Вирок № 79740157, 11.02.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

11.02.19

ЄУН 235/6831/18

Провадження № 1-кп/235/264/19

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Коваленко В.О.,

за участі секретаря Лемзікова В.С.,

учасники судового провадження:

прокурор Лейко Н.Л.,

обвинувачений ОСОБА_1,

представник потерпілого ОСОБА_2 (відсутня)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Покровську Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Красноармійську Донецької області, громадянин України, з середньою освітою, працює неофіційно, має постійний дохід близько 6000 грн. на місяць, не одружений, дітей не має, зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1;

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 1 статті 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2018 року приблизно після 19 годині 00 хвилин, більш точного часу під час досудового та судового слідства не встановлено, ОСОБА_1 прийшов до залізничної станції «Покровськ» Донецької залізниці, розташованої у м. Покровськ Донецької області з метою вчинення крадіжки вугілля з вагону потягу, що знаходився на залізничній колії цієї станції.

З цією метою, ОСОБА_1, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, піднявся на вагон № 60404043, та діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, таємно викрав вугілля, загальною вагою 250 кг, яке належить ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», завантаживши його до п'яти мішків з синтетичного матеріалу, які заздалегідь приготував для вчинення злочину. Після чого ОСОБА_1 вказані мішки з вугіллям скинув на землю та спустившись з вагону по черзі переніс їх за залізобетонний паркан, що розмежовує залізничну станцію, на вул. Леваневського, після того ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції, таким чином виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця та злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Внаслідок вчиненого ОСОБА_1 замаху на крадіжку ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» спричинено матеріальний збиток на суму 316 грн. 57 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному злочині визнав повністю, щиро каявся у вчиненому, та, підтвердив час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення, та показав, що ввечері прийшов на залізничну станцію «Покровськ», взяв з собою 5 синтетичних мішка. На станції заліз на вагон, набрав 5 мішків вугілля, скинув їх з вагону, переніс на вул. Леваневського через дірку паркана та був затриманий поліцейськими з вугіллям. Вугілля у нього вилучили. Розмір спричиненої шкоди 250 кг вугілля у сумі 316,57 гривень визнав. Негативно оцінював свою поведінку, обіцяв виправитися і не вчиняти правопорушень, просив призначити мінімальне покарання.

Представник потерпілого ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, шкода підприємству відшкодована, цивільний позов не заявлений, призначення покарання залишила на розсуд суду.

Суд визнає показання обвинуваченого ОСОБА_1 правдивими і достовірними, оскільки вони об'єктивно і в достатній мірі відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим злочину, підстав для самообмови судом не встановлено.

Переконавшись, що всі учасники судового провадження вірно розуміють зміст фактичних обставин провадження, сумніви в добровільності їх позицій відсутні, роз'яснивши учасникам, що вони будуть позбавлені права оскаржити такі обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують його особу, проти чого учасники судового провадження - прокурор та обвинувачений не заперечували.

З огляду на викладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним закінченого замаху на таємного викрадення чужого майна (крадіжка), оскільки він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення крадіжки до кінця, але крадіжка не була закінчена з причин, які не залежали від його волі. Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.185 КК України.

При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, в тому числі враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_1 не судимий, не перебуває на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті Покровської ЦРЛ та перебуває з 14.04.2016 року на обліку в КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Покровськ» з приводу вживання алкоголю із шкідливими наслідками, не одружений, утриманців не має, працює неофіційно на будівництві та отримує постійний дохід, за змістом побутової характеристики позитивно характеризується, відгуки сусідів позитивні, за змістом наданої органом пробації досудової доповіді виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе, виконання покарання в громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів.

З урахуванням викладених даних, конкретних обставин справи, вартості майна, яке намагався викрасти обвинувачений, ставлення обвинуваченого до скоєного ним злочину, позиції представника потерпілого, суд вважає за можливе обрати обвинуваченому покарання у виді штрафу, визначеного у мінімальному розмірі санкції частини першої статті 185 КК України. Суд вважає, що такий вид покарання буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та попередження інших злочинів і буде сприяти меті покарання. Обставин та підстав для призначення більш суворішого виду альтернативного покарання судом не встановлено.

Процесуальні витрати за даними обвинувального акту відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15 та частиною першою статті 185 КК України та призначити йому покарання за частиною другою статті 15 та частиною першою статті 185 КК України у виді штрафу в доход держави в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому вимірі складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

До набрання чинності вироком суду ОСОБА_1 запобіжний захід не обирати.

Після вступу вироку у законну силу речові докази - вилучені п'ять мішків з вугіллям загальною вагою 250 кг, визнані речовим доказом по кримінальному провадженню № 12018050410001826, та за розпискою передані заступнику начальника СП «Покровське Локомативне депо» ОСОБА_4 - передати потерпілому ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.О. Коваленко