Ухвала суду № 79754539, 12.02.2019, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/587/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

12 лютого 2019 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області

ОСОБА_1, розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Овідіопольського Управління експлуатації газового господарства ПАТ «ОДЕСАГАЗ» про скасування рішення від 08.08.2018 року, прийнятого у формі протоколу № 88 засідання комісії про донарахування об’єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, оформленого актом-розрахунком № 88 від 08.08.2018 року, про порушення ОСОБА_2 Кодексу газорозподільних систем, на підставі якого вона зобов’язана сплатити витрати газу в сумі 42 229,84 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2019 року представник позивача адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд: скасувати рішення Овідіопольського Управління експлуатації газового господарства ПАТ «ОДЕСАГАЗ», прийнятого 08.08.2018 року у формі протоколу № 88 засідання комісії про донарахування об’єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, оформленого актом-розрахунком № 88 від 08.08.2018 року, про порушення ОСОБА_2 Кодексу газорозподільних систем, на підставі якого вона зобов’язана сплатити витрати газу в сумі 42 229,84грн., а також стягнути з відповідача на користь

ОСОБА_2 розмір судового збору, сплаченого за подання позову.

Разом із позовом представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд зобов’язати Овідіопольське Управління експлуатації газового господарства ПАТ «ОДЕСАГАЗ» не припиняти будь-яким чином розподіл природного газу у домоволодінні ОСОБА_2, розташованому за адресою: вул. Соборна, будинок 1, смт Великодолинське Овідіопольського району Одеської області.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про забезпечення позову вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено що між сторонами дійсно виник спір щодо законності прийнятого відповідачем протоколу № 88 від 08.08.2018 року, оформленого актом-розрахунком № 88 від 08.08.2018 року про порушення позивачкою Кодексу газорозподільних систем.

В заяві про забезпечення позову зазначено, що представниками відповідача 13.07.2018 року складено акт № 143 про порушення побутовим споживачем, в якому було встановлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, демонтованого у позивача, на підставі виявлення пломби ЗВТ не заводського походження. Такий факт позивачка вважає не доведеним, а тому вона звернулася до суду за захистом порушеного права. Тобто ОСОБА_2 не згодна з фактом несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника та із сумою донарахування, вказаною в акті-розрахунку № 88 від 08.08.2018 року.

Підстави для забезпечення позову передбачено статтею 151 ЦПК України.

В порядку ст. 152 ЦПК України, способами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У преамбулі постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв’язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, оскільки вбачається, що між сторонами дійсно виник спір. Так, позивачем надано докази, які підтверджують факт оскарження протоколу засідання комісії про донарахування об’єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, оформленого актом-розрахунком № 88 від 08.08.2018 року, про порушення позивачкою Кодексу газорозподільних систем, на підставі якого вона зобов’язана сплатити витрати газу в сумі 42 229,84 грн.

Разом із цим, відповідачем на адресу позивачки вже двічі направлялися повідомлення про припинення розподілу природного газу (у листопаді 2018 року та в січні 2019 року).

За таких підстав суд приходить до висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення у даній справі, а тому є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, п. 4 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про забезпечення позову - задовольнити.

Зобов’язати Овідіопольське Управління експлуатації газового господарства ПАТ «ОДЕСАГАЗ» (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Туполева, 1, код ЄДРПОУ 03351208) не припиняти будь-яким чином розподіл природного газу у домоволодінні ОСОБА_2, розташованому за адресою: вул. Соборна, будинок 1, смт Великодолинське Овідіопольського району Одеської області.

Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.

Суд роз’яснює відповідачу, що він може у відповідності до положень ч. 6 ст. 154 ЦПК України звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення. Питання про зустрічне забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Є.С. Козирський