018 р., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то сума судового збору підлягає розподілу та відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 352,40 грн. згідно квитанцій № 0.0.1196622216.1 від 26.11.2018 року на суму 704,80 грн. (а.с.3).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду Тернопільської області оформлену листом від 07.08.2018 р. №4014/02.

Зобов'язати Кременецьке об'єднане управління Пенсійного фонду Тернопільської області (місце: вул.Чорновола, 2, м. Кременець, Тернопільська область, 47003, ЄДРПОУ: 40377027) зарахувати ОСОБА_1 (місце: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) стаж роботи за Списком №2 на посаді оздоблювальниці з 23 грудня 1996 року по 31 грудня 1997 року та 01 лютого 1998 року по 31 травня 1998 року і призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 02 травня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду Тернопільської області (місце: вул.Чорновола, 2, м. Кременець, Тернопільська область, 47003, ЄДРПОУ: 40377027) на користь ОСОБА_1 (місце: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок згідно квитанції № 0.0.1196622216.1 від 26 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.