Рішення № 79754870, 12.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/443/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Шамало Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії,,-

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2019 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Автозаводського ВДВС, в якій просить суд:

визнати незаконними дії державного виконавця Автозаводського ВДВС щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника від 17 вересня 2018 року ВП № 56124477;

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Автозаводського ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 17 вересня 2018 року ВП № 56124477;

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Автозаводського ВДВС про арешт майна боржника від 17 вересня 2018 року ВП № 56124477;

зобов'язати відповідача виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_3, внесені в зв'язку з відкриттям виконавчого провадження ВП № 56124477.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні постанови позивачу не надсилались, під час відкриття спірного виконавчого провадження порушено вимоги Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження в частині присвоєння єдиного унікального номеру виконавчого провадження; виконавчий документ, який став підставою для відкриття виконавчого провадження не відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження"; так само і виконавчий документ, на підставі якого накладено арешт на майно боржника, не відповідає вимогам пункту 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень; заявлена до стягнення у спірній постанові про відкриття виконавчого провадження сума боргу не відповідає фактичним обставинам, оскільки остання частково сплачена боржником під час попереднього виконання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

12 лютого 2019 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач проти позову заперечував. Спірні дії та рішення державного виконавця Автозаводського ВДВС вважає такими, що відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що на виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 2-2913/2011 від 18 січня 2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ Приватбанк" заборгованості за кредитними договорами у сумі 1564475,49 грн. Автозаводським ВДВС 10 травня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП № 26326257.

08 червня 2011 року Автозаводським ВДВС винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 26326257.

04 квітня 2018 року відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 26326257 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

04 квітня 2018 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56124477 на підставі постанови Автозаводського ВДВС № 26326257 від 08 червня 2011 року, про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 141237,55 грн.

Не погоджуючи із постановою Автозаводського ВДВС від 04 квітня 2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 56124477, позивач звернувся до суду.

За результатами судового оскарження рішення державного виконавця рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у справі № 816/1414/18 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Автозаводського ВДВС від 04 квітня 2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 56124477.

На виконання вищевказаного судового рішення 17 вересня 2018 року відповідачем винесено постанову про скасування процесуального документа, якою постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56124477 від 04 квітня 2018 року скасовано.

17 вересня 2018 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС на підставі постанови Автозаводського ВДВС № 26326257 від 08 червня 2011 року повторно відкрито виконавче провадження щодо стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 156447,54 грн. /а.с. 10-11/.

Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника від 17 вересня 2018 року ВП № 56124477, якою на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, накладено арешт /а.с. 12/.

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження відомості щодо позивача відповідачем внесено до Єдиного реєстру боржників /а.с. 31/.

11 лютого 2019 року відповідачем постановою ВП № 56124477 внесено виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 56124477 від 17 вересня 2018 року у зв'язку з виявленням технічної помилки в частині зазначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника, та зазначено, що стягненню з ОСОБА_3 підлягає виконавчий збір в розмірі 141065,50 грн.

Не погоджуючись із правомірністю дій відповідача та постановами Автозаводського ВДВС ВП № 56124477 від 17 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на майно боржника, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом.

За приписами частини першої статті 26 зазначеного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.

Системний аналіз Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку, що у разі надходження на виконання виконавчого документа, державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження або прийняти рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття його до виконання. Вчинення державним виконавцем будь-яких інших виконавчих дій чинне законодавство не передбачає.

Разом із тим, підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття його до виконання, передбачені частиною четвертою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", станом на дату надходження виконавчого документа були відсутні, а відтак виконавче провадження на підставі постанови Автозаводського ВДВС № 26326257 від 08 червня 2011 року ВП № 26326257 підлягало відкриттю.

Відхиляючи доводи позивача про порушення порядку Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження в частині неприсвоєння відкритому повторно на підставі постанови Автозаводського ВДВС від 08 червня 2011 року ВП № 26326257 виконавчому провадженню ВП № 56124477 нового єдиного унікального номеру, суд погоджується з доводами відповідача про те, що виконавче провадження ВП № 56124477 у передбаченому статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження" порядку не закінчувалось, а відтак відсутні підстави для відкриття нового виконавчого провадження та присвоєння йому нового єдиного унікального номеру. Слід зауважити, що скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в судовому порядку не має правовим наслідком закінчення відкритого виконавчого провадження, а тому повторне відкриття виконавчого провадження на виконання постанови Автозаводського ВДВС від 08 червня 2011 року ВП № 26326257 належить здійснювати із застосуванням попередньо присвоєного єдиного унікального номеру ВП № 56124477.

Однією з підстав, на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог є ненаправлення на його адресу в установленому Законом порядку копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

В силу частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт належного виконання відповідачем приписів частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" в частині направлення копій спірних постанов рекомендованим поштовим відправленням. Відомостями з Інтернет-ресурсу ПАТ "Укрпошта" підтверджено, що копії надісланих відповідачем 17 вересня 2018 року на адресу позивача документів повернулись відправнику через закінчення терміну їх зберігання поштовим відділенням.

За викладених обставин, неотримання позивачем копій направлених відповідачем 17 вересня 2018 року документів мало місце з вини ініціатора звернення, а тому його посилання на протиправність дій державного виконавця в цій частині відхиляються судом.

Посилання позивача на невідповідність виконавчого документа, на підставі якого винесено спірні постанови, вимогам статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", суд виходить з такого.

Як слушно зазначає позивач, постанова Автозаводського ВДВС № 26326257 від 08 червня 2011 року, на підставі якої відкрито спірне виконавче провадження ВП № 56124477 не містить її окремих обов'язкових реквізитів.

З пояснень представника відповідача встановлено, що неправомірні дії окремих посадових осіб відповідача зумовили необхідність вдатись до заходів відновлення виконавчого провадження ВП № 26326257.

Вищевказані обставини досліджувались Полтавським окружним адміністративним судом в межах розгляду справи 816/1414/18 та були визнані судом обґрунтованими, а спірний виконавчий документ таким, що є належною підставою для відкриття виконавчого провадження.

Надаючи правову оцінку доводам позивача про невідповідність зазначеної у спірних постановах від 17 вересня 2018 року ВП № 56124477 суми виконавчого збору, яка підлягає стягненню з боржника, фактичній сумі заборгованості, яка складає 141065,50 грн., суд враховує ту обставину, що державними виконавцем з дотриманням порядку, передбаченого частиною третьою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", постановою ВП № 56124477 від 11 лютого 2019 року внесено виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 56124477 від 17 вересня 2018 року у зв'язку з виявленням технічної помилки в частині зазначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника, та зазначено, що стягненню з ОСОБА_3 підлягає виконавчий збір в розмірі 141065,50 грн.

Водночас суд зазначає, що відповідні виправлення не були внесені до постанови про накладення арешту на майно боржника від 17 вересня 2018 року ВП № 56124477.

Зважаючи на те, що сторонами не заперечується, що фактично стягненню з боржника підлягає сума виконавчого збору в розмірі 141065,50 грн., постанова про накладення арешту на майно боржника від 17 вересня 2018 року ВП № 56124477 не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", є протиправною та підлягає скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_3, внесені в зв'язку з відкриттям виконавчого провадження ВП № 56124477, суд враховує таке.

За приписами частин першої та другої статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Частиною п'ятою статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно вимог частини сьомої зазначеної статті відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Зважаючи на те, що судом встановлено правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження від 17 вересня 2018 року ВП № 56124477, а обставини, передбачені частиною сьомою статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" не мали місця, підстави для виключення інформації про позивача з Єдиного реєстру боржників відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також зважає на те, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідач на вимогу суду не надав належних, достовірними, допустимих та достатніх доказів обґрунтованості та правомірності спірної постанови про накладення арешту на майно боржника від 17 вересня 2018 року ВП № 56124477.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул. Академіка Маслова, 15/4, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, код ЄДРПОУ 34987562) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області про арешт майна боржника від 17 вересня 2018 року ВП № 56124477.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду упродовж десяти днів з його проголошення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова