
Дата документу 11.02.2019
Справа № 320/1066/19
Провадження 1-в/320/83/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Іваненко О.В.,
за участю секретаря – Прозорової Т.О.,
за участю прокурора – Джавоян О.Р.,
адвоката – ОСОБА_1,
представника КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» - лікаря-психіатра ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі заяву головного психіатра Департаменту охорони здоров’я Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_3 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у формі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку,
В С Т А Н О В И В:
До Мелітопольського міськрайонного суду надійшла заява головного психіатра Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у формі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь вул. Л.Українки б.110.
Заява обґрунтовано тим, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. З 02.03.2015 перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: «Пфропфгебефренія, гебефренічний з кататонічними включеннями синдром, безперервно - прогредієнтний тип перебігу, виражений емоційно - вольовий дефект із зниженням інтелекту». На підставі Ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.07.2016 щодо ОСОБА_5 були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації у психіатричну лікарню зі звичайним наглядом, за правопорушення, передбаченні ч. 4 ст. 296 КК України. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28.04.2017 були продовжені примусові заходи медичного характеру у вигляді лікування у психіатричній лікарні зі звичайним наглядом. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22.09.2017 ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні із звичайним наглядом змінені на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12.03.2018 та від 23.08.2018 були продовжені примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку. 30.01.2019 хворого було оглянуто комісією лікарів - психіатрів, яка дійшла висновку, що ОСОБА_5 страждає на Пфропфгебефренію, гебефренічний з ката-тонічними включеннями синдром, безперервно - прогредієнтний тип перебігу, виражений емоційно - вольовий дефект із зниженням інтелекту». На проведеному лікуванні психічний стан залишається не стабільний: відсутня критика до вчиненого правопорушення, формальна критика до захворювання, зберігаються фрагментарні маячні ідеї відносно сусідів.
Представник КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» - лікар - психіатр ОСОБА_2 в судовому засіданні на задоволенні заяви наполягав.
Прокурор, захисник ОСОБА_5 подання підтримали.
Особа, щодо якої розглядається питання про продовження застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання, зазначив що він потребує лікування.
Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання слід задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. З 02.03.2015 перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: «Пфропфгебефренія, гебефренічний з кататонічними включеннями синдром, безперервно - прогредієнтний тип перебігу, виражений емоційно - вольовий дефект із зниженням інтелекту».
13.07.2016 року на підставі Ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області щодо ОСОБА_5 були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації у психіатричну лікарню зі звичайним наглядом, за правопорушення, передбаченні ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28.04.2017 були продовжені примусові заходи медичного характеру у вигляді лікування у психіатричній лікарні зі звичайним наглядом.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22.09.2017 ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні із звичайним наглядом змінені на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12.03.2018 та від 23.08.2018 були продовжені примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюються судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.
Як зазначено у п. 60 рішення у справі «ОСОБА_6 проти України» від 17 квітня 2014 року заява № 50264/08 Європейський суд з прав людини вказав, що примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у встановленому законодавством порядку. Застосовані заходи можуть продовжуватися, змінюватися або припинятися судом за заявою психіатричного закладу, в якому особа лікується, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів. Особи, до яких застосовані такі заходи, повинні проходити періодичні огляди комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на шість місяців для вирішення питання, чи такі заходи залишаються виправданими.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів...Суди повинні критично оцінювати зазначені висновки з точки зору їх наукової обґрунтованості, переконливості й мотивованості. Ці висновки є доказами у справі, які не мають наперед установленої сили, не є обов'язковими для суду, але незгода з ними має бути вмотивована у відповідних ухвалі, вироку, постанові суду.
Згідно акту комісії лікарів – психіатрів №61 від 30.01.2019р., хворого було оглянуто комісією лікарів - психіатрів, яка дійшла висновку, що ОСОБА_5 страждає на Пфропфгебефренію, гебефренічний з ката-тонічними включеннями синдром, безперервно - прогредієнтний тип перебігу, виражений емоційно - вольовий дефект із зниженням інтелекту». На проведеному лікуванні психічний стан залишається не стабільний: відсутня критика до вчиненого правопорушення, формальна критика до захворювання, зберігаються фрагментарні маячні ідеї відносно сусідів. Зазначеним висновком комісія вважає, що ОСОБА_5 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно із ч. 3 ст. 514 КПК України, розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 КК України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Згідно із ч 1 ст. 95 КК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
За доведених в судовому засіданні обставин, суд вважає що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 95 КК України, ст.ст. 506, 512-514 КПК України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Заяву головного психіатра Департаменту охорони здоров’я Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_3 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у формі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, примусові заходи медичного характеру у формі амбулаторної психіатричної медичної допомоги у примусовому порядку.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду ОСОБА_7
Судове рішення № 79741798, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 11.02.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/1066/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: