Ухвала суду № 79738190, 05.02.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/1789/19

Справа № 760/2061/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сенін В.Ю., при секретарі Букаткіній О.С., за участю прокурора прокуратури Київської області Коваля Р.В., захисника-адвоката Шири О.В., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Сікала С.М., погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області Ковалем Р.В., на підставі матеріалів досудового розслідування № 32018110000000011,внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2018, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Чуднів Житомирської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, працює механіком ТОВ «Торговий дім «Веріас», не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, -

в с т а н о в и в:

до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Сікала С.М., погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області Ковалем Р.В., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. та покладання на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 32018110000000011 від 19.02.2018 року, за фактом ухилення від сплати податків у великих розмірах службовими особами ТОВ «ТД» Веріас», за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.2 ст. 212 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «ТД» Веріас» (код 33346828) у період 2014-2016 років, шляхом незаконно сформованого податкового кредиту за рахунок відображення фінансово-господарських взаємовідносин з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, знизили податок на додану вартість на загальну суму 2 799 563 грн.

Також, в обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що водій підприємства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з серпня 2014 року по листопада 2016 року діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою із директором ТОВ «ТД» Веріас» ОСОБА_5 та іншими особами, підробив офіційні документи - товарно-транспортні накладні, шляхом їх особистого підпису, які містили завідомо неправдиві відомості щодо переміщення (поставки) товарно-матеріальних цінностей для ТОВ «ТД» Веріас», однак фактично дані перевезення ОСОБА_3 не здійснював, а лише підробив офіційні первинні документи поставивши свій підпис у пунктах «Отримав водій/експедитор», «Прийняв водій/експедитор», «Здав водій/експедитор», що нібито підтверджують факти перевезення ним вантажів від фіктивних підприємств ТОВ «Девон Плюс», ТОВ «Флорізель», ТОВ «Клавзула», ТОВ «ВардаТрейд», ТОВ «Маларіс», ТОВ «Бі-Смарт», ТОВ «Роландо», ТОВ «Беталінк», ТОВ «Осінь Золота» та ТОВ «Лан Він».

Крім того, слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що у подальшому ОСОБА_3 розуміючи, що підписані ним товарно-транспортні накладні є підробленими, діючи умисно, передав їх службовим особам ТОВ «ТД» Веріас», які в подальшому використовували їх для відображення у бухгалтерському обліку з метою фактичного ухилення від сплати податків.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у підробленні офіційних документів, які видаються підприємством, з метою використання їх іншою особою, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

26 грудня 2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України.

Разом з тим, слідчий у клопотанні вказував, що обґрунтованість підозри ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Слідчий обґрунтовуючи клопотання, посилався на те, що у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України підозрюється ОСОБА_3 та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 покладається на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, просив його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти клопотання та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на необґрунтованість клопотання та пред'явленої підозри.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 32018110000000011 від 19.02.2018 року, за фактом ухилення від сплати податків у великих розмірах службовими особами ТОВ «ТД» Веріас», за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.2 ст. 212 КК України.

26 грудня 2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Отже, на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності з наданими слідчим та прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_3, виходячи з наданих суду матеріалів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Зокрема, обґрунтованість підозри встановлена тими фактами та інформацією, яка наявна у сторони обвинувачення в даний час та зібрана в ході досудового розслідування.

При цьому вказана інформація та факти викладені у наданих матеріалах не можуть доводитись, в розумінні положень КПК України, в порядку встановлення винуватості або невинуватості особи щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Проте суд не може погодитись із тим, що для даного випадку необхідним є застосування запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки більш м'який запобіжний захід, такий як особисте зобов'язання з покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків, цілком зможе запобігти встановленим ризикам.

Тому слідчий суддя, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри та ризиків, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, його майновий стан, приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави задоволенню не підлягає, а для підозрюваного достатнім буде застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

У ч. 2 ст. 177 КПК України зазначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що слідчий суддя прийшов до висновку про доцільність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає за доцільне покласти на підозрюваного наступні обов'язки:: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст.131, 132, 177, 178, 182, 193, 194, 196, 199, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

клопотання задовольнитичастково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів прокуратури Київської області у даному кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали - до 30.03.2019 включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Ю. Сенін