Ухвала суду № 79753964, 06.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5148/18

У Х В А Л А

06 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кулібабіної Г.В.

представника відповідача Сайковської Ю.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) заяву позивача про поновлення строку звернення до суду,-

УХВАЛИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Відповідача Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси в частині відмови Позивачу - ОСОБА_1 в поновленні виплати раніше призначеної державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1;

зобов'язати Відповідача - Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси здійснити нарахування та виплату Позивачу - ОСОБА_1 недоотриманої суми допомоги при народженні другої дитини - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи із вересня 2014 року в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.01.2019 р. задоволено клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Адміністративний позов залишено без руху.

На виконання вимог ухвали представник позивача за вхід. № 3770/19 подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Заява обґрунтована наступним.

Виплати при народженні дитини - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач отримував із лютого 2014 року по серпень 2014 року, звернувшись до Управління соціального захисту населення Ворошилівського району м. Донецька. В подальшому, у зв'язку із початком воєнного конфлікту в Донецькій та Луганській областях, та проведенням АТО всі виплати особам, перебуваючим на тимчасово непідконтрольних територіях було зупинено з вересня 2014 року. Позивач разом із дружиною та дітьми перебував в м. Донецьку до 20.05.2017 року, та за цей час не отримували жодних соціальних виплат, в тому числі і допомоги при народженні дитини, яка була раніше призначена.

20.05.2017 року позивач разом із сім'єю виїхав на підконтрольну Україні територію до міста Миколаїв, де проживали до 16.12.2017 року, плануючи переїжджати у інше місто.

З 16.12.2017 року позивач із родиною переїхав на постійне місце проживання до м.Одеси, де його було взято на облік у Приморському районі, про що свідчать відповідні довідки.

26.01.2018 року позивач звернувся із заявою до Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси, для того, щоб йому було нараховано та сплачено неотриману суму державної виплати при народженні його дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

І тільки в травні 2018 року, безпосередньо в управлінні соціального захисту населення у Приморському районні, позивач отримав лист заступника начальника Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси від 22.02.2018 року, яким відмовлено у поновленні виплати, так як заяву про поновлення виплат було надано пізніше ніж сплинули 12 місяців з моменту припинення виплати державної допомоги.

Протягом 4-х місяців з лютого 2018 по травень 2018 позивач систематично особисто приходив до управління, щоб дізнатися про результати розгляду звернення щодо нарахування та сплати неотриманої суми державної виплати при народженні дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Поштою, у період з лютого 2018 по теперішній час, позивач не отримував жодного листа з Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси.

Проте, позивача постійно переадресовували на інших співробітниць управління, які нібито займались питанням звернення і могли дати відповідь.

І тільки у травні 2018 року з рук співробітниці Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси позивач отримав письмову відповідь, а саме: лист Департаменту праці та соціальної політики ОМР Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеса, вих. № 13-14/398 від 22.02.2018 року.

Згідно Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 - реєстраційний номер та дата на документі є його реквізитом, обов'язковим елементом документа для його ідентифікації.

Тому реквізити Листа Департаменту праці та соціальної політики ОМР Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеса, а саме - вих. № 13- 14/398 та дата реєстрації 22.02. 2018 року, не можуть свідчити про те, що саме 22.02. 2018 року ОСОБА_1 отримав лист; чи дата 22.02. 2018 року є датою відправлення цього листа.

В свою чергу, Відповідач не надав суду доказів отримання у певний строк позивачем його листа-відмови, що відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року по справі №495/3711/17 свідчить про безпідставність доводів Відповідача щодо пропуску строків звернення до суду.

Підтвердженням факту отримання листа саме у травні 2018 є відповідні дії позивача, спрямовані на захист прав своєї доньки на отримання виплат при народженні дитини. Отримавши у травні 2018 року відмову у виплаті, позивач звернувся до другого Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги і вже 23 червня 2018 року призначено позивачу адвоката для надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної допомоги.

Представники відповідача проти задоволення заяви заперечували, стверджуючи, що лист вих. № 13- 14/398 від 20.02.2018 року направлено позивачу простим поштовим відправленням (поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки), а тому строк звернення до суду необхідно рахувати з 23.02.2018 року (виходячи з формули Д+2).

Розглянувши заяву позивача суд приходить до висновку про визнання поважними причин пропуску строку .

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАСУ).

у цій статті містяться терміни «дізналася» та «повинна була дізнатися», що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач на протязі більше 7 місяців не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого ч.1 ст. 77 КАСУ, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення права можна було отримати раніше.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27.06.2018 року по справі №294/220/14-ц.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

«Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.»

Суд, оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, виходить з наступного.

Так, дійсно лист відповідача вих. № 13- 14/398 датовано 22.02.2018 року. Однак, по-перше, відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів направлення цього листа а ні 20.02.2018 року, а ні в іншу дату.

П.3, п.4 ст. 90 КАС України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з цим, позивачем зазначено, що підтвердженням факту отримання листа саме у травні 2018 є відповідні дії позивача, спрямовані на захист прав своєї доньки на отримання виплат при народженні дитини. Отримавши у травні 2018 року відмову у виплаті, позивач звернувся до другого Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги і вже 23 червня 2018 року призначено позивачу адвоката для надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної допомоги.

На думку суду, послідовність дій позивача свідчить про фактичне отримання спірного листа саме у травні 2018 року, як вказує позивач.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не спростував доводів позивача.

Представником позивача подана заява про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована належним чином, а отже підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 123, 256, 295, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.