Рішення № 79743690, 01.02.2019, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/7772/18

Номер провадження 2-а/676/9/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року м. Кам'янець-Подільський

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Швець О.Д.,

з участю секретаря Чекашкіній О.Л.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Камянці-Подільському цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області, ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного Управління національної поліції в Хмельницькій області, ОСОБА_3, в якому просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО № 904933 від 05.11.2018 р. скасувати, провадження у справі закрити. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05 листопада 2018 року о 17 год. 20 хв., керуючи автомобілем CHERY AMULET державний номерний знак НОМЕР_2 у м. Кам'янці-Подільському був зупинений працівником поліції ОСОБА_3 за те, що він керував транспортним засобом, у якого неосвітлений номерний знак у темну пору доби. З порушенням дійсно погодився, оскільки на місці зупинки пересвідчився в тому що дійсно підсвічування номерного знаку не працювало, спробував виправити несправність на місці, однак не зміг цього зробити самостійно. Дану технічну несправність виправив на СТО 8 листопада 2018 р. З діями поліцейського не погоджується, оскільки звинувативши позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, поліцейський склав постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, а такого адміністративного правопорушення не вчиняв, своєї вини не визнає. В постанові не зазначено, що а ні умислу а ні необережності в його діях не було і не могло бути, так як перед початком руху позивач впевнився в справності вузлів та агрегатів свого транспортного засобу у тому числі зовнішніх світлових приладів, він не передбачав, не бажав та не допускав настання шкідливих наслідків, не повинен та не міг їх передбачити, що свідчить про відсутність умислу або необережності на вчинення адміністративного правопорушення. Рішення поліцейського про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, не підтверджено належними та допустимими доказами, заперечення позивача на місці розгляду адміністративної справи до уваги не взяті і не спростовані.

В суді представник позивача позов підтримав, просить задовольнити.

В суді представник ГУНП в Хмельницькій області позов не визнав, подав відзив на позов, заперечив проти задоволення позову мотивує тим, що постанова винесена поліцейським СРПП № 1 Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 у відповідності до Закону України «Про національну поліцію». Позивач не заперечує, що на момент зупинки транспортного засобу в нього не був освітлений задній номерний знак, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. Доказів того, що позивач перед початком руху пересвідчився у тому, що освітлення номерного знака у справному стані не надає. Постанова про притягнення ОСОБА_4 винесена з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП. Витрати на правничу допомогу вважає не співмірними із складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, значенням справи для сторони, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги не оформлені належним чином, як то доказом ведення Книги обліку доходів та витрат, просить в задоволенні позову відмовити.

В суді поліцейський СРПП №1 Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 позов не визнав, заперечив проти його задоволення, мотивуючи тим, що позивач після зупинки та повідомлення про причини зупинки вів себе зухвало, відмовився надавати будь-які пояснення з приводу порушення ПДР, одразу повідомивши, що постанову оскаржить в суді. За таких обставин вчинив необхідні дії по розгляду адміністративної справи та виніс постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП. Те, що в примірнику постанови, яка знаходиться у позивача зазначено, що водій скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП вважає технічною опискою. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 05.11.2018 р. керував транспортним засобом CHERY А 15 AMULET, державний номерний знак НОМЕР_2, у м. Кам'янці-Подільському по вул. Гагаріна, в темну пору доби у якого не був освітлений задній номерний знак, чим порушив п.30.3 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Дана обставина підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО № 904933.

Згідно наряд-замовлення № SR-0000016 та акта виконаних робіт від 8 листопада 2018 р. позивачем було замінено запобіжник підсвітки номерного знака транспортного засобу CHERY.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП настає в разі керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.30.2. Правил дорожнього руху України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними уповноваженими на те органами. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.6 ст.121 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, розгляд якого відповідно до частини першої статті 222 КпАП віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається і розгляд таких справ здійснюється на місці вчинення правопорушення, незалежно від того, чи оспорюватиме особа під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення допущене порушення і адміністративне стягнення.

Таким чином, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, в тому числі, передбаченого частиною 6 статті 122 КУпАП, у працівників Національної поліції відсутній обов'язок складати протокол про адміністративне правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст.33 КУпАП).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статей 276, 280, 283 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд вважає, що постанова серії ДПО № 904933 від 05.11.2018 р., винесена поліцейським СРПП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3, не відповідає вимогам ст.. 283 КУпАП, оскільки посадовою особою не встановлено чи було вчинено адміністративне правопорушення, зазначене в постанові про накладення адміністративного стягнення, чи винний ОСОБА_4 в його вчиненні.

Як вбачається із долученого відповідачем до матеріалів справи примірника постанови, постанова містить виправлення частини статті КУпАП за якою кваліфіковані дії водія, а саме дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 6 ст. 121 КУпАП. Із примірника постанови серія ДПО № 904933 від 05.11.2018 р., долученої до матеріалів справи позивачем, його дії кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КУпАП і саме ця постанова оскаржується позивачем.

Таким чином, з врахуванням наведених вище норм законодавства, суд дійшов висновку, що інспектором поліції порушений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а тому постанову серії ДПО № 904933 від 05.11.2018 р, слід скасувати.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було надано:

- угода про надання правової допомоги від 12 листопада 2018 року, укладеного з адвокатом ОСОБА_1, предметом якого є надання позивачу правової допомоги щодо захисту його інтересів, а також здійснення представництва останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, господарських та адміністративний судах України;

- попередній (орієнтовний) розрахунок витрат від 12 листопада 2018 р., відповідно до якого виконавцем надано правову допомогу, а саме: консультація клієнта, узгодження правової позиції 150 грн., вивчення матеріалів справи - 500 грн., складання позовної заяви (4 год. Х 250 грн.) 1000 грн., орієнтовна кількість судових засідань - 1000 грн. х 2 2000 грн., всього 3650 грн.

- квитанцію до прибуткового касового ордера № 36 від 12 листопада 2018 року, відповідно до якої адвокатом ОСОБА_1 прийнято від ОСОБА_4 3650 грн. за надання правової допомоги згідно угоди № 27 від 12.11.2018 р.;

Надана квитанція від 12.11.2018 р. № 36 як і угода про надання правової допомоги № 27 від 12.11.2018 р. не містять жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати на відшкодування правничої допомоги. Тобто вказані документи не доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу в даній адміністративній справі № 676/7772/18.

Враховуючи те, що наданими документами витрати на правову допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, суд вважає, що в стягненні витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Відповідно до ч.5. ст. 139 КАС України, якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 72-77, 241-245, 286 КАС України, ст. 126, 251, 276, 283, 284, 287-289 КУпАП України, ЗУ "Про національну поліцію", суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області, ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову Серія ДПО № 904933, винесену 05.11.2018 р. поліцейським СРПП №1 Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області сержантом поліції ОСОБА_3,про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, провадження у справі закрити.

У задоволенні вимог щодо стягнення з Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати на отримання правової допомоги в сумі 3650 грн. - відмовити.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.