Ухвала суду № 79750642, 12.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 лютого 2019 р. Справа №200/1689/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви Мангушського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк – протягом п’яти днів з дня вручення позивачу даної ухвали – для усунення недоліків, а саме позивачу необхідно було судовий збір в сумі 1921 грн. сплатити на відповідний розрахунковий рахунок; оригінал документу про сплату судового збору потрібно додати до позовної заяви.

З розписки, що надійшла до суду, вбачається, що позивач отримав копію зазначеної ухвали 06 лютого 2019 року.

11 лютого 2019 року Мангушське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подало клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви щодо сплати судового збору. Клопотання обґрунтовувало тим, що з метою виконання ухвали суду 06 лютого 2019 року направило до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області службову записку щодо виділення коштів на сплату судового збору.

Розглянувши клопотання суд виходить з наступного.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулась із відповідною заявою (частина 6 статті 121 Кодексу).

Так, продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73 та 74 Кодексу, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Органи Пенсійного фонду України є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.

Аналогічні висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 19 січня 2019 року в справі №826/19145/16, від 23 січня 2019 року в справі №805/2062/16-а.

Отже, з урахуванням вимог частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону, в тому числі щодо оплати судового збору.

Так, Мангушське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, маючи намір подати позовну заяву, повинно було вчинити усі можливі та залежні від нього дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону щодо оплати судового збору. При цьому вимога про сплату судового збору встановлена саме законом, а не ухвалою суду. Відтак вживати заходи щодо оплати судового збору позивач мав до подання позову, а не після постановлення судом ухвали. Проте останнім не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону щодо сплати судового збору.

З огляду на наведене в задоволенні клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви слід відмовити.

Недоліки позовної заяви у встановлений ухвалою строк усунені не були.

Відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк позовна заява повертається позивачеві.

Керуючись статтею 121, частинами 1 та 2 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а:

В задоволенні клопотання Мангушського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви відмовити.

Позовну заяву Мангушського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 12 лютого 2019 року.

Суддя Логойда Т. В.