Рішення № 79752080, 08.02.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/752/18

Провадження №2/0203/96/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Тарвердієва ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи – приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

у с т а н о в и в:

02 березня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що 23.12.2017 року ОСОБА_3 на пр. ОСОБА_5, у районі вул. С. Подолинського, у м. Дніпрі, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi» (реєстраційний номер – АЕ0275ІН), скоїв зіткнення з автомобілем позивача марки «Toyota» (реєстраційний номер – АЕ8872СІ). У результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачеві була заподіяна майнова шкода. Згідно з автотоварознавчим дослідженням розмір заподіяної шкоди склав 526 835,42 грн. Автомобіль марки «Mitsubishi» належить матері ОСОБА_3 – ОСОБА_4 Відповідачі добровільно не відшкодовують позивачеві зазначені у дослідженні кошти. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку компенсації заподіяної майнової шкоди в сумі 526 835,42 грн., а також відшкодування судових витрат (а.с.а.с. 2 – 4).

20 вересня 2018 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третіх осіб ПрАТ «Європейський страховий союз» (страховика цивільно-правової відповідальності відповідачів), МТСБУ.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов частково, пояснивши, що 23.12.2017 року ОСОБА_3 на пр. ОСОБА_5, у районі вул. С. Подолинського, у м. Дніпрі, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi» (реєстраційний номер – АЕ0275ІН), скоїв зіткнення з автомобілем позивача марки «Toyota» (реєстраційний номер – АЕ8872СІ. Згідно з автотоварознавчим дослідженням розмір заподіяної майнової шкоди склав 526 838,42 грн. Автомобіль після пригоди було продано. Згідно з іншим автотоварознавчим дослідженням, складеним тим же експертом, ринкова вартість автомобіля у пошкодженому стані склала 266 735,68 грн., які і мають бути стягнуті. При цьому кошти підлягають стягненню лише з ОСОБА_3 як безпосереднього заподіювача шкоди.

Відповідачі, їхній представник до суду не з’явилися, були повідомлені належним чином. Перед початком засідання представник відповідачів засобами електронного зв’язку звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю в іншій справі у Дніпровському апеляційному суді. Суд не встановив у причинах неявки представника ознак поважності, оскільки ним не було надано відповідних доказів виклику його до суду апеляційної інстанції (судова повістка тощо). Крім того, суд взяв до уваги й те, що до суду не з’явилися відповідачі, не повідомивши про причини неявки.

Раніше у судових засіданнях відповідачі, їхній представник заперечували проти задоволення позову, пояснивши, що позивачем не доведено належними доказами розмір заподіяної шкоди. Відзиви на позов подано 25.04.2018 року (а.с.а.с. 78 – 80, 92, 93).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідачів, показання експерта, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом було встановлено, що 23.12.2017 року ОСОБА_3 на пр. ОСОБА_5, у районі вул. С. Подолинського, у м. Дніпрі, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi» (реєстраційний номер – АЕ0275ІН), скоїв зіткнення з автомобілем позивача марки «Toyota» (реєстраційний номер – АЕ8872СІ) (а.с.а.с. 8, 9).

Згідно з висновком експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТС, від 24.01.2018 року №5280, складеним судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6, вартість матеріального збитку позивача склала 526 835,42 грн. При цьому напередодні – 16.01.2018 року, позивач засобами електронного зв’язку надіслав на адресу відповідачів повідомлення про необхідність явки до експерта (а.с.а.с. 10 – 48, 153).

Того ж дня, експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 також було складено висновок експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТС №5280/1, згідно з яким ринкова вартість автомобіля позивача в пошкодженому стані склала 266 735,68 грн. За проведене дослідження позивачем було сплачено 4 000,00 грн. (а.с. 6).

07 лютого 2018 року постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 5).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Mitsubishi» застрахована ПрАТ «Європейський страховий союз» (поліс від 19.05.2017 року №АМ/0582422) (а.с. 83).

03 липня 2018 року позивач за договором купівлі-продажу автомобіля №4589/18/003489 продав пошкоджений автомобіль марки «Toyota» за 261 000,00 грн. (а.с.а.с. 113, 114).

Дотепер заподіяну позивачеві шкоду не відшкодовано.

Відповідно до частин 1 – 3 статті 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності з частиною 2 статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За правилами, встановленими пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

ОСОБА_3 23.12.2017 року керував автомобілем правомірно, отже, у розумінні закону, був володільцем джерела підвищеної небезпеки, тому відповідальність за заподіяну шкоду має нести саме він.

Зважаючи на це, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні вимог, висунутих ОСОБА_4, оскільки сам лише статус власниці автомобіля не обумовлює виникнення відповідальності за заподіяну іншою особою шкоду.

Частиною 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вина ОСОБА_3 була встановлена Кіровським районним судом

м. Дніпропетровська 07.02.2018 року під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що вимоги про відшкодування останнім позивачеві компенсації заподіяної майнової шкоди є цілком обґрунтованими.

Ураховуючи встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позов, стягнувши з ОСОБА_3 компенсацію заподіяної майнової шкоди у вигляді різниці між вартістю матеріального збитку за експертним висновком №5280 (526 835,42 грн.) та ринковою вартістю автомобіля позивача у пошкодженому стані за експертним висновком №5280/1 (266 735,68 грн.) – 260 099,74 грн.

У порядку статті 141 ЦПК з ОСОБА_3 на користь позивача також підлягає стягненню компенсація витрат останнього зі сплати судового збору пропорційно задоволеній частці позову в сумі 2 600,99 грн. (а.с. 1), а також витрат з оплати послуг експерта-автотоварознавця в сумі 4 000,00 грн. (а.с. 6).

Що стосується вимоги позивача про відшкодування йому витрат на правничу допомогу, то суд при цьому виходить з такого.

За змістом частини 1 статті 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею першою Закону України від 20.12.2011 року №4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, у яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд критично ставиться до наданих позивачем на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу документів, оскільки ним не було надано суду докладного погодинного розрахунку вартості наданих послуг.

Ураховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд критично ставиться до заперечень представника відповідачів щодо неповідомлення відповідачів про необхідність явки до експерта-автотоварознавця, оскільки такі заперечення спростовуються матеріалами справи.

Так, судом за клопотанням представника позивача до матеріалів справи було долучено оригінал листа Дніпропетровської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 03.12.2018 року №39-А-02-39492/3064, який свідчить направлення позивачем 16.01.2018 року засобами електронного зв’язку відповідного повідомлення.

Крім того, допитаний у судовому засіданні експерт-автотоварознавець ОСОБА_6 показав, що, оглядаючи після пригоди автомобіль відповідачів, він повідомив їх про дату та час огляду автомобіля позивача.

Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 133, 141, 209 – 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Тарвердієва ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1; 49000, Україна, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, 117/59) до ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_2; 49023, Україна, місто Дніпро, вулиця Ясельна, 12), ОСОБА_4 (РНОКПП – НОМЕР_3; 49023, Україна, місто Дніпро, вулиця Ясельна, 12), треті особи – приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Тарвердієва ОСОБА_2 компенсацію заподіяної майнової шкоди в сумі 260 099,74 грн., компенсацію судових витрат у сумі 2 600,99 грн., разом – 262 700,73 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 11 лютого 2019 року.

Суддя М.О. Католікян