
Дата документу 08.02.2019
Справа № 320/1091/19
1-кс/320/725/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Купавської Н.М.
при секретарі - Діденко Т.Ю.
за участю прокурора - Горбенко Р.О.
підозрюваного - ОСОБА_2
захисника - Мієнка Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м.Мелітополі, Чапали К.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Олександрівка Білозерського району Херсонської області, громадянина України, одруженого, на утриманні якого знаходяться три малолітні дитини, працюючого на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 КПВВ «Каланчак» митного посту «Херсон-центральний» митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополя, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Мелітопольського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі Чапала К.Г., погоджене з прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Горбенком Р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до підозрюваного ОСОБА_2.
Клопотання підтримано прокурором Горбенком Р. та обґрунтовано наступним. Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220000000582, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.06.2018 за заявою ОСОБА_5 щодо вимагання та отримання співробітником правоохоронного органу, тобто службовою особою, неправомірної вигоди за невчинення дій в інтересах останнього, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Так, ОСОБА_2 згідно наказу № 130-о начальника Херсонської митниці ДФС перебуває на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 КПВВ «Каланчак» митного посту «Херсон-центральний» митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, у зв'язку з чим відповідно примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.
Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_2 зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України.
Згідно ст. 4 Митного кодексу України органи доходів і зборів це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Згідно ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ст. 544 Митного кодексу України призначенням органів доходів і зборів є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України; органи доходів і зборів виконують основні завдання - забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи, створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митн кордон України, здійснення разом з митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення, здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перемішуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо.
Однак, ОСОБА_2 перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 КПВВ «Каланчак» митного посту «Херсон-центральний» митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі напочатку жовтня 2018 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисних мотивів, розуміючи, що при перетині ОСОБА_5 митного кордону України можливо виявити порушення митного законодавства та створити штучні перешкоди останньому, висунув ОСОБА_5 вимогу про передачу неправомірної вигоди для нього у сумі 500 доларів США за кожне безперешкодне проходження останнім митного контролю на КПВВ «Каланчак» митного посту «Херсон-центральний» Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, без проведення необхідного огляду, з можливістю недекларування та переміщення до тимчасово окупованої території АР Крим наявних у ОСОБА_5 грошових коштів та матеріальних цінностей в обсягах, більше ніж це передбачено діючим законодавством України, без дотримання відповідної процедури.
Так, 2 жовтня 2018 року близько 14 години ОСОБА_2, знаходячись на території КПВВ «Каланчак» митного посту «Херсон-центральний» Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, який розташований на автодорозі Е-97 (в районі адміністративного кордону Херсонської області та АР Крим), діючи умисно, з корисних мотивів, з використанням наданого йому службового становища одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду для себе у розмірі 500 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 02.10.2018 становило 14 105 гривень, за безперешкодне проходження останнім митного контролю на КПВВ «Каланчак» митного посту «Херсон-центральний» Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, без проведення необхідного огляду, з можливістю недекларування та переміщення до тимчасово окупованої території АР Крим наявних у ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 30 000 доларів США (станом на 2 жовтня 2018 року відповідно до курсу Національного банку України становило 25 862 євро).
У подальшому, 13 листопада 2018 близько 16 години ОСОБА_2, знаходячись на автодорозі Е-97 (між м. Олешки Херсонської області та м. Херсон), діючи умисно, повторно, з корисних мотивів, з використанням наданого йому службового становища одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду для себе у розмірі 500 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 13.11.2018 становило 13 950 гривень, за безперешкодне проходження останнім митного контролю на КПВВ «Каланчак» митного посту «Херсон-центральний» Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, без проведення необхідного огляду, з можливістю недекларування та переміщення до тимчасово окупованої території АР Крим наявних у ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 40 000 доларів США (станом на 13 листопада 2018 року відповідно до курсу Національного банку України становило 35 524 євро).
25 січня 2019 року близько 16 години ОСОБА_2, знаходячись на автодорозі Е-58 сполученням Херсон-Миколаїв, неподалік м. Херсон, діючи умисно, повторно, з корисних мотивів, з використанням наданого йому службового становища одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду для себе у розмірі 500 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 25.01.2019 становило 13 895 гривень, за безперешкодне проходження останнім митного контролю на КПВВ «Каланчак» митного посту «Херсон-центральний» Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, без проведення необхідного огляду, з можливістю недекларування та переміщення до тимчасово окупованої території АР Крим наявних у ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 60 000 доларів США (станом на 13 листопада 2018 року відповідно до курсу Національного банку України становило 52 264 євро).
6 лютого 2019 року близько 12 години 20 хвилин ОСОБА_2, знаходячись у м. Херсоні поруч з будівлею автосалону «Бєбко-авто», розташованого на вул. Миколаївське шосе 4 км., діючи умисно, повторно, з корисних мотивів, з використанням наданого йому службового становища одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду для себе у розмірі 500 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 06.02.2019 становило 13 950 гривень, за безперешкодне проходження останнім митного контролю на КПВВ «Каланчак» митного посту «Херсон-центральний» Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, без проведення необхідного огляду, з можливістю недекларування та переміщення до тимчасово окупованої території АР Крим наявних у ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 55 000 доларів США (станом на 13 листопада 2018 року відповідно до курсу Національного банку України становило 48 506 євро).
В цей же день, після одержання вищезазначених грошових коштів у якості неправомірної вигоди злочинні дії ОСОБА_2 припинені правоохоронними органами.
06.02.2019 ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
07.02.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто, одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, повторно та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується органом досудового розслідування даними, які містяться у: заяві ОСОБА_5 про скоєння кримінального правопорушення від 31.05.2018; протоколах допитів свідка ОСОБА_5 від 11.06.2018, 05.10.2018, 16.11.2018, 06.02.2019; протоколах за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 05.10.2018 №14/2/338, від 16.11.2018 №14/24966; від 30.01.2019 №14/1847; протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 06.02.2019; протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.02.2019; протоколі обшуку від 06.02.2019, а також іншими матеріалам кримінального провадження.
Під час досудового розслідування встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, переховувати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обставини, якими обґрунтовується наявність вищевказаних ризиків, наступні. Злочин, який інкримінується ОСОБА_2 відповідно до ст. 12 КК України є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду.
Таким чином, сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході досудового розслідування та зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому доводи.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання вказуючи на відсутність достатніх даних, які б свідчили про обґрунтованість підозри, а також заперечували проти застосування найсуворішого запобіжного заходу, та просили з урахуванням міцності соціальних зв'язків, наявності постійного місця проживання, утриманців, позитивних характеризуючих даних про особу застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому, вони також вважають суму застави неспівмірною, досить завищеною, враховуючи матеріальний, сімейний стан підозрюваного.
Слідчий суддя вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали та надані під час судового розгляду документи, прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного. Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору доведеності вини підозрюваного, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку , що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.
Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже, на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.
Отже, слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, щоб прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а тому, приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для затриманої особи.
Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема, санкція тяжкого злочину передбачає покарання від п'яти до десяти років позбавлення волі.
Слід врахувати вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема, слід врахувати те, що підозрюваний має постійне місце проживання в м.Херсон, одружений, має трьох малолітніх дітей, середній дохід, за місцем роботи характеризується виключно позитивно.
Слід врахувати відсутність негативних даних про особу підозрюваного.
З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Прокурор у клопотанні просить при визначенні суми застави врахувати характер кримінального провадження, який ґрунтується на тому, що вчинений ОСОБА_2 злочин є тяжким корупційним злочином, а також на наявність у підозрюваного великої кількочсті нерухомого майна.
При цьому, суду не надано доказів наявності у підозрюваного нерухомого та рухомого майна, не підтверджено його матеріальний стан.
При визначені розміру застави слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, вік підозрюваного, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, і за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, визначеною ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, та визначити підозрюваному заставу у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 192 100 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчого свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзду в Україну.
Згідно ч.6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,182,184, 192-194,196,198, 205, 395,532,534 КПК України, слідчий суддя -
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м.Мелітополі, Чапали К.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО.
Строк тримання під вартою обчислювати з 06 лютого 2019 року з 12 години 30 хвилин.
Строк дії ухвали визначити тривалістю до 07 квітня 2019 року до 12 години 30 хвилин.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 192 100 грн. (сто дев'яносто дві тисячі сто) гривень 00 коп.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № рахунку 37319085001205 відкритий ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 820172 отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, призначення: обов'язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07 квітня 2019 року до 12 години 30 хвилин.
У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ:
Судове рішення № 79741679, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 08.02.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/1091/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: