Ухвала суду № 79741892, 08.02.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

328/292/19

08.02.2019

2 /328/346/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 лютого 2019 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Коваленко П.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради про захист прав споживача та визнання дій неправомірними,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Токмацького районного суду Запорізької області з позовом до відповідача про визнання дій відповідача щодо нарахування боргу з 27 серпня 2009 року по теперішній час за фактичне ненадання послуг теплопостачання квартири АДРЕСА_1 протиправними та незаконними. Крім того позивач зазначає, що позов є немайнового характеру та вона звільнена від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов’язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною п’ятою статті 177 ЦПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до положень статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Тобто, на кожному письмовому доказі, доданому у копії до позовної заяви, оригінал якого знаходиться у позивача, повинно бути зазначено «копія відповідає оригіналу», засвідчено підписом із проставленням дати засвідчення. У разі відсутності оригіналів у позивача, зазначається особа, яка є держателем таких оригіналів.

Жоден із доказів, доданих до позовної заяви ОСОБА_1 в копіях не засвідчений у встановленому законом порядку.

За приписами частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

З метою запобігання процесуальних негативних наслідків, позивачу необхідно засвідчити докази належним чином.

Також, на виконання вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачу необхідно зазначити щодо наявності у позивача (неї) або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Позовна заява ОСОБА_1 такого розрахунку не містить, при цьому позивач зазначає про відсутність такого розрахунку.

Позивачу варто взяти до уваги, що за положеннями статей 133,134 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Крім того за правилами ч.4 ст.177, ч.4 ст.175 ЦПК України - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

До позовної заяви ОСОБА_1 документ, що підтверджує сплату судового збору не доданий. Позивач зазначає, що вона є звільненою від сплати судового збору, посилаючись на ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Дійсно, згідно із статтями 1,11 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

ОСОБА_2 регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави для висновку про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

При прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 14-57цс18.

Однак, зважаючи на зміст позовних вимог ОСОБА_1 та обставини, зазначені нею у позовній заяві, суддя доходить висновку, що ОСОБА_1 безпідставно застосовує по відношенню до себе положення статті 5 Закону України «Про судовий збір» та ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як зазначалось вище, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачене звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Є незрозумілим, яким чином та які саме права ОСОБА_1, як споживача порушив відповідач, нарахувавши борг за послуги теплопостачання з 27.08.2009, який фактично виник у іншої особи, а саме у споживача послуг померлого 23.05.2018 ОСОБА_3

З матеріалів позовної заяви не вбачається, що відповідач з 23.05.2018 пред'являв до ОСОБА_1 будь-які вимоги щодо стягнення боргу за послуги теплопостачання (в тому числі і в примусовому порядку), який значиться за померлим ОСОБА_3

Отже, за заявлену позовну вимогу підлягає сплаті судовий збір.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб який встановлений на 01.01.2019 року в розмірі 1921 грн., що становить 768,40 грн.

Судовий збір необхідно перерахувати за реквізитами: отримувач коштів Токмацьке УК/Токмак/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37942194, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31210206008014, код класифікації доходів бюджету–22030101, та надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також, фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви у відповідності до частини першої статті 185 ЦПК України позовна заява залишається без руху із встановленням позивачеві строку усунення недоліків.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради про захист прав споживача та визнання дій неправомірними - залишити без руху.

Надати позивачу строк п’ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

Забезпечити позивачу можливість особисто засвідчити копії доданих до позовної заяви письмових доказів в порядку статті 95 ЦПК України безпосередньо у приміщені суду. Покласти обов'язок щодо забезпечення позивачу умов для виконання цього пункту ухвали на секретаря судового засідання.

Роз’яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: