Ухвала суду № 79753263, 06.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

06 лютого 2019 року Справа № 280/5276/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. перевіривши матеріали в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго"

до Державної фіскальної служби України

до Комісії ДФС України, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго" (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Комісії ДФС України, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №589455/38920370 від 08.02.2017 року та зобов'язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 40 від 24.11.2017 датою її направлення, а саме 13.12.2017.

Ухвалою суду від 17.12.2018 позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго", що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено.

01.02.2019 (вх.№4172 від 01.02.2019) до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Розглянувши вказану заяву та матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу позовної заяви у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржується рішення прийняте відповідачем2 № 589455/38920370 від 08.02.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 40 від 24.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

Як свідчить зміст позову, позивач оскаржує рішення відповідача, яке прийняте у лютому 2018 року, однак з позовом звернувся у грудні 2018 року, при цьому у позовній заяві позивач не обґрунтовує підстави не звернення до суду раніше, оскільки для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк.

В своїй заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позивач посилається на приписи п. 56.1, п. 56.18, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, вважаючи, що відповідно до вказаних норм платник податків може звернутися з позовною заявою про оскарження рішення контролюючого органу протягом 1095 днів та просить поновити строк звернення до суду.

Проте, суд не погоджується із такою позицією позивача у зв'язку з наступним.

Відповідно до п.187.1. ст. 181 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже податкові забов'язання виникають у разі якщо сталася будь-яка з передбачених цією статтею подій.

Відповідно до пункту 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

На підставі зазначеного вбачається, що складання або реєстрація податкової накладної відбувається лише після виникнення податкового забов'язання, а не є самостійною підставою для їх виникнення.

На підставі пункту 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 19-20 Постанови КМУ від 21 лютого 2018 року N 117 Про затвердження порядків з питань зупинення зеєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

З моменту прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної податкові забов'язання, що виникли на підставі подій вказаних у ст. 187 Податкового кодексу України не підлягають зміні або скасуванню.

На підставі вищезазначеного, податкова накладна та рішення про відмову у реєстрації податкової накладної ніяк не впливають на виникнення податкових забов'язань позивачем.

Відповідно до п.56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зазначене у даній статті чітко вказує на те, що рішення податкового органу, що підпадають під її дію мають виключно майновий характер, а рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є немайновим.

Статтею 102 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пункте 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративної, або судовому порядку.

Отже, вказаною нормою до якої відсилається п.56.18. ст. 56 Податкового кодексу передбачено наявність грошового забов'язання і строки, вказані у ній, відносяться виключно до грошових нарахувань.

Саме тому, при оскарженні рішень немайнового характеру неможливо керуватися нормами, на які позивач посилається в заяві про поновлення строку звернення до суду.

За таких обставин, при визначенні строку для судового оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної суд керується виключно ч.2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства Україну.

Станом на 05 лютого 2019 року позивачем, крім зазначеного у заяві (вх.№4172 від 01.02.2019), не надано жодного документу на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

З урахуванням вищезазначеного, позивачем пропущений шестимісячний строк для звернення до суду, а вказані у заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними.

За приписами ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч. 4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст. 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.123, 169, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерго" до Державної фіскальної служби України, до Комісії ДФС України, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом з доданими до неї документами.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова