Рішення № 79751372, 21.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

21 грудня 2018 р. Справа № 0240/3023/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача: Бондар Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_4

до військової частини А1619

про стягнення не виплаченого грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до військової частини А1619 про стягнення не виплаченого грошового забезпечення .

Ухвалою суду від 10.09.2018 позовну заяву залишено без руху.

21.09.2018 недоліки позовної заяви усунуто.

Протокольною ухвалою суду від 17.12.2018 закрито підготовче провадження у даній справі.

Як зазначає позивач, підставою звернення до суду є бездіяльність військової частини А1619 щодо виплати нарахованого грошового забезпечення.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили, що 26 лютого 2017 року ОСОБА_4 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу строком на 6 місяців. Умови даного контракту позивач виконав та проходив службу до 26 серпня 2017 року.

Військову службу проходив у військовій частині А 1619 місцезнаходженням якої є м. Гайсин Вінницької області.

23 серпня 2017 року наказом командира військової частини А 1619 (по особовому складу) № 131-рс ОСОБА_4 було звільнено у запас на підставі ст. 26 п.8 пп. «ж» (у зв'язку із закінченням терміну контракту) Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».

26 серпня 2017 року наказом №217 позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Відповідно до вказаного наказу, було прийняте рішення виплатити ОСОБА_4:

- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 485% посадового окладу;

- надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;

- щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60% місячного грошового забезпечення з 01 по 26 серпня 2017 року;

- виплатити винагороду за перебування на другій лінії в складі сил та засобів ОТУ «Маріуполь», які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових (бойових) завдань за період з 01 по 26 серпня 2017 року.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову повністю. Через відділ прийому суду відповідачем подано відзив, у якому зазначено, що у довідці про заробітну плату видану ОСОБА_4 №2017/75/2580 від 22.09.2017 року була допущена помилка фінансово - економічною службою військової частини А1619 у виплаті за серпень 2017 року, а саме була вказана сума 22354,54 грн. замість 23193,25 грн. (пояснення начальника фінансово-економічної служби додається).

Також у листі №2018/28/1727 від 10.07.2018 року на адвокатський запит повідомлено фінансово-економічною службою військової частини А1619 щодо допущеної помилки у пункті 2. «За серпень 2017 року, а саме за 26 днів гр. ОСОБА_4, нараховано суму в розмірі 9304, 30 грн. замість 10143,01 грн.».

Відповідно до цього у листі №2018/28/3019 від 05.11.2018 року відбулись такі зміни. Грошове забезпечення та грошова винагорода за участь в АТО у військовій частині А1619 виплачується в поточному місяці за попередній ( наприклад в серпні 2017 року за липень 2017 року) відповідно в серпні 2017 року в довідці №3018 від 05.11.2018 року сума становить 23193,25 грн. Ця сума включає в себе: грошове забезпечення за липень 2017 року, яка проплачена в серпні 2017 року в сумі 8250, 24 грн.; грошова винагорода за участь в АТО за липень 2017 року, яка проплачена в серпні 2017 року в сумі 3500,00 грн.; виплата за бойові чергування за липень 2017 року проплачена в серпні 2017 року в сумі 1300,00 грн.; грошове забезпечення та грошова винагорода за участь в АТО за серпень 2017 року, а саме за 26 днів (тобто по день звільнення) в сумі 10143,01 грн.

За серпень 2017 року, а саме за 26 днів, Позивачу було нараховано суму в розмірі 10143,01 грн. На зарплатну картку у вересні виплачена сума в розмірі 10143,01 грн. за серпень 2017 року. У копії зведеної відомості на винагороди за участь в АТО за липень 2017 року підтверджується факт того, що Позивачу у серпні 2017 року на зарплатну картку було перераховано грошову винагороду за участь в АТО за липень 2017 року в сумі 3500,00 грн. У копії зведеної відомості на грошове забезпечення за липень 2017 року підтверджується факт того, що Позивачу у серпні 2017 року на зарплатну картку було перераховано грошове забезпечення за липень в сумі 8250, 24 грн. У копії зведеної відомості на виплату заохочення грошовою премією військовослужбовців, які несуть бойове чергування в районі проведення АТО в серпні за липень 2017 року підтверджується факт того, що Позивачу у серпні 2017 року на зарплатну картку було перераховано виплату за бойові чергування за липень 2017 року в сумі 1300,00 грн. У копії зведеної відомості на виплату грошового забезпечення та АТО за серпень 2017 року підтверджується факт того, що позивачу у вересні 2017 року на зарплатну картку була виплачена сума в розмірі 10143,01 грн.

У довідці про заробітну плату № 3018 від 05.11.2018 року за серпень 2017 року вказана сума 23193,25 грн., яка включає в себе виплати за липень та серпень разом, які були здійсненні військовою частиною А1619: у серпні за липень у сумі 13050, 24 грн. тау вересні за серпень у сумі 10143,01 грн.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено.

ОСОБА_4 26 лютого 2017 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу строком на 6 місяців. Умови даного контракту позивач виконав та проходив службу до 26 серпня 2017 року.

Військову службу позивач проходив у військовій частині А 1619 місцезнаходженням якої є м. Гайсин Вінницької області. 23 серпня 2017 року наказом командира військової частини А 1619 (по особовому складу) № 131-рс ОСОБА_4 було звільнено у запас на підставі ст. 26 п.8 пп. «ж» (у зв'язку із закінченням терміну контракту) Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу визначає порядок і підстави звільнення з військової служби.

Відповідно до ч. 2 ст.26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу звільнення зі служби військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, проводиться на підставах, передбачених частиною шостою з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті.

Суд зазначає, що відповідно до п. 237 Положення про порядок проходження служби у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту видання наказу про звільнення та здача посади військовослужбовцем повинні бути здійснені не пізніше дня закінчення строку контракту , якщо інше не передбачено законодавством.

Крім того, надаючи правову оцінку дій відповідача, суд керується, зокрема, положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, п. 3-5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 року, встановлено, що Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Таким чином, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби (пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).

Матеріали справи містять наказ командира військової частини про виключення позивача зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до довідки від 22.09.2017 №2017/75/2580 позивачу не виплачена вихідна допомога у разі звільнення.

У відповідності до Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. №260, яка діяла на день звільнення позивача, п.1.10. Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Розділ IX зазначеної інструкції передбачає: п.9.1. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим від посад, які вони займають (у тому числі у зв'язку з переходом військової частини на новий штат, частковою зміною штату), із дня, наступного за днем звільнення від займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).

З огляду на вказане, суд звертає увагу на наступні обставини справи.

Так, 23 серпня 2017 року наказом командира військової частини А 1619 (по особовому складу) № 131-рс ОСОБА_4 було звільнено у запас на підставі ст. 26 п.8 пп. «ж» (у зв'язку із закінченням терміну контракту) Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».

Відповідачем до суду надано розрахунковий лист в якому зазначено, що позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення в наступних розмірах.

В травні нараховано та виплачено грошове забезпечення за квітень 2017 року в розмірі: 6728,89 грн.

В червні нараховано та виплачено грошове забезпечення за травень 2017 року в розмірі: 7501,74 грн. Винагороду за перебування на другій лінії в складі сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Північ» які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО за шість днів травня 2017р. в розмірі - 677,42 грн.

В липні нараховано та виплачено грошове забезпечення за червень 2017 року в розмірі: 8250,24 грн. Винагороду за перебування на другій лінії в складі сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Північ» які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО за тридцять днів червня 2017р. в розмірі - 3500,00 грн.

В серпні нараховано та виплачено грошове забезпечення за липень 2017 року в розмірі: 8250,24 грн. Винагороду за перебування на другій лінії в складі сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Північ» які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО за тридцять днів червня 2017р. в розмірі - 3500,00 грн. Грошову премію військовослужбовцям які залучались до виконання бойових завдань у складі чергового підрозділу в районі проведення АТО, за бойові чергування, за липень в серпні 2017 року, наказ командира військової частини А 1619 №1018 від 03 серпня 2017 року, за десять діб, в розмірі - 1300грн. ГДО ( грошова допомога на оздоровлення) 4746,00грн.

У вересні нараховано та виплачено грошове забезпечення за серпень 2017 року згідно наказу командира військової частини А1619 №217 від 26.08.2018 року (по день виключення військовослужбовця зі списків військової частини - включно) в зведеній відомості та АТО за 26 днів серпня 2017 року, в розмірі -6368,82 грн. Винагороду за перебування на другій лінії в складі сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Північ» які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО за двадцять шість днів серпня 2017р. в розмірі - 3774,19 грн. Разом нараховано - 10 143,01 грн.

Разом за останні шість місяців нараховано грошове забезпечення та додаткові види грошового забезпечення - 54791,87 грн.

Вказані обставини підтверджуються довідкою №2018/7513397 від 13 грудня 2018 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про те, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 слід відмовити.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_4 відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар