Рішення № 79751421, 30.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 січня 2019 р. Справа № 120/3987/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника відповідача: Сивого М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення

в с т а н о в и в :

05.11.2018 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( далі - позивач, ФОП ОСОБА_2 ) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Вінницькій області ), в якому просить визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області під час перевірки 07.06.2017 року ФОП ОСОБА_2 та визнати протиправним і скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 29/40/НОМЕР_1 від 03.07.2017 року і податкову вимогу від 03.10.2017 №4292-17 про сплату 17000 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою суду від 12.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Обґрунтовуючи адміністративний позов позивач зазначила, що відповідачем проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 за місцем здійснення підприємницької діяльності (АДРЕСА_1), за наслідками якої складено акт від 08.06.2017 року № 29/40/НОМЕР_1, яким встановлено порушення ст. 1, ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". На підставі зазначеного акта перевірки та відповідно до абз.12 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" відповідачем 03.07.2017 року прийнято рішення №29/40/НОМЕР_1, яким за зберігання алкогольних напоїв в місцях зберігання не внесених до ЄДР до ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

ФОП ОСОБА_2 вважає, що ГУ ДФС у Вінницькій області порушено порядок та строки прийняття зазначеного рішення, а саме рішення про застосування фінансових санкцій порушує її права, а тому, на думку позивачки, воно підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Окремо зазначає, що представниками податкового органу не було дотримано порядку проведення фактичної перевірки, а саме наказ, направлення на проведення фактичної перевірки, службові посвідчення не було вручено (пред'явлено) ФОП ОСОБА_2 в установленому законом порядку.

30.11.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому податковий орган зазначає, що за результатами фактичної перевірки магазину-кафе, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2, складено акт перевірки від 08.06.2017 року №29/40/НОМЕР_1 від ознайомлення, підписання та отримання якого ОСОБА_2 відмовилась. Крім того, відповідач наголошує, що позивач відмовилась від підпису у направленні на перевірку, зв'язку з чим працівниками податкового органу складено акт про відмову від підпису у направленні на перевірку, що є підставою для початку проведення фактичної перевірки.

З огляду на наведене відповідач вважає, що ГУ ДФС у Вінницькій області приймаючи оскаржуване рішення діяло в межах та у спосіб встановлений законом, в зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі ( а. с. 46-50).

05.12.2018 позивачем подано відповідь на відзив зі змісту якої слідує, що ФОП ОСОБА_2 позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Окремо зазначає, що акт перевірки від 08.06.2017 року складено з суттєвими порушеннями законодавства України, а рішення про застосування фінансових санкцій №29/40/НОМЕР_1 від 03.07.2017 року винесено з порушенням порядку та строку його прийняття, а тому є протиправним ( а.с.91-100 ).

05.02.2018 року в підготовчому судовому засіданні, за клопотанням представника відповідача, оголошено перерву з метою надання представнику ГУ ДФС у Вінницькій області часу для підготовки заперечень на відповідь на відзив ( а.с. 88 ).

Ухвалою від 26.12.2018 року, занесеною в протокол судового засідання, справу призначено до судового розгляду по суті на 30.01.2019 ( а.с. ).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши доводи позивача, якими обґрунтовуються позовні вимоги, аргументи відповідача щодо заперечень проти позову, дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в Гайсинській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області ( а.с. 16 ).

07.06.2017 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області, на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 02.06.2017 року №1130 та направлень на проведення перевірки від 07.06.2017 №1043 і №1044, здійснено фактичну перевірку суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 57 - 58).

Під час пред'явлення службових посвідчень, направлень на перевірку та вручення копії наказу про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 відмовилась від підпису у направленні на перевірку. Внаслідок чого працівниками податкового органу складено акт відмови від підпису у направленні на перевірку №29/40/НОМЕР_1 від 08.06.2017 року (а.с. 59).

За результатами вказаної перевірки складено акт фактичної перевірки від 08.06.2017 №29/40/НОМЕР_1, яким встановлено, факт зберігання алкогольних напоїв в асортименті у місці зберігання, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, чим порушено вимоги ст. 1, ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с. 52-55 ).

ФОП ОСОБА_2 також відмовилась від підписання акта перевірки, ознайомлення та отримання примірника акта перевірки, про що складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки (а.с. 60).

ГУ ДФС у Вінницькій області примірник акту перевірки 09.06.2017 року направлено на адресу ФОП ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку та отримано останньою 14.06.2017 року (а.с. 56).

На підставі вказаного акта фактичної перевірки та відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 03.07.2017 року №29/40/НОМЕР_1, згідно з яким до суб'єкта господарювання ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. ( а.с. 17 ).

Не погоджуючись із вказаними діями податкового органу та прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Отже, як встановлено судом в ході розгляду справи, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій були виявлені в ході перевірки порушення ФОП ОСОБА_2 норм ст. 1 та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме оскаржуване рішення прийнято відповідачем відповідно до абз.12 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та заперечень на них з боку відповідача, суд приймає до уваги положення частин 1-3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

З'ясовуючи в судовому засіданні позицію позивача щодо предмета та підстав позову, судом встановлено, що позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги наступним. ФОП ОСОБА_2 вважає рішення про застосування до неї фінансових санкцій протиправним, оскільки їй не було вчасно вручено або направлено екземпляр акту фактичної перевірки, про що, на її думку, свідчить відсутність відповідного запису в книзі для запису рекомендованих поштових відправлень та повідомлень. Крім того, на думку позивача, відповідачем не дотримано законодавчо встановленого терміну для винесення податкового повідомлення - рішення, який складає 10 днів з дня вручення платнику податків акта перевірки. З інших підстав позивач не оскаржує рішення відповідача та не спростовує порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що зафіксовані в акті перевірки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з доводів сторін та приймає до уваги таке.

Відповідно до 19-1.1.14 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних дій та рішення; далі - ПК України), контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Згідно з ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1. статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Вінницькій області №1130 від 02.06.2017 року призначено проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_3, магазин - кафе, з 06 червня 2017 року, терміном 10 діб, перевіряємий період з 01.01.2017 року ( а.с. 57 ), при цьому як підстави для проведення такої перевірки вказано норми підпункту 75.1.3 пункту 75.1 ст. 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Згідно з пп.75.1.3. п.75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктами 80.1 та 80.2 встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального ( п.п. 80.2.5 ПК України ).

Згідно з пунктом 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Як свідчать матеріали справи, під час пред'явлення службових посвідчень, направлень на перевірку та вручення копії наказу про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 відмовилась від підпису у направленні на перевірку. Внаслідок чого працівниками податкового органу складено акт відмови від підпису у направленні на перевірку №29/40/НОМЕР_1 від 08.06.2017 року ( а.с. 59 ).

Згідно з пунктом 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пунктом 81.3 ст. 81 ПК України визначено, що керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Відповідно до пункту 86.5 ст. 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Судом з'ясовано, що за результатами проведеної перевірки складено акт від 08.06.2017 №29/40/НОМЕР_1, яким встановлено, факт зберігання алкогольних напоїв в асортименті у місці зберігання, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, чим порушено вимоги ст. 1, ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с. 52-55 ).

ФОП ОСОБА_2 відмовилась від підписання акта перевірки, ознайомлення та отримання примірника акта перевірки, про що складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки ( а.с. 60 ). В зв'язку з чим, відповідно до вищенаведених положень пункту 86.5 ст. 86 ПК України ГУ ДФС у Вінницькій області примірник акту перевірки 09.06.2017 року направлено на адресу ФОП ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку та отримано останньою 14.06.2017 року ( а.с. 56 ).

Суд критично оцінює твердження позивачки, що їй не було вчасно вручено або направлено акт фактичної перевірки, про що, на її думку, свідчить відсутність відповідного запису в книзі для запису рекомендованих поштових відправлень та повідомлень, оскільки факт направлення на адресу позивачки екземпляру акту перевірки та його отримання ОСОБА_2 доводиться рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №2102800401040, фіскальним чеком від 09.06.2017 року (а.с. 56) та інформацією з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштових відправлень (а.с. 101-102).

Відповідно до пункту 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Разом з тим, надана позивачкою ксерокопія сторінок з книги для запису рекомендованих поштових відправлень та повідомлень містить лише вибіркові відомості щодо поштових відправлень в період з 27.06 по 18.07 ( без зазначення будь-яких інших ідентифікаційних даних - рік, найменування об'єкта поштового зв'язку ), в той час, як достовірними доказами доводиться факт отримання ОСОБА_2 акту перевірки саме 14.06.2017 року.

Щодо доводів позивачки, що відповідачем не дотримано законодавчо встановленого терміну для винесення податкового повідомлення - рішення, який, на думку ФОП ОСОБА_2, складає 10 днів з дня вручення платнику податків акта перевірки, суд зазначає наступне.

Як видно з акту перевірки від 08.06.2017 року №29/40/НОМЕР_1 перевірка проведена не лише на підставі Податкового кодексу України, а також відповідно до положень Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

В зазначеному акті встановлено, що ФОП ОСОБА_2 порушено ст. 1, ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме встановлено, що алкогольні напої зберігались у місці, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95 від 19.12.1995(далі - Закон № 481/95).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", місце зберігання це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Згідно з ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесене до Єдиного реєстру.

Статтею 17 зазначеного закону визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Зокрема, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів .

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, в коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", встановлений в Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 6 Порядку рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

В той же час в частині четвертій статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Таким чином, суд зауважує, що ні нормами Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ні положеннями Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790, не встановлено чіткого строку, протягом якого орган, уповноважений застосовувати санкції, має прийняти рішення про їх застосування.

В даному випадку ГУ ДФС у Вінницькій області приймалось саме рішення про застосування фінансових санкцій на підставі та за формою згідно з додатком до вищезазначеного Порядку, а не податкове повідомлення - рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та виходячи з доводів позивача, якими ФОП ОСОБА_2 обґрунтовує адміністративний позов, суд вважає, що доводи позивача є необґрунтованими, не свідчать про протиправність оскаржуваного рішення від 03.07.2018 №29/40/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій на суму 17000,00 грн., а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення у повному обсязі виготовлене 11.02.2019 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович