Ухвала суду № 79754723, 11.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/728/19

УХВАЛА

11 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в особі Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду, з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в особі Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС в Одеській області, про:

визнання протиправною бездіяльність Головного Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, щодо не оформлення та невидачі позивачу трудової книжки у день звільнення з органів внутрішніх справ;

зобов'язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС в Одеській області поновити порушені права позивача шляхом належного оформлення його трудової книжки з зазначенням дня його звільнення з органів МВС України, який повинен співпадати з днем видачі йому трудової книжки та шляхом видачі йому трудової книжки;

зобов'язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС в Одеській області сплатити середньомісячне грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, а саме - з дня фактичного його звільнення в органів МВС України по день фактичної видачі йому трудової книжки.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що представником в суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 60 КАС України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно частини 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пункту 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 18.10.2018 у справі 811/1507/18.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява від імені ОСОБА_1 була підписана адвокатом ОСОБА_3.

На підтвердження повноважень адвоката до суду було надано ордер (датований 04.02.2019 року) та витяг з угоди про надання юридичних послуг №10 від 05 квітня 2018 року. Зворотна сторона наданого ордеру не містить зазначення обмежень правомочності адвоката.

Зі змісту вищенаведеної угоди вбачається, що його предметом (згідно п.1.) є надання юридичних послуг.

Так, підпунктом 2.1 пункту 2 угоди, який передбачає обов'язки адвоката зазначено, що адвокат, приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги: складати заяви, позови, скарги, запити та інші документи правового характеру; здійснювати представництво інтересів Замовника в правоохоронних органах при зверненні з відповідними заявами, в тому числі з заявами про скоєння кримінальних правопорушень, в ході досудового розслідування кримінальних проваджень; в судах різних юрисдикцій та всіх інстанцій, а також на всіх стадіях процесу при розгляді справ у судах, а також представляти інтереси Замовника перед фізичними і юридичними особами, та в органах державної влади, в державних закладах, підприємствах, організаціях, а також перед іншими суб'єктами права; здійснювати інші види юридичних послуг, передбачених діючим законодавством; готувати необхідні документи до суду та в правоохоронні органи; у випадку позитивних рішень судів на користь Замовника, здійснювати необхідні дії, направлені на виконання цих рішень судів.

Проте підпунктом 2.2. чітко розмежовано, що адвокат зобов'язується : представляти інтереси Замовника у всіх органах (відділах) державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального Управління юстиції в Одеській області, а також у вищестоящих органах державної виконавчої служби України, зі всіма правами та обов'язками, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження». З метою належного виконання своїх обов'язків Виконавця щодо представництва інтересів Замовника у виконавчому провадженні, Замовник уповноважує Виконавця представляти інтереси Замовника у всіх органах ( відділах) державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального Управління юстиції в Одеській області, а також у вищестоящих органах державної виконавчої служби України, зі всіма правами та обов'язками, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження», в тому числі правами та обов'язками, як представника сторони виконавчого провадження, передбаченими статтями 16, 19 цього Закону, без обмежень прав та обов'язків представника Замовника, як сторони виконавчого провадження. Для належного виконання своїх обов'язків Виконавця щодо представництва інтересів Замовника у виконавчому провадженні, Замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі виконувати обов'язки сторони виконавчого провадження, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Слід зазначити, що представництво в суді - це процесуальна діяльність представника, яка здійснюється в межах наявних у нього повноважень від імені та в інтересах сторін та інших експонованих осіб.

Аналізуючи вказані положення угоди, суд дійшов до висновку, що положення пункту 2 угоди, яким визначені зобов'язання адвоката, не містять права як адвоката ОСОБА_3, так і адвокатського об'єднання «Адвокатська контора Суворовського району м. Одеси» на підписання позовної заяви до суду.

Крім того, до матеріалів справи не додано окремого договору, укладеного із адвокатським об'єднанням «Адвокатська контора Суворовського району м. Одеси» та адвокатом ОСОБА_3, в якому передбачено, перед усім іншим, обсяг прав адвоката, у тому числі й щодо права на підписання та подання позовних заяв до суду.

При цьому, в інших умовах витягу з угоди про надання юридичних послуг №10 від 05 квітня 2018 року, таке право представника також не передбачено.

Згідно з вимогами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 810/739/15 (№ К/9901/8381/18), в якій суд касаційної інстанції надав правову оцінку правомірності поверненню судом першої інстанції позовної заяви за відсутності у договорі про надання правової допомоги права представника саме на підписання позовної заяви, оскільки таке право не є тотожним із правом на подання позову, а також в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2018 у справі № 810/4831/18, яка містить такі самі висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно з вимогами пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, заява повертається позивачеві, якщо її подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Керуючись пунктами 2, 6 частини 1 статті 171, пунктом 3 частини 4, частинами 5, 6, 8 статті 169, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в особі Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська 14, код ЄДРПОУ 08592268), про визнання протиправною бездіяльність Головного Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, щодо не оформлення та невидачі позивачу трудової книжки у день звільнення з органів внутрішніх справ; зобов'язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС в Одеській області поновити порушені права позивача шляхом належного оформлення його трудової книжки з зазначенням дня його звільнення з органів МВС України, який повинен співпадати з днем видачі йому трудової книжки та шляхом видачі йому трудової книжки; зобов'язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС в Одеській області сплатити середньомісячне грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, а саме - з дня фактичного його звільнення в органів МВС України по день фактичної видачі йому трудової книжки - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя Балан Я.В.