Рішення № 79750707, 29.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4154/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у проведені їй виплати як дружині померлого суми пенсії неодержаної у зв'язку зі смертю її чоловіка - пенсіонера ОСОБА_2;

- зобов'язати відповідача провести їй як дружині померлого ОСОБА_2 виплату суми перерахованої пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру і залишилася недоодержаними у зв'язку з його смертю за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 28737,56 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 указує, що являється дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2, який проходив службу в органах внутрішніх справ УМВС України в Житомирській області та перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як отримувач пенсії за вислугою років. 21.06.2018 позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про проведення виплати суми пенсій, що підлягали виплаті пенсіонеру ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв'язку із його смертю за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року. Листом від 10.08.2018 відповідачем повідомлено ОСОБА_1 про те, що станом на 01.08.2018 недоотриманої пенсії по пенсійній справі ОСОБА_2 немає. Вважаючи, що бездіяльність відповідача щодо невиплати їй сум пенсій, належних, але не виплачених її чоловіку за життя, та посилаючись на вимоги Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у справі на 24.10.2018.

24.10.2018 у зв'язку з неможливістю вирішення справи в цьому судовому засіданні оголошено перерву до 07.11.2018.

08 жовтня 2018 р. до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на адміністративний позов, з проханням у задоволенні позову відмовити. Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач стверджує, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, виплата перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 28737,56 грн буде здійснено позивачу, починаючи з 01.01.2019.

Представники сторін з'явилися в судове засідання, подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 15.05.2018 Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1

21.06.2018 ОСОБА_1 як дружина померлого пенсіонера звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про проведення виплати суми пенсій, що підлягають виплаті пенсіонеру ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв'язку із його смертю за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

Листом від 05.07.2018 № П-3134 відповідач повідомив позивача про те, що з питання виплати недоодержаної у зв'язку зі смертю пенсії за 2016-2017 роки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області направлено запит до Пенсійного фонду України. Після надходження відповіді буде розглянуто питання щодо виплати недоодержаної пенсії чоловіка.

12.07.2018 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо видачі довідки - розрахунку про проведений перерахунок пенсії з 01.01.2016 по 31.12.2017.

Відповідач у листі від 10.08.2018 № П-3357 вказав, що ОСОБА_2 проведені всі перерахунки пенсії визначені законодавством. Станом на 01.08.2018 недоотриманої пенсії по пенсійній справі ОСОБА_2 немає.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991, суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положеннями статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до ч.ч.1-3 статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №2262-XII) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Згідно із абзацом першим пункту 2.26 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

Судом встановлено, що в квітні 2018 року відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою пенсіонера ОСОБА_2 від 04.04.2018, належна пенсіонера сума доплати пенсії внаслідок перерахунку з січня 2016 року по травень 2018 року складала 32245,92 грн, у тому числі доплата за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 - 28737,56 грн.

Доказів виплати ОСОБА_2 доплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 28737,56 грн до травня 2018 року (місяць смерті) матеріали справи не містять, а тому суд вважає, що твердження відповідача, викладене у листі від 10.08.2018 № П-3357, щодо відсутності недоотриманої пенсії по пенсійній справі ОСОБА_2 станом на 01.08.2018 є безпідставними.

Також суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що недоотримана пенсіонером сума пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде виплачена позивачу з 01.01.2019 за умови відповідно фінансування, в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", зважаючи на таке.

Дійсно, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" установлено: перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. N 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., N 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Втім, указана постанова Кабінету Міністрів України не врегульовує питання виплати недоодержаних пенсіонером сум перерахованої пенсії у зв'язку з його смертю. Виплата недоодержаних сум пенсії проводиться в порядку Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та Закону №2262-XII.

Зважаючи на викладене та те, що позивач є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2, якому за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 було нараховано, але не виплачено суму пенсії в розмірі 28737,56 грн, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на повну недоотриману пенсію після смерті чоловіка, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Крім того, суд відмічає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для не перерахунку пенсії та відмови у її виплаті позивачу, а також жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на отримання недоотриманої її чоловіком пенсії у зв'язку зі смертю.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У контексті наведеного суд відмічає, що Європейський суд з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України» вказав, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Поряд з цим суд зважає на правову позицію Європейського Суду з прав людини у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань (недофінансування) для уникнення відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію чи прийняли закон, то така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у проведені ОСОБА_1 виплати як дружині померлого суми пенсії неодержаної у зв'язку зі смертю її чоловіка - пенсіонера ОСОБА_2 та зобов'язання відповідача провести їй як дружині померлого ОСОБА_2 виплату суми перерахованої пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 28737,56 грн.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення, слід указати таке.

Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим слід указати, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення у даній справі.

В силу приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 704,80 грн необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257-262, 291, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича, 7, ідентифікаційний код 13559341) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у проведені ОСОБА_1 виплати, як дружині померлого, суми пенсії недоодержаної у зв'язку зі смертю її чоловіка - пенсіонера ОСОБА_2.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1, як дружині померлого пенсіонера - ОСОБА_2, виплату суми перерахованої пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 28737,56 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича, 7, ідентифікаційний код 13559341) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_1) 704,80 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко