Рішення № 79752060, 11.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 р. Справа№200/14853/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

22 грудня 2018 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 42 від 14 вересня 2018 року "Про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника"; зобов'язати призначити пенсію позивачу по втраті годувальника чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючі з 01 лютого 2018 року; стягнути понесені витрати у вигляду судового збору у розмірі 704,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона як внутрішньо перемішена особа з листопада 2017 року перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, та отримує пенсію за віком. 09.02.2018 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про переведення на інший вид пенсії (на пенсію у разі втрати годувальника). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, яке набрало чинності 30 серпня 2018 року, відповідач зобов'язаний розглянути її заяву від 09 лютого 2018 року про переведення з одного виду пенсії на іншій у відповідності до норм чинного законодавства. На неодноразові звернення до відповідача з метою подання оригіналів документів, відповідачем не надавалась інформація щодо розгляду її заяви. В зв'язку із невиконанням судового рішення від 04 липня 2018 року, 17 жовтня 2018 року було відкрито виконавче провадження ВП № 57433039. 24 жовтня 2018 року старшим державним виконавцем ВДВС винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконанням рішення у повному обсязі. Підставою для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження стало прийняте рішення відповідача № 42 від 14 вересня 2018 року. Не погодившись з рішенням державного виконавця, позивач звернулась із позовом про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року в позові - відмовлено в зв'язку з тим, що відповідачем було прийнято нове рішення № 42 від 14 вересня 2018 року "Про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втрату годувальника". Підставою про відмову слугувало відсутність оригіналів документів та особистої присутності позивача в управлінні. Вважає, що вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки двічі 05 жовтня 2018 року, 08 жовтня 2018 року письмово звертався представник відповідача Орєхов О.В. із заявою до відповідача з метою надання позивачем оригіналів документів для призначення пенсії по втраті годувальника. В зв'язку з чим, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суд від 27 грудня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). В зазначеній ухвалі, судом визнані поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлений пропущений строк (арк. справи 1-2).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

24 січня 2019 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. В зв'язку з неявкою позивача особисто в управління Пенсійного фонду та ненаданням оригіналів документів, позивачу було вирішено відмовити у розгляді документів про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, відповідно до статті 36-27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року. Тобто, у зв'язку з порушенням порядку звернення позивача, у зв'язку з ненаданням оригіналів документів для призначення пенсії відповідно до розділу 2 пункту 2.23, Порядку 22-1, було прийнято рішення № 42 від 14 вересня 2018 року про відмову у переведенні пенсії. Окрім того, зазначає що позивач звертався із заявами від 05 жовтня 2018 року та 09 жовтня 2018 року, які розцінені відповідачем як звернення громадян. При цьому зауважив, що прийом пенсіонерів ведеться за принципом "єдиного вікна" у кабінеті № 11. В зв'язку з тим, що позивач порушила порядок звернення подачі документів за призначенням пенсії, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (арк. справи 49-52).

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 (арк. справи 8-9).

У відповідності з довідкою від 03 травня 2017 року № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України, а саме з м. Донецьк до м. Маріуполь, фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 (арк. справи 10).

Позивач перебуває на обліку в УПФ та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вищевказані обставини не є спірними та визнаються сторонами.

09 лютого 2018 року позивач за допомогою поштового зв'язку звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області із заявою про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (арк. справи 19).

19 лютого 2018 року УПФ, розглянувши вищевказану заяву позивача у порядку Закону України «Про звернення громадян», листом за № 4504/02 повідомило останню, що заява про переведення з одного виду пенсії на іншій не буде розглянута, оскільки позивачем порушено р. І п. 1.5 та р. ІІ п. 2.22, п. 2.23 та п. 2.9 Порядку №22-1 в частині особистої явки до органів Пенсійного фонду із відповідною заявою та документами (арк. справи 24-25) .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року по справі № 805/4000/18-а визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 09 лютого 2018 року та зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з одного виду пенсії на інший у відповідності до чинного законодавства та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Зазначене рішення суду набрало законної сили 30 серпня 2018 року (арк. справи 26-29).

Як вбачається з матеріалів справи позивач через свого представника неодноразово, а саме: 05 жовтня та 08 жовтня 2018 року звертався до боржника - Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області заявами добровільно виконати рішення суду по справі № 800/4000/18-а, надати оригінали документів до заяви, бути присутнім при вирішенні питання про перехід пенсії по втраті годувальника (арк. справи 32-33).

09 лютого 2018 року ОСОБА_1 09 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із заявою про примусове виконання судового рішення від 04 липня 2018 року.

Постановою старшого виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 17 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 57433039 у справі № 805/4000/18 щодо зобов'язання Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 лютого 2018 року про переведення з одного виду пенсії на іншій у відповідності до норм чинного законодавства та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (арк. справи 34).

Листом № 13047/34-1/10 від 23 жовтня 2018 року Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь Донецької області про виконання рішення суду, шляхом розгляду заяви ОСОБА_1 про переведення з одного виду пенсії на інший, за результатами якого прийнято рішення № 42 від 14 вересня 2018 року (арк. справи 41).

Постановою старшого виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби и. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 24 жовтня 2018 року закінчено виконавче провадження ВП № 57433039 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з виконанням рішення суду (арк. справи 35).

В зв'язку з незгодою винесенням рішення виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби и. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про закінчення виконавчого провадження ВП №57433039 від 24.10.2018 року, позивач звернулась до суду з позовною заявою.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання неправомірною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №57433039 від 24.10.2018 року - відмовлено (арк. справи 36-38).

Рішенням Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 42 від 14 вересня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у переведені з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника у зв'язку з порушенням порядку звернення за призначенням пенсії (арк. справи 42-43).

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Згідно статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 92 Основного закону виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 36 Закону України № 1058-ІV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

У відповідності до статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 зазначеного Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі за текстом - Порядок №22-1).

Відповідно до п.1.5 Порядку № 22-1 Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Відповідно до пункту 2.3. Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності);

4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

До заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника сім'ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов'язана з проходженням військової служби.

До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Згідно із пунктом 2.8. Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.22 Порядку № 22-1 визначено, що документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання.

Відповідно до пункту 2.23 Порядку № 22-1, документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Згідно із пунктом 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту З пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно із пунктом 4.10 Порядку № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що позивач звернувся до управління Пенсійного фонду із заявою, встановленого зразку згідно із додатком 2 Порядку № 22-1, про переведення з одного виду пенсії на інший.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року по справі № 805/4000/18-а визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 09 лютого 2018 року та зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з одного виду пенсії на інший у відповідності до чинного законодавства та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Зазначене рішення суду набрало законної сили 30 серпня 2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

З наведених позивачем документів вбачається, що позивач намагався подати відповідні документи відповідачу з метою розгляду її заяви про переведення на іншій вид пенсії.

Втім відповідач відмовив позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до розділу 2 пункту 2.23 Порядку 22-1, зокрема: відсутністю оригіналів документів, необхідних для призначення пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи встановлені обставини, які підтверджені матеріалами адміністративної справи, суд не приймає доводи відповідача щодо правомірності його дій, які виразились у прийнятті рішення про відмову позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника на підставах, оскільки рішення відповідачем було прийнято формально, без врахування встановлених обставин судом, визначених при постановленні рішення суду від 04 липня 2018 року. В зв'язку чим суд прийшов до висновку що відповідач діяв неправомірно.

Разом з цим, суд зазначає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію по втраті годувальника, починаючі з 01 лютого 2018 року, не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини, та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", органом, який призначає пенсії є Пенсійний фонд.

Як встановлено, саме до повноважень органу віднесено вирішення питання щодо призначення пенсії.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм закону, слід зазначити, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення пенсії та самостійно призначити пенсію позивачу відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що для повного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 01 лютого 2018 року (дати звернення) про переведення на інший вид пенсії (на пенсію у разі втрати годувальника її чоловіка ОСОБА_2 з урахуванням встановлених обставин у справі.

Так, відповідно до абзацу 2 частин четвертої статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення № 42 від 14 вересня 2018 року про відмову у переведенні пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов'язані із розглядом цієї справи.

Так, позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією ПриватБанку від 19 грудня 2018 року.

Враховуючи, що позивачем сплачений судовий збір за подання даного адміністративного позову у розмірі 704,80 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, адреса проживання/перебування: АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_2) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Зелінського, буд. 27-а, м. Маріуполь, Донецька область, 87548, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 42 від 14 вересня 2018 року "Про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника"; зобов'язання призначити пенсію позивачу по втраті годувальника чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючі з 01 лютого 2018 року, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 42 від 14 вересня 2018 року "Про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника".

Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 лютого 2018 року (вх. № 766/36 від 15.02.2018 року) про переведення з одного виду пенсії на інший у відповідності до норм чинного законодавства та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Зелінського, буд. 27-а, м. Маріуполь, Донецька область, 87548, код ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, адреса проживання/перебування: АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_2) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 11 лютого 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Шинкарьова І.В.