Рішення № 79753837, 30.01.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1227/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Курпіта П.І.,

за участю:

представника позивача Білецької М.О.,

представника відповідача - Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської області до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Комунального підприємства "Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул.Федьковича,11) до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул.Шевченка,9) у якій позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми "Ш" №0007721201 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20% на суму 213 286,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14 листопада 2016 року головним державним ревізором - інспектором Відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів юридичних осіб Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області проведено перевірку-звірку своєчасності сплати КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської ради самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету з податку на додану вартість. Під час перевірки органом ДФС досліджувалось погашення зобов'язання з ПДВ за періоди: листопад - грудень 2015 р. та січень - березень 2016 р. За результатами перевірки відповідачем було складено Акт № 845/12-01/03348910 від 14.11.2016 р. про порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Розділу II Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ. На підставі Акту перевірки відповідачем 15.11.2016 р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0007721201 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20% на суму 213 286,58 грн. Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає до скасування з наступних підстав. На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 для проведення розрахунків субвенцією відповідачем видано позивачу 01.12.2015 року довідку № 9599/23-00 про податкову заборгованість з податку на додану вартість, яка вказувала податковий борг станом на 01.12.2015 р. та враховувала штрафні санкції. На підставі довідки про податкову заборгованість між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради та Комунальним підприємством "Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської області було укладено Договір про організацію взаєморозрахунків № 13/62 від 01.12.2015 р. 17.12.2015 року за рахунок субвенцій з державного бюджету України позивачем повністю погашено податковий борг з рахуванням штрафів та пенсі на суму 3 428 029,13 грн. У зв'язку з цим, вина позивача в порушенні граничного строку сплати до бюджету суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ за листопад-грудень 2015 р. відсутня, оскільки погашення податкового боргу було здійснено з урахуванням штрафних санкцій і пені за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Ухвалою суду від 03 квітня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 18 квітня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 18 липня 2018 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішення в адміністративній справі № 813/1226/18.

Ухвалою суду від 09 січня 2019 року поновлено провадження у справі.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. 15 травня 2018 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Просить у задоволенні позову відмовити.

05 червня 2018 року представник позивача подав відповідь на відзив, де зазначив, що 17.12.2015 р. позивачем за рахунок субвенцій з державного бюджету України повністю погашено податковий борг з врахуванням штрафних санкцій на суму 3 428 029,13 грн. З огляду на ст.ст. 49,57,126 Податкового кодексу України при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем повторно здійснено застосування штрафних санкцій, які вже були враховані у довідці № 9599/23-00 від 01.12.2015 р. та сплачені позивачем відповідачу 17.12.2016 р., що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 16.12.2015 р.

18 липня 2018 року представник позивача подав доповнення до відповіді на відзив, де зазначив, що невідображення податковим органом сум сплаченого податку на додану вартість в розмірі 3 428 029,13 грн. в ІКП потягло в подальшому порушення майнових прав позивача, оскільки ці кошти належать позивачу як субвенція для відшкодування різниці в тарифах на його послуги. Відтак, відповідачем залишилось недоведеним чи врахована, та якщо так, то яким чином врахована сума відшкодування з держбюджету в ІКП та як це вплинуло на суму податкового зобов'язання в спірний період.

В судовому засіданні 30 січня 2019 року представник позивача просив позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

КП «Дрогобичводоканал» зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності підприємства, згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є очищення та постачання води.

У відповідності до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 розділу ІІ Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів юридичних осіб Дрогобицької ОДПІ проведено перевірку КП «Дрогобичводоканал» з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету за платежем - податок на додану вартість, за результатами якої складено акт від 14.11.2016 № 845/12-01/0334891, у висновках якого контролюючий орган зазначив про порушення позивачем п.57.1 ст.57 ПК України, а саме, несвоєчасна сплата суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ. Зокрема: із затримкою сплати 216 календарних днів в сумі 335 382,10 грн (граничний термін сплати - 30.03.2016, сплачено борг - 01.11.2016); із затримкою сплати 216 календарних днів в сумі 137258,90 грн. (граничний термін сплати - 01.03.2016, сплачено борг - 03.10.2016); із затримкою сплати 226 календарних днів в сумі 66 449,10 грн (граничний термін сплати - 01.03.2016, сплачено борг - 13.10.2016); із затримкою сплати 278 календарних днів в сумі 208 200,00 грн. (граничний термін сплати - 30.12.2015, сплачено борг - 03.10.2016); із затримкою сплати 223 календарні дні в сумі 18 000,00 грн (граничний термін сплати - 01.03.2016, сплачено борг - 10.10.2016); із затримкою сплати 247 календарних днів в сумі 6 150,00 грн. (граничний термін сплати - 30.01.2016, сплачено борг - 03.10.2016), ); із затримкою сплати 185 календарних днів в сумі 178 617,90 грн (граничний термін сплати - 30.04.2016, сплачено борг - 01.11.2016); із затримкою сплати 197 календарних днів в сумі 116 374,00 грн. (граничний термін сплати - 30.03.2016, сплачено борг - 13.10.2016).

На підставі акта перевірки від 14.11.2016 Дрогобицькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 15.11.2016 №0007721201, згідно якого на підставі ст.126 ПК України КП «Дрогобичводоканал» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 213 286,58 грн. за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Не погоджуючись з обґрунтованістю вказаних доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю оскаржуваного рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задоволити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Львівський окружний адміністративний суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Встановлено, що КП «Дрогобичводоканал» є комунальною власністю Дрогобицької територіальної громади в особі Дрогобицької міської ради та суб'єктом господарювання, який надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Податковий борг, з якого нараховувались штрафні санкції, виник у позивача через невідповідність фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" передбачено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється із загального фонду Державного бюджету України за рахунок надходжень від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток та податку на додану вартість, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нарахованих сум податку на прибуток та податку на додану вартість таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків за зазначеною субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, та спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 цього Закону, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 було затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі -Порядок).

Порядок та умови визначають механізм надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Отже, як вбачається із наведеного, чинним законодавством України передбачено умови й порядок погашення податкового боргу з податку на додану вартість надавача послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - заборгованість), за рахунок джерел, зазначених у статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.

Пунктом 2 Порядку перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, що утворилася на початок місяця, в якому проводяться розрахунки, і не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків.

Згідно п. 3 Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

Отже, на законодавчому рівні визначено порядок погашення у 2015 році заборгованості перед бюджетом для підприємств, до яких належить і позивач, за рахунок субвенції з державного бюджету.

Судом встановлено, що на виконання вимог постанови КМУ від 04.06.2015 р. №375, якою затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, відповідно до частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» для проведення розрахунків субвенцією відповідачем видано позивачу довідку № 9599/23-00 від 01.12.2015 про податкову заборгованість з податку на додану вартість, в якій зазначено податковий борг станом на 01.12.2015 з врахуванням штрафних санкцій та пені, всього на суму 3 428 029,13 грн.

На підставі довідки про податкову заборгованість між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Львівській області, Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради та Комунальним підприємством «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області укладено Договір про організацію взаєморозрахунків №13/62 від 01.12.2015 року.

Предметом цього договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, передбаченою ст. 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», відповідно до Порядку та умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №375. Сума договору становила 3 428 029,13 грн.

Згідно п.8 договору, сторона - КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області, після отримання коштів від Фінансового управління Дрогобицької міської ради перераховує до загального фонду державного бюджету кошти для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) з податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.12.2015 кошти в сумі 3 428 029,13 грн. відповідно до договору №13/62 від 01.12.2015 були перераховані КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області на рахунок відповідача.

Таким чином, погашення податкового боргу позивача відбулося на підставі договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах, як передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 375.

Субвенційні кошти відповідно до Бюджетного кодексу України є бюджетними, а Податковий кодекс України не передбачає можливості застосування контролюючими органами штрафних санкцій на бюджетні кошти, а тому відсутні підстави для застосування до позивача вимог ст. 57 та ст.126 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність його вини в порушенні граничного строку сплати до бюджету суми податкового зобов'язання з ПДВ за листопад - грудень 2015 року, оскільки погашення податкового боргу було здійснено з урахуванням штрафних санкцій і пені за рахунок субвенції з фонду державного бюджету.

Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем граничного строку сплати до бюджету суми податкового зобов'язання за період з 17.12.2015 року по 30.04.2016 року слід зазначити наступне.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, заборгованість за ці періоди виникла на підставі самостійно задекларованих сум згідно податкової декларації з ПДВ від 21.12.2015, 20.01.16, 22.02.16, 21.03.16, 20.04.16.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1-36.3 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (надалі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

В силу приписів пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, вказаними нормами встановлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Як видно з Акту перевірки податковий орган під час камеральної перевірки встановив, що заборгованість КП "Дрогобичводоканал" з ПДВ що виникла станом на 01.03.2016 року в сумі 66449,10 грн. та від 30.03.2016 року в сумі 116374,90 грн. була погашена уточнюючими розрахунками від 13.10.2016 року.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

З матеріалів справи вбачається, що уточнюючу декларацію з виправленими показниками подано позивачем до моменту проведення перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується своєчасне подання позивачем до податкового органу відповідної звітності, самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючих розрахунків, яким в судовому порядку підтверджено статус податкової звітності.

Відповідно до положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відтак, притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, за змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

Так, подання платником податків у встановленому порядку контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань чинним податковим законодавством не визначено як джерело погашення податкового боргу, а тому, з врахуванням встановлених у даній справі обставин, застосування до позивача штрафу є безпідставним.

При цьому, в ч.5 ст.242 КАС України, судом враховується висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23.01.2018 року у справі №810/2108/16.

Згідно пункту 57.4 статті 57 Податкового кодексу України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Як вказує позивач, у 2014-2015 роках контролюючим органом були винесені податкові повідомлення - рішення, якими накладено штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДВ, які були скасовані в судовому порядку, зокрема вказує: від 10.10.2014 року №0007981501, від 10.10.2014 року № 0007971501, від 17.11.2014 року №0008861501, від 17.11.14 № 0008851501, від 15.12.14 №0011201501, від 29.01.2015 №0003791501, від 29.01.2015 №0003781501, від 03.09.15 №0010391501Ю від 21.12.15 №0014721501, від 21.12.15 №0014731501, всього на загальну суму 1316032,14 грн. Оскільки такі рішення були оскаржені в судовому порядку, відтак з моменту їх оскарження є неузгодженими.

Судом беруться до уваги пояснення відповідача з приводу вилучення з облікової картки платника податків сум податкового зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями рішеннями станом на час проведення вказаної перевірки, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків долученої ним до пояснень. Відтак, такі покликання позивача є необгрунтованими.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0007721201 від 15.11.2016 року.

Згідно частиною 1 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених позовних вимог, з огляду на що, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської області до Дрогобицької об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 15.11.2016 року №0007721201.

Стягнути з Дрогобицької об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Львівській області (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Шевченка, 9, ЄДРПОУ 39507175) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства "Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Федьковича, 11, ЄДРПОУ 03348910) 3199,31 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.02.2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна