Рішення № 79753556, 08.02.2019, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/810/18

2/0187/11/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2019 р.

Петриківський райсуд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Іщенко І.М. при секретарі Дудки В.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, третьої особи, які не заявляють самостійних вимог Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про визнання права власності за набувальною власністю

В С Т А Н О В И В

20 червня 2018 року до суду звернулась ОСОБА_2 із зазначеним позовом, в якому вказала, що 09 вересня 1968 року її батьком ОСОБА_3 та братами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було придбано у власність домоволодіння за адресою с. Плавещино, Царичанського району Дніпропетровської області , будинок № 20, яке вся родина використовувала як дачу в період з травня по листопад кожного року. Вона теж, на час відпустки проводила час по вказаній адресі, допомагала батькам за господарством до своєї пенсії. Вона сплачувала всі комунальні послуги, здійснювала ремонт будинку за свої кошти, брати не цікавились перебігом справ у будинку, не заперечували того, що будинок залишиться в подальшому їй.

Після смерті 23 січня 1986 року її батька ОСОБА_3, 29 травня 1998 року рідних братів ОСОБА_4 та 14 жовтня 2005 року і ОСОБА_5 вона з питань щодо реєстрації права власності на вказаний будинок нікуди не зверталась. Дружини та діти братів подальшою долею домоволодіння не цікавились, свідоцтво про право на спадщину ніхто не отримав. Вона після смерті матері ОСОБА_6 із 2000 року володіла всім домоволодінням, сплачувала всі платежі, порядок використання між іншими членами сім’я не визначався і тому вона є добросовісним набувачем.

В 2010 року нею були проведені ремонтні роботи, що підтверджуються чеками. Право власності на будинок з 03 травня 1989 року було зареєстровано на її брата ОСОБА_5, про що вона дізналась після його смерті. Просить визнати за нею право власності за набувальною власністю на домоволодіння розташоване в с. Плавещино, № 20 Петриківського району Дніпропетровської області.

20 листопада 2018 року представник позивачки ОСОБА_1 уточнив і збільшив позовні вимоги, просив суд визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною власністью на житловий будинок по вищевказаній адресі , який складається із житлового будинку А-1 загальною площею 23,1 кв.м., В-1 загальною площею 70,1 кв.м., Г-1 підвалу, Є-1навісу, Ж-1 сараю, №-1вбираральні, №1 свердловини, № 2 паркану.

В судове засіданні позивач ОСОБА_2 не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність у зв’язку із віддаленістю її проживання від місця проведення судового розгляду і поганим станом самопочуття та представництво її інтересів адвокатом ОСОБА_1

Представник позивачки ОСОБА_1 в суді підтримав позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі, пояснивши, що позивачка ОСОБА_2 користується і володіє житловим домоволодінням в с. Плавещино Шульгівського району, № 20 ( вул. Пріорільська) з 2000 року по цей час, після смерті батьків та братів спадщину в установленому порядку не приймала, а фактично користувалась будинком та земельною ділянкою навесні та влітку як дачною ділянкою, сплачувала комунальні послуги, робила ремонт за власні кошти, інші члени сім’ї до нотаріусу також не звертались і не мають претензій щоб вона розпоряджалась вказаним будинком. Просить задовольнити позов ОСОБА_2 в повному обсязі.

Від відповідача – голови Шульгівськорї сільради ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, із позовними вимогами ОСОБА_2 ознайомлені, заперечень чи пояснень на позов до суду не надійшло.

Від третьої особи, які не заявляють самостійних вимог - Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, проти позовних вимог не заперечували ( а.с. 51, 151).

Заслухавши представника позивача ОСОБА_1 , свідків , дослідивши матеріали справи і надані позивачем докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні були встановлені наступні факти і правовідносини.

В суді встановлено, що позивач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( Новікова), 167 з 2006 року, що підтверджується ксерокопією паспорту ( а.с.22)

Відповідно листа директора ОКП « Дніпродзержинське БТІ» від 09.05.2015 року право власності на житловий будинок, розташований в Дніпропетровській області Петриківського району село Плавещина, № 20 було зареєстроване за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 03.05.1989 року виданого виконкомом Царичанської районної ради ( а.с.25, 99), що підтверджується копією технічного паспорту на ім’я ОСОБА_8 ( а.с.26-28, 100).

Відповідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер 14 жовтня 2005 року ( а.с.98)

Відповідно до ст. 335 ч.3 ЦК України безхазяйні речі можуть набуватись у власність за набувальною власністю, крім випадків , встановлених ст. 336, 338, 341 та 343 ЦК України.

Як вбачається із наданих доказів представником позивача, житловий будинок, який розташований в Дніпропетровській області Петриківського району село Плавещина, № 20 має власника ОСОБА_5 Витальєвича і тому вказане майно не може набуватись у власність за набувальною власністю.

Посилання позивач ОСОБА_2 на копію дублікату договору купівлі-продажу від 09 вересня 1968 року щодо продажу домоволодіння, яке розташоване в с. Плавещино Шульгівської сільради Царичанського району укладене від імені ОСОБА_9 та ОСОБА_3 Георгієвичем., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суд до уваги не приймає і вважає його неналежний доказ, так як відсутній оригінал вказаного документі , а дублікат не завірений належним чином, в представленій копії договору купівлі-продажу відсутні підписи сторін та посадової особи, яка завіряла цей документ, печатка

( а.с. 30,80).

Представником позивачки не надано доказів до суду, що копія свідоцтва про народження видана на ім’я ОСОБА_10 ( а.с.67) належить саме позивачу ОСОБА_2, як одній і тій же особі, так як відсутні копія свідоцтва про одруження позивачки, яка б підтверджувала зміну прізвища ОСОБА_10 на ОСОБА_2 .

Представником позивачки не надано доказів до суду про те, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є рідними братами позивачки, як зазначено в позові, так як відсутні свідоцтва про народження вказаних осіб, що не підтверджує родинні зв’язки із позивачкою.

Посилання представника позивачки ОСОБА_1 на копії товарних чеків, які б підтверджували участь ОСОБА_2 в ремонтних роботах житлового будинку в с. Плавещино та витрата особистих коштів нічим не підтверджуються, на чеках на придбання будівельних матеріалів відсутнє прізвище позивачки ( а.с.34-37, 41).

Свідок ОСОБА_11 в суді пояснила, що позивачка ОСОБА_2 використовує в якості дачного будинку розташованого по вул.. Пріорільській, 20 с. Плавещино Шульгівського району весною з весни по осінь, періодично приїздить до будинку і постійно там не мешкає , хто являється власником вказаного будинку їй не відомо. Син позивачки ОСОБА_12 на території будинку добудував прибудови , зробив євроремонт, відомо що ОСОБА_4 помер, про ОСОБА_5 їй нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_13 в суді пояснив, що є племінником позивачки, хто є власником домоволодіння в с. Плавещино по вул. Пріорільська, № 20 йому невідомо, будинком користуються син позивачки ОСОБА_12, ее тітка ОСОБА_2, сестра батька ОСОБА_14 та інші особи.

Акт підтвердження мешканців ОСОБА_11, ОСОБА_15, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_2 та № 22а в с. Плавещино Шульгівськогої сільради про те , що за адресою в с. Плавещино по вулиці Пріорільська, № 20 ОСОБА_2 використовує житловий будинок як дачу і здійснює догляд за будинком т та земельною ділянкою, суд до уваги не приймає, так як вказане підтвердження не має юридичного значення для вирішення вказаного спору по суті заявлених вимог..

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_3 , матері ОСОБА_6, братів ОСОБА_4, ОСОБА_5, не зверталась до нотаріальної контори чи до суду для прийняття спадщини в порядку спадкування, що суд теж приймає до уваги, відмовляючи їй в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено законом.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Для набуття права власності на майно за набувальної власністю згідно з правилами ст.344 ЦК України, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Володіння майном повинно бути вікритим, очевидним для всіх інших осіб, володілець має ставитись до цього майна, як до власного, експлуатувати, вживати необхідні заходи для його утримання в належному стані.

Володіння майном повинно бути безперервним протягом 10 років.

Представником позивача не доведено в суді, що позивач ОСОБА_2 добросовісно заволоділа домоволодінням Плавещино по вулиці Пріорільстка, № 20 Петриківського району , яке належить на праві власності іншій особі – ОСОБА_5, що саме позивачка, а не інші особи відкрито володіли і користувались вказаним будинком ,а також не доведено безперервність володіння вказаним будинком, так як свідки и представник позивачка зазначали, що вказаний будинок позивачка використовувала як дачу, а постійно мешкала в м. Камьянське по вул.. Сокуренко, 167.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Представником позивачки не доведені обставини, на які ОСОБА_2 посилається в позовній заяві, а тому у її вимогах про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною власністю слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 5, 10, 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 315, 319 ЦПК України, 335 ч.3, 344 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В

В позовних вимогах ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, третьої особи, які не заявляють самостійних вимог Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про визнання права власності за набувальною власністю відмовити.

Рішення може бути оскаржено на протязі 30 днів до Дніпровського апеляційного суду з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_16