Рішення № 79753414, 11.02.2019, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1815/18

2/189/114/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.2019 року смт Покровське Покровського району Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Чорної О.В., за участю секретаря судового засідання Корхової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17949,83 грн. за кредитним договором, а також просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачка звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву б/н від 11.07.2006 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 3000,00 гривень у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок.

У зв’язку з чим позивач вважає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативи банку.

Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.

При цьому позивач посилається на ч.1 ст. 634 ЦК України згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п. п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв’язку серед яких: офіційний сайт банку, СМС-повідомлення, клієнтські виписки, інші канали інформування.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Позивач зазначає, що виконав свої зобов’язання за Договором про надання банківських послуг, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредиту.

Відповідач зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту.

Як зазначає позивач у позові, у відповідача виникла заборгованість за договором в розмірі 17949,83 грн., яка складається з наступного: 5782,57 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом, 10836,32 грн. – нараховано пені; 500,00 грн. – фіксована частина штрафу; 830,94 грн. – штраф (процентна складова) (а. с. 3 на звороті).

У якості доказів ПАТ КБ «Приватбанк» у позові зазначає розрахунок заборгованості, копію заяви позичальника, витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою (а. с. 3 позову, зворот).

Позивач надав суду письмову заяву розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлений про час, місце та дату судового засідання належним чином, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов заперечує у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв’язку з неявкою всіх учасників справи.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що 11.07.2006 року відповідачка ОСОБА_1 підписала заяву на видачу та обслуговування кредитної картки, тип картки – НОМЕР_1, сума кредитного ліміту – 2060 гривень, номер картки 4627085031741594 (копія, а. с. 9).

Згідно розрахунку заборгованості за період з 20.07.2007 року по 31.05.2015 року, наданого позивачем, сума заборгованості за кредитом становила 782,37 гривень, заборгованість за процентами – 22, 40 гривень (а. с. 63).

Згідно розрахунку заборгованості за період з 01.06.2015 року по 18.10.2018 року, наданого позивачем, нараховані відсотки за кредитом складають 5782,57 гривень, нарахована пеня – 10836,32 гривень, заборгованість по судовим штрафам – 1330,94 гривень, разом – 17949,83 гривень. Заборгованість за тілом кредиту, згідно цього розрахунку, відсутня (а. с. 64-65).

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Умови та правила надання банківських послуг повинні містити підпис позичальника, та саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Аналогічна позиція висловлена в правових висновках, що викладені в ухвалах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (№6-16цс15), від 22 березня 2017 року (6-2320цс16) та постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року № 61-787св18.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач просить стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 17949,83 грн., яка складається з наступного: 5782,57 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом, 10836,32 грн. – нараховано пені; 500,00 грн. – фіксована частина штрафу; 830,94 грн. – штраф (процентна складова).

Таким чином, з позовних вимог не вбачається, що відповідач взагалі має заборгованість за самим кредитом (тілом кредиту). Позивач не зазначив розмір кредиту, який не повернутий у визначений термін відповідачем і на суму якого, власне, здійснюються нарахування процентів, пені і штрафів.

Інформація щодо наявності заборгованості саме за кредитом (тілом кредиту) – його розміру, періоду заборгованості тощо - відсутня і розрахунках заборгованості, наданих позивачем (а. с. 62-65).

Розрахунок заборгованості підписаний невідомою особою, без зазначення її прізвища, ім’я, по батькові, посади.

З інформації про наявність платіжних (кредитних) карток та роздруківок про рух коштів по рахунках не вбачається інформації про наявність та рух коштів по кредитному рахунку 4627085031741594, відкритому згідно заяви на видачу та обслуговування кредитної картки від 11.07.2006 року (а. с. 47-61).

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд відхиляє надані позивачем докази як неналежні та недостатні.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

У зв’язку з відмовою в позові, на підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 528, 530, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК, ст. ст. 7, 8, 10, 12, 18, 77, 81, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні цивільного позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17949,83 грн. за договором від 11.07.2006 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: 53600, Дніпропетровська область, смт. Покровське, вул. Кірова 256, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повний текст рішення складений 11 лютого 2019 року.

Суддя О.В. Чорна