Рішення № 79751530, 05.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 лютого 2019 р. Справа № 120/4254/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

представників сторін:

позивача: ОСОБА_8

відповідачів: Тиховського М.О., Щербатого А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_4

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Томашпільська селищна об'єднана територіальна громада

про: визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що в листопаді 2017 року як член фермерського господарства "Нива" звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням та відповідними додатками про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) 2,83 га в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Раківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

Наказом № 2-13135/15-18-СГ від 04 жовтня 2018 року Головне управління Держгеокадастру повідомило, що враховуючи те, що бажана земельна ділянка, яка перебуває у користуванні ОСОБА_6 на підставі державного акта на право постійного користування землею серія НОМЕР_2 від 28 серпня 1996 року, а відтак у ОСОБА_4 відсутнє право користування (власності) щодо бажаної земельної ділянки, тому остання не може надаватись у власність відповідно до ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" та частини 5 ст. 116 Земельного кодексу України, керуючись ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта (земельної ділянки) вимогам ст. 32 Земельного кодексу України, адже визначений на графічному матеріалі об'єкт може бути наданий виключно особі, якій раніше надався у користування.

У зв'язку із зазначеним позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного від 26 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

06 грудня 2018 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року по справі № 802/803/18-а Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області було повторно розглянуто клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) 2,83 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Раківської сільської ради Томашпільського району.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 04 жовтня 2018 року № 2-13135/15-18-СГ гр. ОСОБА_4 було відмовлено у наданні вищезазначеного дозволу.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_3 від 28 серпня 1996 року земельні ділянки знаходяться у користуванні гр. ОСОБА_6, а тому право на отримання земельної ділянки за рахунок відповідних ділянок має право їх землекористувач, а саме гр. ОСОБА_6 у відповідності до ст.13 Закону України "Про фермерське господарство". Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 в повному обсязі.

14 січня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Томашпільську селищну об'єднану територіальну громаду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року заяву представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи - задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Томашпільську селищну об'єднану територіальну громаду.

24 січня 2018 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Томашпільську селищну раду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року залучено Томашпільську селищну раду Томашпільського району Вінницької області до участі у справі в якості співвідповідача.

04 лютого 2019 року від Томашпільської селищної об'єднаної територіальної громади надійшов відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що відповідно до Наказу Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області "Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність" № 2-17477/15-18-сг від 21 грудня 2018 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Томашпільської селищної об'єднаної територіальної громади передані Томашпільській селищній раді.

Розпорядником земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту Томашпільської об'єднаної територіальної громади є Томашпільська об'єднана територіальна громада в особі Томашпільської селищної ради. У загальній земельні масі переданих земельних ділянок знаходиться і земельна ділянка на території Раківського старостату, яка передана у 1996 році у постійне користування Гороховому В.В., як зазначається в позовній заяві. Дана земельна ділянка зазначена в акті приймання-передачі від 21 грудня 2018 року, як вільні землі сільськогосподарського призначення, без зазначення його цільового призначення для фермерського господарства.

Томашпільська селищна рада не являється правонаступником Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області його прав та обов'язків.

Крім того, прийняття рішення про надання дозволу або не надання дозволу на приватизацію земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Томашпільської об'єднаної територіальної громади є дискреційними повноваженнями Томашпільської селищної ради, як єдиного представницького органу Томашпільської об'єднаної територіальної громади.

Разом з тим, зазначає, що ОСОБА_4 у своїх позовних вимогах не ставить питанням порушення її прав з боку Томашлільської селищної ради, а Томашпільська селищна рада, в свою чергу, не порушувала прав ОСОБА_7 Тому, просить відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник Томашпільської селищної ради у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 та вирішити питання про надання або про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з метою передачі її у власність у розмірі земельної частки (паю) 2,83 га в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Раківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

На виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду Головним управлінням Держгеокадастру було повторно розглянуто клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) 2,83 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Раківської сільської ради Томашпільського району.

Наказом № 2-13135/15-18-СГ від 04 жовтня 2018 року Головне управління Держгеокадастру повідомило, що враховуючи те, що бажана земельна ділянка, яка перебуває у користуванні ОСОБА_6 на підставі державного акта на право постійного користування землею серія НОМЕР_2 від 28 серпня 1996 року, а відтак у ОСОБА_4 відсутнє право користування (власності) щодо бажаної земельної ділянки, тому остання не може надаватись у власність відповідно до ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" та частини 5 ст. 116 Земельного кодексу України, керуючись ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта (земельної ділянки) вимогам ст. 32 Земельного кодексу України, адже визначений на графічному матеріалі об'єкт може бути наданий виключно особі, які раніше надався у користування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

За приписами ч. 1 ст. 32 Земельного кодексу України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Аналіз положень ст.13 Закону України "Про фермерське господарство" свідчить про те, що члени фермерських господарств мають право на безоплатну приватизацію земельної ділянки раніше наданої їм у користування.

Тобто, в даному випадку вимогами Закону України "Про фермерське господарство" чітко визначено можливість отримання земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) виключно у випадку якщо вона була раніше надана безпосередньо громадянину у користування.

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У такому клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу, може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частина п'ята статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_3 від 28.08.1996 року земельні ділянки знаходяться у користуванні гр. ОСОБА_6, а тому право на отримання земельної ділянки за рахунок відповідних ділянок має право їх землекористувач, а саме гр. ОСОБА_6 у відповідності до ст.13 Закону України "Про фермерське господарство".

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 червня 2018 року у справі №816/1920/17-а.

Згідно висновку, до якого дійшов Верховний суд в постанові членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Фермерське господарство може володіти та користуватися землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства. При цьому, статтею 13 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року серед іншого визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у ненаданні ОСОБА_4 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з переданням у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 2,83 в умовних кадастрових гектарах на території Раківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, яка викладена у формі листа № КО-22287/0-11708/6-17 від 22 грудня 2017 року; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 та вирішити питання про надання або про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з метою передачі її у власність у розмірі земельної частки (паю) 2,83 га в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Раківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

На виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду Головним управлінням Держгеокадастру було повторно розглянуто клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) 2,83 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Раківської сільської ради Томашпільського району.

При цьому суд наголошує, що відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, вищезазначеною нормою встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме, надати дозвіл, або надати мотивовану відмову.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з пп. 31, 50 п. 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Разом з тим, Пунктом 8 Положенням, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом № 2-13135/15-18-СГ від 04 жовтня 2018 року Головне управління Держгеокадастру відмовлено ОСОБА_4 у надані дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок орієнтовною площею 2,83 в умовних кадастрових гектарах із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Раківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області - для ведення фермерського господарства.

Зважаючи на наведене оскаржуваний наказ № 2-13135/15-18-СГ від 04 жовтня 2018 року виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_4 є законним та скасуванню не підлягає.

Щодо позовної вимоги позивача зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок з метою передачі її у власність у розмірі земельної частки (паю) 2,83 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Томашпільської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи наказом Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області "Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність" № 2-17477/15-18-сг від 21 грудня 2018 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1080,3457 га, які розташовані на території Томашпільської селищної об'єднаної територіальної громади Томашпільського району Вінницької області передані у комунальну власність Томашпільської селищної об'єднаної територіальної громади.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21 грудня 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області передає із державної власності, а Томашпільська селищна об'єднана територіальна громада Томашпільського району Вінницької області приймає у комунальну власність Томашпільської селищної об'єднаної територіальної громади Томашпільського району Вінницької області земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно з додатком.

Згідно додатку акту приймання-передачі від 21 грудня 2018 року дана земельна ділянка зазначена як вільна земельна ділянка сільськогосподарського призначення.

Відтак, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати дозвіл на розробку на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок з метою передачі її у власність у розмірі земельної частки (паю) 2,83 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Томашпільської сільської ради Томашпільського району Вінницької області задоволенню не підлягає, оскільки земельні ділянка знаходиться у комунальній власності Томашпільської селищної об'єднаної територіальної громади Томашпільського району Вінницької області.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_4 (місце проживання: 24200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Келецька, 63, код ЄДРПОУ 39767547);

Томашпільська селищна рада Томашпільського району Вінницької області (місцезнаходження: Вінницька область, Томашпільський район, смт Томашпіль, площа Т. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 04326218);

Томашпільська селищна об'єднана територіальна громада (місцезнаходження: Вінницька область, Томашпільський район, смт Томашпіль, площа Т. Шевченка, 1).

Суддя Мультян Марина Бондівна