Рішення № 79752082, 12.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 р. Справа№200/707/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

до Добропільського управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477, 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незаленості, 28А)

про визнання протиправними дії, скасування рішення від 5 липня 2018 року № 2205, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій та рішення відповідача протиправними з приводу не зарахування до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботу роботи з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 за посадою майстер контрольний підземний, визнання рішення відповідача від 5 липня 2018 року № 2205 про не зарахування до пільгового стажу не чинним з часу прийняття, зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 за посадою майстер контрольний підземний, 50% і більше робочого часу в році занятий на підземних роботах, що передбачено Списком № 1, розділ І, підрозділ 1, код КП 1.1г, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 та зробити перерахунок пенсії з урахуванням додання до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 року.

Ухвалою від 16 січня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження в адміністративній справі № 200/707/19-а, у задоволенні клопотання про залучення третьої особи по справі відмовив, у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмови.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27 червня 2018 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно пункту 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та доданням до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 року, надала всі необхідні документи, але відповідачем було прийнято рішення за № 2205 від 5 липня 2018 року про не зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу, посилаючись на те, що при перерахунку пенсії до стажу роботи на пільгових умовах не зарахований період роботи з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 року в якості майстра контрольного підземного, оскільки на підприємстві шахта «Алмазна», де працювала, була проведена атестація робочих місць, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах з списком № 1, № 2, Наказ № 818 від 12 грудня 1994 рок, Наказ № 86 від 10 лютого 2000 року, в яких відсутня посада «майстер контрольний підземний». За таких обставин позивачу відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до пункту 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, а період роботи з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 року, в якості майстра контрольного підземного зарахований лише до загального страхового стажу. З рішенням Добропільського об'єднаного УПФУ в Донецькій області від 5 липня 2018 року № 2205 позивач не згодна.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що позивачем в підтвердження пільгового стажу, надано довідку № 1094 від 2 листопада 2010 року, в якій вказано, про те що ОСОБА_1 працювала майстром контрольним підземним 50% та більше робочого часу на рік зайнята на підземних роботах на рік на ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля» в період з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 року. Управління зазначає, що в трудовій книжці позивача містяться записи про його роботу на ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля» з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 року за посадою майстра контрольного пов'язаного з підземними роботами. Окрім того, наказами № 818 від 12 грудня 1994 року, № 86 від 10 лютого 2000 року, № 39 від 25 січня 2002 року проведено атестацію робочих місць при цьому, посада майстра контрольного не про атестована, доказів протилежного не надано. Отже, враховуючи, що посада майстра контрольного не про атестована, а згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 працювала на посаді майстра контрольного, управління дійшло висновку про відсутність обґрунтованих підстав для зарахування стажу на посаді майстра контрольного в період з 10 червня 1994 року по 29 січня 2003 року до пільгового стажу за Списком № 1. Таким чином, оскільки документально не підтверджено проведення адміністраціє підприємства атестації робочого місця майстра контрольного, тому відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу. Крім того, відповідач зазначає, що згідно з наданими відділом персоніфікованого обліку відомостями про застраховану особу, дані про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період з 1 січня 2000 року по 29 січня 2003 року на ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля», відсутні. Отже, само підприємство, подаючи щомісячні звіти, не підтверджує пільговий спеціальний стаж в цей період. За таких обставин, до пільгового стажу не може бути зарахований період 1 січня 2000 року по 29 січня 2003 року на ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля».

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданого Добропільським МВ УМВС України в Донецькій області 13 лютого 2001 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що записами № 5-7 у трудовій книжці серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 підтверджується, що 1 червня 1997 року на підставі наказу від 4 червня 1997 року № 656к позивача було переведено до ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля» майстром контрольним, пов'язаним з підземними роботами та 29 січня 2003 року відповідно до наказу від 29 січня 2003 року № 21 позивача було звільнено з підприємства за власним бажанням.

27 червня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою перерахунок пенсії з додаванням пільгового стажу згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дана заява була прийнята відповідачем 27 червня 2018 року, зареєстрована за номером 2205, про що свідчить розписка-повідомлення.

Судом встановлено, що відповідачем була розглянута заява позивача від 27 червня 2018 року № 2205 щодо перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийнято рішення про не зарахування до пільгового стаду від 5 липня 2018 року № 2205, в якому відповідач зазначив, що проведення атестації робочого місця є обов'язковою умовою для зарахування до пільгового стажу періодів роботи після 1 серпня 1992 року. Порядок проведення атестації робочих місць затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442. Атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не раніше одного разу на 5 років. Це означає, що при призначенні пенсії на пільгових умовах для зарахування до пільгового стажу повного з-річного періоду роботи у несприятливих умовах праці відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджене результатами атестації робочих місць за умовами праці. На підприємстві шахта "Алмазна" проведена атестація робочих місць робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах за списками № 1, № 2, Наказ № 818 від 12 грудня 1994 року, Наказ № 86 від 10 лютого 2000 року, в яких відсутня посада «майстер контрольний підземний», тому при перерахунку пенсії до стажу роботи на пільгових умовах ОСОБА_1 не зарахований період роботи з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 року в якості майстра контрольного підземного. Зазначений період зарахований лише до загального страхового стажу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом 10 частині третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Постановою Міністерства праці № 41 від 1 вересня 1992 року періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Наведені вище положення свідчать про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону N 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку N 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Згідно з даними трудової книжки позивача в період з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 року вона працювала майстром контрольним підземним 50% та більше робочого часу на рік зайнята на підземних роботах на ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля».

До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (діяв до 24.06.16), включено працівники, зайняті на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді) (позиція 1-1г розділ І Гірничі роботи), у тому числі посада майстри (старші майстри) контрольні.

Суд зазначає та не заперечується сторонами по справі, що наказами № 818 від 12 грудня 1994 року, № 86 від 10 лютого 2000 року, № 39 від 25 січня 2002 року проведено атестацію робочих місць на підприємстві.

Втім, враховуючи підтвердження наявними в матеріалах справи факту виконання позивачем в період з 10 червня 1997 року по 10 січня 2003 року роботи, що надає право на призначення пільгової пенсії, суд дійшов висновку про можливість зарахування наведеного періоду роботи до пільгового стажу. Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність підстав щодо включення періоду роботи з 10 червня 1997 року по 10 січня 2003 року у ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля» до пільгового стажу.

Правова позиція щодо можливості включення до пільгового стажу періоду роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах у випадках порушення термінів проведення чергової атестації підприємством роботодавцем викладена в постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі 21-307а14, від 26 жовтня 2016 року у справі № 174/603/15-а та від 21 лютого 2018 року у справі К/9901/20098/18 (352/547/16-а).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, вимоги позивача до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо визнання дій та рішення відповідача протиправними з приводу не зарахування до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботу роботи з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 за посадою майстер контрольний підземний, визнання рішення відповідача від 5 липня 2018 року № 2205 про не зарахування до пільгового стажу не чинним з часу прийняття, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Крім того, суд не приймає доводи відповідача з приводу того, що само підприємство, подаючи щомісячні звіти, не підтверджує пільговий спеціальний стаж в цей період. За таких обставин, до пільгового стажу не може бути зарахований період 1 січня 2000 року по 29 січня 2003 року на ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля», оскільки зазначений факт та обгрунтування відповідач не зазначив у спірному рішенні.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 за посадою майстер контрольний підземний, 50% і більше робочого часу в році занятий на підземних роботах, що передбачено Списком № 1, розділ І, підрозділ 1, код КП 1.1г, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 та зробити перерахунок пенсії з урахуванням додання до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, зарахування стажу та здійснення перерахунку є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії з додаванням пільгового стажу, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27 червня 2018 року № 2205 про перерахунок пенсії з додаванням пільгового стажу, зарахувавши до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботу з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 за посадою майстер контрольний підземний на ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля».

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп. відповідно до квитанції від 21 листопада 2018 року.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Добропільського управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477, 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незаленості, 28А) про визнання протиправними дії, скасування рішення від 5 липня 2018 року № 2205, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Добропільського управління Пенсійного фонду України Донецької області з приводу не зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботу роботи з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 за посадою майстер контрольний підземний на ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля».

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 5 липня 2018 року № 2205 про не зарахування до пільгового стажу.

Зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 червня 2018 року № 2205 про перерахунок пенсії з додаванням пільгового стажу, зарахувавши до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботу з 10 червня 1997 року по 29 січня 2003 року за посадою майстер контрольний підземний на ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути з Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 650 грн.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 12 лютого 2019 року. Повне судове рішення складено 12 лютого 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.