Рішення № 79742319, 06.02.2019, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2083/18

Провадження № 2/444/186/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

06 лютого 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі :

головуючого судді Мікула В. Є.,

секретар судового засідання Савчук Г.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 /ОСОБА_2/ ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов"язаних з регламентною виплатою,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов"язаних з регламентною виплатою. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 30 листопада 2015 р.в м. Львові на вул. Стрийська з вини громадянина ОСОБА_2, який керував автомобілем «Ніссан» з державними номерними знаками LZA 50049, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Жовківського районного суду Львівської області від 24 грудня 2015 р.

Зазначає, що в результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Мітсубісі» з номерними знаками ВС 5218 ВО, що на момент ДТП належав ОСОБА_4

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля №1691/15 від 28 грудня 2015 р., складеного оцінювачем ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мітсубісі», становить 8 541,59 грн. Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. На дату скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім цього зазначає, що потерпілий з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8848826 терміном дії з 16.11.2015 р. до 15.11.2016 р.

Вказує, що у зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 9031,00 грн., в тому числі - витрати, понесені МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів (490,00 грн.).

Наголошує, що 14.07.2016 р. з метою досудового врегулювання спору, МТСБУ звернулось до відповідача з листом про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у зв'язку з проведенням регламентної виплати потерпілому. На даний час в добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрати МТСБУ.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом та задоволити такий.

Позивач у судове засідання не з’явився однак, представник позивача у п. 3 прохальної частини позовної заяви просить розглядати справу без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив і від нього не надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

А тому суд постановив провести по справі заочний розгляд та ухвалити заочне рішення.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 30 листопада 2015 р. в м. Львові на вул. Стрийська з вини громадянина ОСОБА_2, який керував автомобілем «Ніссан» з державними номерними знаками LZA 50049, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Жовківського районного суду Львівської області від 24 грудня 2015 р.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Мітсубісі» з номерними знаками ВС 5218 ВО, що на момент ДТП належав ОСОБА_4

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля №1691/15 від 28 грудня 2015 р., складеного оцінювачем ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мітсубісі», становить 8 541,59 грн. Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. На дату скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно зі ст. 22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров’ю та майну третіх осіб підчас ДТП.

Окрім цього з матеріалів справи вбачається, що потерпілий з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8848826 терміном дії з 16.11.2015 р. до 15.11.2016 р.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 9031,00 грн., в тому числі - витрати, понесені МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів (490,00 грн.).

Відповідно до вимог ст. 993 ЦПК України та вимог ст. 27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч. «в,ґ» п.38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подавати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди та не повідомив страховика про настання страхового випадку у строки і за умовам, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 ст. 33 Закону.

За вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Поняття джерела підвищеної небезпеки на рівні закону (легальна дефініція) закріплено у ст. 1187 ЦК України, відповідно до якої під джерелом підвищеної небезпеки розуміють діяльність, пов’язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Статтею 1187 ЦК України встановлено відповідальність за завдання шкоди особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, оскільки витрати по справі страхового відшкодування позивачем понесені з вини сторони Відповідача - гр. ОСОБА_1 /ОСОБА_2/ ОСОБА_3, тому вони й підлягають стягненню з нього.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) є підставними і підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача. Тому суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір, який той сплатив при подачі позову до суду.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).

Керуючись ст. 12, 13, 23, 76, 268, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 /ОСОБА_2/ ОСОБА_3 /ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації : с. Нова Кам»янка Жовківський район Львівська область, ІПН – 2729723754/ на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України /місцезнаходження : Русанівській бульвар, 8, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ – 21647131, МФО – 322313, п/р 2600101284871 в Укрексімбанку м. Києва/ кошти в розмірі – 9 031.59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 /ОСОБА_2/ ОСОБА_3 /ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації : с. Нова Кам»янка Жовківський район Львівська область, ІПН – 2729723754/ на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України /місцезнаходження : Русанівській бульвар, 8, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ – 21647131, МФО – 322313, п/р 2600101284871 в Укрексімбанку м. Києва/ витрати по сплаті судового збору у розмірі – 1 762.00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Одночасно роз’яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою. Заяву про перегляд заочного рішення має бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається Львівському апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області з врахуванням п. 15.5 «Прикінцевих та Перехідних положень» ЦПК України.

Суддя Мікула В. Є.