Постанова № 79742227, 08.02.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/595/19

пр. № 3/336/321/2019

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, при секретарі Скибі О.Б., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, проживає у АДРЕСА_1, зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_2,-

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2019 року приблизно о 19.30 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Чарівній в районі будинку № 74 у м. Запоріжжя, став учасником дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілю Mitsubishi Eclipse, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, після чого, не дочекавшись приїзду працівників поліції, покинув місце дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні не визнав, пояснивши, що дійсно 18.01.2019 року у вказаний в протоколі час на автомобілі Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Чарівній у м. Запоріжжя не дотримувався безпечної дистанції руху та здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Eclipse, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався попереду у попутному напрямку. Після зіткнення він вийшов з автомобілю та запропонував потерпілому не викликати працівників поліції, а ОСОБА_1 готовий компенсувати матеріальні збитки в узгодженій сумі, на що потерпілий погодився. Далі ОСОБА_1 віддав потерпілому 2000 гривень та вказав, що оскільки не має при собі готівкових коштів та банківської картки, тож він поїде додому, візьме картку та потім отримає в банкоматі решту обумовленої суми та передасть її потерпілому. Далі ОСОБА_1 покинув місце ДТП, попрямував додому, де узяв банківську картку, після чого зайшов до магазину придбати якісь продукт, потім зняв готівку та повернувся до місця ДТП, де вже чекали поліцейські, яких викликав потерпілий.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 18.01.2019 року на автомобілі Mitsubishi Eclipse, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по вул. Чарівній у м. Запоріжжя. Загальмувавши перед пішохідним переходом, щоб пропустити пішохода, відчув удар в задню частину автомобілю, після чого вийшов та побачив, що в його автомобіль ззаду вдарив автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 Вони почали спілкуватись щодо матеріальної компенсації, після чого ОСОБА_1 поїхав за грішми, а потерпілий вирішив зателефонувати до поліції.

Натомість в своїх письмових поясненнях, наданих поліцейським на місці ДТП ОСОБА_2 пояснював, що після того, як автомобіль під керування ОСОБА_1 здійснив зіткнення з його автомобілем, з автомобілю вийшов водій, який за візуальними ознаками, перебував у нетверезому стані. Коли ОСОБА_2 пішов до автомобілю, щоб взяти телефон та зателефонувати в поліцію, ОСОБА_1 сів в автомобіль та покинув місце пригоди, але потерпілий встиг запам'ятати номер автомобілю та повідомив його поліцейським, які прибули за його викликом.

Пояснити розбіжності зі своїми поясненнями, які надав поліцейським на місці ДТП, ОСОБА_2 не зміг., вказавши, що пояснення, надані поліцейським, не відповідають дійсності, але чому він поліцейським пояснював таке, він не може.

Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_3 18.01.2019 року він став свідком зіткнення автомобілів Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1, та Mitsubishi Eclipse, після чого водій автомобілю Skoda Fabia покинув місце пригоди.

Також судом досліджувались фотографії з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2019 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та він був підданий стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП суд виходить з наступного.

Сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями самого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, фотознімками з місця дорожньо-транспортної пригоди, на переконання суду, повно та достовірно доведено, що ОСОБА_1 18.01.2019 року порушив ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що також доводиться постановою суду від 01.02.2019 року. З якої вбачається, що вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 визнав.

Пунктом 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 (далі по тексту Правил дорожнього руху), встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.

Тож у ОСОБА_1 безумовно був обов'язок залишатись на місці дорожньо-транспортної пригоди та не переміщати автомобіль у будь-якому випадку.

Натомість ОСОБА_1 умисно порушив усі вищеперелічені обов'язки ПДР України.

Показання свідка ОСОБА_2, надані останнім в судовому засіданні, не впливають на такі висновки суду, а судом його показання оцінюються критично, адже вони суттєво відрізняються від пояснень, наданих ним на місці дорожньо-транспортної пригоди, а також і показань незалежного свідка ОСОБА_3

Посилання ОСОБА_1 на те, що провадження щодо нього за ст. 130 ч. 4 КУпАП закрите з реабілітуючих підстав судом не приймаються до уваги, адже ОСОБА_1 не надано суду постанови суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 4 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина правопорушника повністю підтверджена матеріалами справи, а його дії кваліфікує за ст. 122-4 КУпАП як залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.

При обранні виду та розміру стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1, суд виходить з того, що ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення не визнав, а з його пояснень вбачається бажання приховати від суду справжні обставини справи та уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, що свідчить про те, що він абсолютно не розкаявся у своїх діях та не зробив для себе належних висновків щодо необхідності неухильного додержання Правил дорожнього руху.

Санкція статті 122-4 КУпАП передбачає можливість застосування таких стягнень, як штраф, громадські роботи та адміністративний арешт.

Судом було роз'яснено ОСОБА_1 про альтернативні стягнення, на що ОСОБА_1 повідомив, що штраф сплачувати наміру не має.

При обранні виду стягнення суд має враховувати характер правопорушення, ставлення особи до скоєного, відомості про особу правопорушника, тощо, та з урахуванням конкретних обставин, встановлених у кожній справі, вид та розмір стягнення має індивідуалізуватись з тим, щоб найменш м'який вид стягнення застосовувався до осіб, щодо яких встановлено наявність пом'якшуючих відповідальність обставин, як то визнання вини та щире каяття, тощо, а до інших осіб застосовувались більш суворі заходи стягнення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 скоїв щонайменше два правопорушення, від сплати штрафу відмовився, суд вважає справедливим та доцільним призначити йому стягнення у вигляді громадських робіт на мінімальний строк, передбачений санкцією ст. 122-4 КУпАП, що на переконання суду, сприятиме досягненню мети адміністративного стягнення, а також здатне сформувати у особи усвідомлення необхідності неухильного дотримання Правил дорожнього руху у подальшому.

На підставі викладеного, керуючись ст. 24, 33, 122-4, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, проживає у АДРЕСА_1, зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адміністративне стягнення за ст. 122-4 КУпАП у виді 30 (тридцяти) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, проживає у АДРЕСА_1, зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 384,20 гривень (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження - вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 26255795):

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: 31211256026001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030106;

Призначення платежу: Судовий збір на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя О.І. Дацюк

Строк пред'явлення виконавчого документу «_____»_______20___року

Постанова набрала законної чинності «_____»_______20___року

Дата видачі «_____»_______20___року

Суддя О.І. Дацюк