Постанова № 79743324, 31.01.2019, Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/1402/18

3/604/13/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року смт. Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н.Б.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, не працюючого,

за ч. 1 ст. 130 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

10 листопада 2018 року о 21-00 год в м. Волочиську по вул.. Фридріхівській гр. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Сітроен Берлінго», номерний знак НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу працівника поліції пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння - відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 026237, а також особистих пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності, правопорушник ОСОБА_1 у вказаних документах вказав свою адресу АДРЕСА_2, а також номер мобільного телефону (НОМЕР_1).

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлявся працівниками поліції про розгляд справи у Підволочиському районному суді на 27.11.2018 року 09.00 год , а в подальшому Підволочиським районним судом на 11.01.2019 року 09.00 год та 31.01. 2019 року - 09.30 год., а також розміщенням оголошення на сайті Підволочиського районного суду про його виклик, однак в судове засідання на визначені числа не з'явився, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

З довідки секретаря судового засідання Підволочиського районного суду Гамана В.Т. вбачається, що останній завчасно до судових засідань телефонував за вказаним ОСОБА_1 номером мобільного телефону, однак абонент знаходився поза зоною досяжності.

Відповідно ст.. 55 Конституції України та ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплюють правила розгляду справ у найкоротший термін.

Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

Згідно ст.. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментара Сандерс С.А. проти Іспанії « зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

В такому випадку він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я чи форс-мажорними обставинами. Таким чином, неодноразова неявка сторони без поважних причин (в т.ч. не зазначення причин) у судове засідання цілком об'єктивно може бути розцінена судом як зловживання сторонами своїх процесуальних прав, що є неприпустимим.

Разом із тим, ОСОБА_1 у випадку добросовісного відношення до наданих йому законом процесуальних прав, знаючи про те, що на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, мав можливість особисто поцікавитись ходом та результатом розгляду його справи, повідомити суд про зміну місця фактичного проживання, подати належні та допустимі докази або ґрунтовні пояснення, котрі б свідчили про його невинуватість у вчиненні інкримінованого працівниками поліції правопорушення, натомість жодних дій зі сторони ОСОБА_1 вчинено не було.

Аналізуючи вказані норми закону та поведінку особи, що притягується до відповідальності суд приходить до переконання, що ОСОБА_1, усвідомлюючи та розуміючи наслідки явки в судове засідання, а також передбачаючи у разі доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України міру адміністративного стягнення, що передбачена санкцією даної статті, користуючись визначеними ст.. 38 КпАП України строками розгляду даної категорії справ, умисно зловживає наданими йому процесуальними права з метою затягування розгляду справи та подальшого уникнення від відповідальності.

Таким чином суд вважає, що громадянин ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, що свідчить про його зловживання процесуальними правами та умисне затягування розгляду справи, а тому дає суду підстави розглянути справу у його відсутності по наявних доказах, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Проаналізувавши у повній сукупності із наданими доказами, суд встановив наступні факти :

Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 026237 від 10 листопада 2018 року - 10 листопада 2018 року о 21-00 год в м. Волочиську по вул.. Фридріхівській гр. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Сітроен Берлінго», номерний знак НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини) проходити експертизу на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, а також проїхати в медичний заклад відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України Дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

Факт керування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння саме 10 листопада 2018 року об 21.00 год в м. Волочиську по вул.. Фридріхівській логічно та об'єктивно підтверджується іншими наявними доказами, зокрема :

- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного інспектором СГРПП Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області в присутності свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, згідно якого у гр. ОСОБА_1 виявлені ознаки: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, не чітка вимова, проте останній від огляду на стан сп'яніння відмовився;

- письмовими поясненнями гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 10 листопада 2018 року, які засвідчили, що водій ОСОБА_1 відмовився проходити експертизу на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, а також проїхати в медичний заклад;

- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 10 листопада 2018 року, згідно якого цього ж дня о 21-00 год він керував автомобілем Сітроен Берлінго, перед тим вживав спиртні напої, проходити експертизу на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та їхати в лікарню на експертизу відмовляється в присутності свідків, вину свою визнає.

За вказаних обставин суд приходить до переконання про наявність в діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, шляхом накладення на нього адміністративного стягнення в межах її санкції.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України, як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його майновий стан. Обставини, що пом'якшують відповідальність та обставини, що обтяжують відповідальність судом не встановлені.

Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на громадянина ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, у відповідності до ст. 40- 1 КпАП України із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 352,40 грн. згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що діє в редакції згідно Закону України № 484-VІІІ від 22 травня 2015 року.

Керуючись ст.ст.33,40-1,276-280,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 5 ст. 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011року «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті ) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя - підпис

копія вірна:

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області Н.Б.Сташків