Вирок № 79737037, 11.02.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1933/18

провадження № 1-кп/753/481/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2019 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

за участю:

секретаря Слакви О.О.,

прокурора Павлюха В.Я.,

захисників Гусаківського С.А., Васильківської Н.І.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12017100020001979 від «21» лютого 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черняховськ Калінінградської області Російської Федерації, українця, громадянина України, який має вищу освіту, займаючого посаду директора ТОВ «Вінсо-технології», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Вінсо-технології» (ідентифікаційний код - 33998128) вчинив злочин проти безпеки виробництва при наступних обставинах.

Так, відповідно до посадової інструкціїдиректора ТОВ «Вінсо-технології», затвердженої і введеної в дію наказом № 2 від 09.01.2014, з якою ОСОБА_4 як директор підприємства ознайомився 09.01.2014, встановлено, що директор підприємства, серед іншого:

-організує роботу і ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства, направляє їх діяльність на досягнення високих темпів розвитку і удосконалення виробництва та продукції;

-забезпечує відповідність продукції кращим світовим зразкам з метою задоволення потреб замовників і споживачів у відповідних видах продукції, підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва і якості продукції на основі широкого запровадження нової техніки і прогресивної технології організації праці, виробництва і управління, удосконалення господарського механізму;

-забезпечує виконання підприємством програми оновлення продукції, планів капітального будівництва, обов`язків перед державним бюджетом, постачальниками, замовниками і банками;

-вживає заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання безпечних і сприятливих умов праці, додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища;

-забезпечує додержання законності, активне використання правових засобів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни і обліку, господарського розрахунку;

-здійснює заходи щодо соціального захисту колективу підприємства, забезпечення і збереження зайнятості працівників;

-представляє підприємство в органах державної влади і у взаємовідносинах з партнерами;

Директор підприємства має право:

-розпоряджатися майном підприємства з дотриманням вимог, визначених законодавством, Статутом підприємства, іншими нормативними правовими актами;

-укладати трудові договори з працівниками;

-приймати рішення за поданням: про притягнення працівників, що порушили виробничу та трудову дисципліну, винних в завданні матеріальної шкоди підприємству, до матеріальної та дисциплінарної відповідальності; про моральне та матеріальне заохочення працівників, що відзначилися.

Директор підприємства несе відповідальність:

-за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю;

-за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України;

-директор підприємства несе персональну відповідальність за наслідки прийнятих ним рішень, що виходять за межі його повноважень, які визначені чинним законодавством, Статутом підприємства, іншими нормативно-правовими актами;

Директор підприємства має знати:

-закони, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності підприємства;

-профіль, спеціалізацію і особливості структури підприємства;

-порядок укладання і виконання господарських договорів.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» , роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

-створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

-розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

-забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

-впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

-забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

-забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

-організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

-розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

-здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

-організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

-вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з п. 94 та п. 97 Переліку робіт з підвищеною небезпекою (НПАОП 0.00-4.12-2005), затвердженого наказом Держнаглядохорон праці України від 26.01.2005 №15 визначено, що роботи на висоті, монтаж будинків і споруд відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

При цьому, ОСОБА_4 18.01.2017, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Вінсо-технології», та діючи від імені даного товариства, уклав договір підряду №6 з ТОВ «Домобудівна компанія «Фундамент» та згідно з п. 1.1. та п.1.2. даного договору ТОВ «Вінсо-технології» в особі ОСОБА_4 зобов'язались виконати відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов даного договору повний комплекс робіт по об'єкту будівництва: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва. Житловий будинок №18». Перелік повного комплексу робіт передбачених проектною документацією, що виконувалось ТОВ «Вінсо-технології» за цим договором: роботи по утепленню та оздобленню фасаду будинку у відповідності з проектною документацією. Згідно з п. 9.1. даного договору визначено, що залучення для виконання робіт робочої сили (інженерно-технічних спеціалістів і робітників) в достатній кількості та з відповідною кваліфікацією є обов'язком ТОВ «Вінсо-технології».

Після чого, 13.02.2017 ОСОБА_4, діючи від імені ТОВ «Вінсо-технології», та будучи особою, на яку покладено обов'язок забезпечувати додержання правил безпеки під час виконання робіт на даному підприємстві, уклав договір підряду №13-02/01 з ОСОБА_6, відповідно до якого ТОВ «Вінсо-технології» доручив та зобов'язався прийняти і оплатити, а ОСОБА_6 взяв на себе зобов'язання за завданням ТОВ «Вінсо-технології» в особі ОСОБА_4 на свій ризик якісно, у передбачений цим договором строк та у встановленому обсязі виконати на об'єктах будівництва ТОВ «Вінсо-технології» роботи: монтаж горизонтальних направляючих, монтаж вертикальних направляючих, монтаж опорних кронштейнів, утеплення мінеральною ватою, монтаж декоративного каміння «Scanroc», які зазначені в додатках до договору підряду №13-02/01 від 13 лютого 2017 року на об'єкті будівництва: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва. Житловий будинок №18», для чого ОСОБА_4 наказом №4 від 13.02.2017 передав в роботу самопідіймальну електричну колиску ZLP 800 (інвент. №4) ОСОБА_7 та ОСОБА_6, чим допустив до робіт з підвищеною небезпекою та залучив до експлуатації засобів механізації (самопідіймальної підвісної колиски ZLP 800 (інвент. №4) персонал - ОСОБА_6, який не був навчений безпечним методам та способам робіт відповідно до інструкції заводу виробника, чим порушив положення ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення» (НПАОП 45.2-7.02-12), а саме:

-п. 4.22: до виконання робіт із підвищеною небезпекою в умовах дії небезпечних і/або шкідливих виробничих факторів допускаються особи, які не мають медичних протипоказань, пройшли попередні та періодичні медичні огляди відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій (наказ МОЗ України від 21.05.07 №246) і визнані придатними до виконання даного виду робіт; пройшли спеціальне навчання безпечним методам і прийомам праці, інструктаж із безпеки праці, стажування на робочому місці, перевірку знань із безпеки праці і мають відповідну професійну підготовку;

-п. 7.3.1: персонал, який експлуатує засоби механізації, оснащення, пристрої та ручні машини, до початку робіт повинен бути навчений безпечним методам та способам робіт відповідно до інструкцій заводу- виробника та інструкції з охорони праці.

В результаті зазначених недбалих дій ОСОБА_4, ОСОБА_6 20.02.2017, приблизно о 16 годині, виконуючи покладені на нього обов'язки відповідно до договору підряду №13-02/01 від 13 лютого 2017 року, знаходився на об'єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва, житловий будинок №18 на висоті сьомого поверху в осях 9-7/И в самопідіймальній електричній колисці ZLP 800 (інвент. №4), в якій в цей час відбулось затискання канатних сталок в робочому органі колиски.

При цьому, ОСОБА_6, який не був навчений безпечним методам та способам робіт відповідно до інструкції заводу виробника, не застосував необхідні засоби індивідуального захисту та самостійно намагався ліквідувати дану несправність колиски, рухаючись на ній до верху та до низу, в результаті чого стався обрив несучого канату самопідіймальної підвісної колиски ZLP 800 (інвент. №4), з якої ОСОБА_6 з висоти між шостим та сьомим поверхом будинку впав на парапет другого поверху, отримавши наступні тілесні ушкодження:

-забійну рану, садно, крововиливи в шкіру та м'які тканини голови, багатоосоколковий та лінійний перелом кісток склепіння та основи черепа, кісток обличчя, що включає в себе: лобну, решітчасту, та основну кістки, ліву скроневу кістку, субарахноїдальний крововилив, який покриває півкулі мозку та мозочку, в лобних та скроневих ділянках - в поєднанні з вогнищами забою тканини мозку, кров в бічних шлуночках мозку, добре виражена борозна вдавлення на нижній поверхні обох півкуль мозочку від краю великого потиличного отвору, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя;

-відкритий перелом лівої стегнової кістки та крововиливи в колінні суглоби, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя;

-ушкодження печінки та селезінки, крововилив в очеревину та заочеревинну клітковину, наявність в порожнині очеревини близько 700 мл крові, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя;

-крововиливи в діафрагму, перелом 9 ребра ліворуч по прихребетній лінії з ушкодженням пристінкової плеври, лівобічний пневмотракс - даний комплекс ушкоджень має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Після чого, ОСОБА_6 було госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де 24.02.2017 останній помер внаслідок отриманої відкритої черепно-мозкової травми від падіння 20.02.2017. Характер та морфологія усіх виявлених ушкоджень свідчить про те, що вони виникли від дії тупого предмета (-ів); з урахуванням їх локалізації та зовнішнього вигляду, а також обставин того, що трапилось - не виключено можливим їх виникнення внаслідок падіння тіла з висоти.

Вказане стало можливим внаслідок порушення ОСОБА_4 правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати.

Таким чином, ОСОБА_4 допустив порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людей, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою провину у скоєнні інкримінованого злочину за ч.2 ст. 272 КК України не визнав та суду пояснив, що дійсно 20.02.2017 р. на підприємстві ТОВ «Вінсо-технології», директором якого він є, трапився нещасний випадок в результаті обриву несучого канату самопідіймальної колиски, внаслідок чого загинув працівник ОСОБА_6 Обвинувачений зазначив, що підбором підрядників для виконання робіт за договором підряду займався безпосередньо майстер ТОВ «Вінсо-технології» ОСОБА_8, який приніс йому на підпис договір підряду із ОСОБА_6, який він уклав 13.02.2017 р. В пункті 1.7 цього договору ОСОБА_6 стверджував, що він має всі документи та відповідну кваліфікаційну підготовку для виконання договірних робіт. В підтвердження цього він надав ОСОБА_8 копію посвідчення на право виконання робіт на самопідіймальних колисках. У зв'язку з тим, що копія вказаного посвідчення не була завірена, він дав розпорядження майстру ОСОБА_8 не допускати ОСОБА_6 до роботи з використанням самопідіймальної колиски без надання оригіналу вказаного посвідчення, а дав розпорядження допустити тільки до виконання підготовчих робіт, які не пов'язані із виконанням робіт на висоті, та які включають лише роботи з землі: на першому поверсі, або на криші, тобто роботи, які не потребують використання самопідіймальної колиски. Крім того, 13.02.2017 р. ним були затверджені Заходи з охорони праці, які здійснюються підрядником під час зведення будівельного об'єкту за підписом ОСОБА_6, відповідно до яких ОСОБА_6 до початку робіт повинен мати посвідчення з охорони праці на право виконання договірних робіт. Вранці, 20.02.2017 р. він прибув на будівельний об'єкт, де ОСОБА_8 повідомив йому, що ОСОБА_6 не передав йому оригінал посвідчення, у зв'язку з чим він дав розпорядження ОСОБА_8 не допускати ОСОБА_6 до виконання висотних робіт. Відповідальність за нещасний випадок майстер ОСОБА_8 взяв на себе, підтвердивши, що саме він допустив до виконання висотних робіт ОСОБА_6 у зв'язку із спливом строків для здачі об'єкта та необхідністю швидше закінчити будівельні роботи. Одразу після нещасного випадку ОСОБА_4 поїхав до лікарні, куди був госпіталізований ОСОБА_6, де сплачував кошти за медикаменти. Після смерті ОСОБА_6 він взяв на себе витрати, пов'язані з похованням загиблого. Також обвинувачений додав, що підписання договору підряду із ОСОБА_6 не свідчить про те, що потерпілий був допущений до висотних робіт, а лише був залучений до робіт на будмайданчику.

Разом з тим, вина обвинуваченого ОСОБА_4 в об'ємі дій, зазначених у вироку, підтверджується сукупністю наступних доказів встановлених та досліджених у судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що його син тривалий час працював в ТОВ «Вінсо-технології» на висотних роботах. Будь-яких навчань його син не проходив та допускався до роботи, не маючи документа, який би дозволяв виконувати роботи на висоті.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що загиблий ОСОБА_6 це її двоюрідний брат. 20.02.2017 р. ій повідомили, що ОСОБА_6 впав з висоти на будівництві. Вона одразу прибула до лікарні, де також перебував ОСОБА_4, який здійснював оплату лікування ОСОБА_6 Також свідок повідомила, що ОСОБА_6 не був офіційно працевлаштований на підприємстві, де стався нещасний випадок.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомив, що самопідіймальна колиска, на якій працював ОСОБА_6 задовго до нещасного випадку перебувала в незадовільному технічному стані. Йому це відомо, оскільки він безпосередньо на ній працював до кінця 2016 р.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 20.02.2017 р. він займався обслуговуванням самопідіймальних колисок. Перед виконанням висотних робіт із використанням ОСОБА_13 та загиблим ОСОБА_6 колиски зранку він провів огляд цієї колиски, яка перебувала в технічно справному стані. Впродовж робочого дня жодних скарг на роботу колиски від підрядників не надходило. Близько о 16-00 год. в цей день йому подзвонив начальник будівництва та повідомив про нещасний випадок. По прибуттю на місце він побачив, що з колиски випав ОСОБА_6, а сама колиска висіла у вертикальному положенні на одному тросу, оскільки інший трос обірвався. Причиною обриву троса були дії ОСОБА_6, який намагався зрушати колиску з місця, коли та перестала підійматись. Свідок зазначив, що нещасного випадку можливо було б уникнути у випадку, якщо б робочі викликали його для усунення несправностей колиски. Свідок повідомив, що відповідальним за безпеку на об'єкті був начальник дільниці ОСОБА_8 та він же допускав людей до висотних робіт. Йому також відомо, що ОСОБА_4 не допускав ОСОБА_6 до висотних робіт через відсутність відповідних дозвільних документів.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомив, що 20.02.2017 р. він працював на будівництві в середині будинку та почув гуркіт. Вийшовши на балкон буднку він побачив обірвану колиску на 7 поверсі, та постраждалого ОСОБА_6, який випав з цієї колиски на дах під'їзду. Свідок зазначив, що усі вказівки щодо виконання робіт надавав ОСОБА_8 Також свідок вказав, що безпосередньо ті роботи, які виконував ОСОБА_6 можливо було виконувати без використання самопідіймальної колиски.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він працює головним державним інспектором ГУ Держпраці та приймав участь в якості голови комісії при проведенні спеціального розслідування нещасного випадку 20.02.2017 р., внаслідок якого загинув ОСОБА_6 Було встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 не перебував в трудових відносинах з ТОВ «Вінсо Технології», та між ОСОБА_6 та підприємством був укладений цивільно-правовий договір. За результатами розслідування комісія встановила, що причиною нещасного випадку стало затискання канату самопідіймальної колиски, відсутність засобів індивідувального захисту, та використання колиски персоналом, який не навчений безпечним методам та способам робіт. В розпорядження комісії не було надано жодного документа про те, що ОСОБА_6 мав допуск до висотних робіт на колисці. Комісія прийшла до висновку про те, що ОСОБА_4 уклав цивільно-правовий договір із ОСОБА_6, не пересвідчившись у наявності у цієї людини відповідних документів про допуск на виконання робіт на самопідіймальній колисці.

Свідок ОСОБА_16 підтвердив в судовому засіданні висновки, щодо спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 20.02.2017 р., який був проведений комісією, в складі якої він перебував. Під час проведення спеціального розслідування комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_4 залучив до експлуатації самопідіймальної колиски потерпілого ОСОБА_6, який не був навчений безпечним методам та способам робіт.

Свідок ОСОБА_17 підтвердила в судовому засіданні висновки, щодо спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 20.02.2017 р., який був проведений комісією, до складу якої вона була залучена. Свідок зазначила, що при залученні особи до роботи на підприємстві керівник цього підприємства зобов'язаний перевірити у цієї особи наявність документів, які б свідчили про допуск особи до цих робіт, в даному випадку до робіт з підвищеною небезпекою - висотних робіт. З її точки зору саме ОСОБА_4 надав дозвіл ОСОБА_6 на виконання висотних робіт.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що на момент нещасного випадку він працював технічним директором ТОВ «Вінсо-Технології» та перебував в складі комісії, яка проводила спеціальне розлідування нещасного випадку 20.02.2017 р. З висновками спеціального розслідування в тій частині, що дії ОСОБА_4 призвели до нещасного випадку, він не погодився. Йому відомо, що на будівельному майданчику, де відбувся нещасний випадок, особою, хто безпосередньо допускав працівників до робіт на цьому майданчику, був майстер ОСОБА_8 Також свідок ОСОБА_18 підтвердив, що в його присутності директор ОСОБА_4 надавав майстру ОСОБА_8 усну вказівку не допускати до висотних робіт на майданчику осіб, які не мають дозвільних документів. Свідок також підтвердив, що ОСОБА_4 повністю відшкодував родині загиблого збитки, пов'язані із лікуванням та похованням ОСОБА_6

Крім того, вина обвинуваченого підтверджується сукупністю наступних письмових доказів.

Протоколом огляду місця події від 20.02.2017 р. зафіксована ділянка місцевості, а саме: криша над входом в під'їзд будинку за адресою: м. Київ, вул. Гмирі, 18. Над кришею приблизно на 7 поверсі висить на тросі металева люлька в горизонтальному положенні із розірваном тросом \т.1 а.с. 172-184\.

З висновку судово-медичного експерта № 506/2 від 28.07.17 вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 20.02.2017 р. на будівництві отримав комплекс тілесних ушкоджень, серед яких черепно-мозкова травма, від якої потерпілий помер \т.1 а.с. 189-195\.

Протоколом огляду від 24.02.2017 р. оглянутий труп загиблого ОСОБА_6 \т.1 а.с. 197-199\.

З листа Головного управління Держпраці у Київській області № 11/3/886 від 18.01.2018 р. вбачається, що дозволи на виконання робіт та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ОСОБА_6 Головним управлінням Держпраці у Київській області не видавалися \т.1 а.с. 212\.

Відповідно до п. 12.19 Статуту ТОВ «Вінсо-технології» одноособовим виконавчим органом Товариства є директор, який серед іншого самостійно укладає контракти, угоди, підписує договори; в межах своєї компетенції видає накази та розпорядження, обов'язкові для виконання працівниками та підрозділами Товариства; забезпечує охорону праці та контролює дотримання штатно-фінансової дисципліни \т.1 а.с. 218-223\.

Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській обл. та м. Києві ТОВ «Вінсо-технології» був наданий дозвіл № 4478.12.32 на роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок \т.1 а.с.143\.

Відповідно до посадової інструкції директора підприємства, затвердженої директором ТОВ «Вінсо-технології» від 09.01.2014 р. до обов'язків директора підприємства входить, зокрема, вжиття заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання безпечних і сприятливих умов праці, додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища. Крім того, директор підприємства несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності \т.1 а.с. 227-228\.

Наказом ТОВ «Вінсо-технології» № 6-ОП від 16.02.2017 р. функції інженера з охорони праці в порядку суміщення були покладені на директора підприємства ОСОБА_4, якому було доручено впровадження і функціонування системи охорони праці на підприємстві шляхом забезпечення виконання вимог системи управління охороною праці в ТОВ «Вінсо-технології», чинних положень, інструкцій та інших нормативних документів з охорони праці; формування безпечних і здорових умов праці на робочих місцях; розробку та забезпечення виконання заходів з охорони праці; забезпечення відповідного контролю за безпекою виконання будівельно-монтажних робіт \т.1 а.с. 149\.

Відповідно до договору підряду № 6, укладеного між ТОВ «Вінсо-Технології» з ТОВ «Домобудівна компанія «Фундамент» та згідно якого - ТОВ «Вінсо-технології» в особі ОСОБА_4 зобов'язалось виконати відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов даного договору повний комплекс робіт по об'єкту будівництва: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва. Житловий будинок №18». Перелік повного комплексу робіт передбачених проектною документацією, що виконувалось ТОВ «Вінсо-технології» за цим договором: роботи по утепленню та оздобленню фасаду будинку у відповідності з проектною документацією. Згідно з п. 9.1. даного договору визначено, що залучення для виконання робіт робочої сили (інженерно-технічних спеціалістів і робітників) в достатній кількості та з відповідною кваліфікацією є обов'язком ТОВ «Вінсо-технології» \т.1 а.с. 241-253\.

Договором підряду № 13-02/01 від 13.02.2017 р., укладеного між ТОВ «Вінсо-технології» в особі директора ОСОБА_4 (Замовником) та ОСОБА_6 (Підрядником), передбачено, що замовник доручає та зобов'язується прийняти і оплатити, а підрядник бере на себе зобов'язання за завданням Замовника на свій ризик якісно у передбачений договором строк та у встановленому обсязі виконати на об'єктах будівництва Замовника роботи, які зазначені в додатках до Договору підряду № 13-02/01 від 13.02.2017 р. та здати їх результати замовнику. В п. 1.7 цього договору зазначено про те, що підрядник стверджує, що він має всі документи дозвільного характеру необхідного для виконання робіт за цим договором, а також пройшов відповідну кваліфікаційну підготовку, навчання та/чи підвищення кваліфікації, зокрема, але не виключно, з охорони праці та техніки безпеки, а у випадку, якщо Роботи за цим договором є роботами підвищеної небезпеки - підрядник в силу наявних у нього дозвільних документів та пройденого навчання має право на їх виконання. Відповідно до додатку до договору підряду № 13-02/01 від 13.02.2017 р. видами робіт, які погоджені на об'єкті будівництва є монтаж горизонтальних та вертикальних направляючих, монтаж опорних кронштейнів, утеплення мінеральною ватою, монтаж декоративного камня \т.1 а.с. 231-232, 233\.

Відповідно до наказу № 4 директора ТОВ «Вінсо-Технології» ОСОБА_4 від 13.02.2017 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_13 було передано в роботу самопідіймальну електричну колиску ZLP 800. Даний наказ був доведений майстру ОСОБА_8 та підрядникам ОСОБА_6 та ОСОБА_13 \т.2 а.с. 115,116\.

Відповідно до акту прийомки в експлуатацію та технічного опосвідчення змонтованої самопідіймальної колиски від 13.02.2017 р. для роботи на колисці були закріплені робітники ОСОБА_6 та ОСОБА_13 \т.2 а.с.117\.

Відповідно до заходів з охорони праці, які здійснюються підрядником під час зведення будівельного об'єкта - підрядник до початку робіт повинен пройти відповідну кваліфікаційну підготовку, навчання чи підвищення кваліфікації та мати посвідчення з охорони праці, яке підтверджує право виконання робіт\ т.1 а.с. 234\.

З акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку Головного управління Держпраці у Київській області вбачається, що основною причиною нещасного випадку, при якому загинув ОСОБА_6 є порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо - обрив несучого канату самопідіймальної підвісної колиски ZLP 800 в результаті затискання канатних сталок в робочий орган колиски та не спрацювання уловлювача. Супутніми причинами є не використання засобів індивідуального захисту під час перебування на висоті в самопідіймальній колисці, а також залучення до експлуатації самопідіймальної колиски персоналу, який не навчений безпечним методам та способам робіт відповідно до інструкції заводу виробника. За результатами спеціального розслідування комісія прийшла до висновку, що серед осіб, дії яких призвели до настання нещасного випадку є директор ТОВ «Вінсо-технології» ОСОБА_4, який залучив до експлуатації засобів механізації (самопідіймальної підвісної колиски) ОСОБА_6, який не навчений безпечним методам та способам робіт відповідно до заводу виробника, чим порушив п. 4.22, п. 7.3.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення ( НПАОП 45.2-7.02.12) \т.2 а.с. 21-28\.

Згідно з листом Головного управління Держпраці у Київській області № 53/3/18/16232 від 14.11.2018 р. ОСОБА_6 не проходив навчання в ТОВ «НКЦ «Будмашоснова». Посвідчення № 193-16-6 було видано ОСОБА_19 стропальнику ТОВ «БК «Азур Груп» відповідно до протоколу № 193 від 14.06.2016 р. \т.2 а.с. 150\.

Аналіз сукупності наведених обставин та доказів, які суд визнає належними та допустимими, дозволяє зробити висновок про те, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України в судовому засіданні підтверджена повністю.

Разом з тим, обговорюючи позицію обвинуваченого, який свою вину у вчиненні інкримінованого злочину заперечував, суд не не приймає до уваги його доводи про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України, оскільки зазначена позиція спростовується сукупністю вищезазначених доказів. З аналізу показів обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що обвинувачений не заперечував, що дійсно перед підписанням із ОСОБА_6 договору підряду, останній не надав йому оригінал посвідчення щодо проходження відповідного навчання та наявності права виконання висотних робіт, що свідчить про те, що фактично ОСОБА_4 підписав договір підряду не пересвідчившись в наявності необхідних документів. Не підтвердженими належними доказами є твердження ОСОБА_4 про те, що він не допускав ОСОБА_6 до висотних робіт, а лише залучив до підготовчих робіт. Зокрема, в договорі підряду, укладеному із ОСОБА_6 не зазначено про те, що ОСОБА_6 мав виконувати лише підготовчі роботи без використання самопідіймальних колисок. Навпаки, після підписання договору підряду, директор ОСОБА_4 особисто видав наказ № 4, яким передав підрядникам ОСОБА_6 та ОСОБА_13 самопідіймальну колиску для виконання робіт, що вже свідчить про те, що роботи мали виконуватись не з землі. Таким чином, вказаними діями ОСОБА_4 фактично допустив ОСОБА_6 до виконання робіт з підвищеною небезпекою, оскільки використання в роботі самопідіймальної колиски свідчить про виконання саме висотних робіт. Такої думки в судовому засіданні дотримувалась свідок ОСОБА_17, яка зазначила, що саме ОСОБА_4 надав дозвіл ОСОБА_6 на виконання висотних робіт. Твердження сторони захисту та спеціаліста про те, що передача самопідіймальної колиски ОСОБА_6 не свідчить про допуск до виконання висотних робіт, а пов'язана із підготовкою до робіт: технічний огляд, перевірка технічного стану тощо, суд не може прийняти до уваги, оскільки судом встановлено, що відповідальною особою за перевірку технічного стану самопідіймальної колиски та її огляд був працівник ОСОБА_12, а не ОСОБА_6 та ОСОБА_13 Також, суд враховує покази свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні зазначив, що зміст наданого на спецрозслідування договору підряду між ТОВ «Вінсо технології» та ОСОБА_6 дозволяє зробити висновок про відсутність підстав стверджувати, що ОСОБА_6 за цим договором міг виконувати лише небезпечні (підготовчі) роботи. Будь-які застереження щодо заборони виконання робіт на висоті в даному договорі відсутні.

Суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_18, які в судовому засіданні повідомили, що ОСОБА_4 надавав майстру ОСОБА_8 усну вказівку про недопущення ОСОБА_6 до висотних робіт без наявності посвідчення, оскільки ці покази не узгоджуються із діями ОСОБА_4, який безпосередньо видав наказ про передачу самопідіймальної колиски ОСОБА_6, та ці покази спростовуються сукупністю належних доказів, зокрема, актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 12.09.2017 р., який був підписаний ОСОБА_18, та в якому ОСОБА_18 не повідомляв про обставини, на які він вказував в судовому засіданні. До того ж, суд не приймає до уваги часткову незгоду ОСОБА_18 із актом проведення спеціального розслідування комісії, в складі якої він перебував, в частині встановлення дій ОСОБА_4, які призвели до нещасного випадку, оскільки зазначена незгода була висловлена ОСОБА_18 лише під час його допиту в якості свідка в ході судового розгляду. Жодних заперечень, зауважень, а також окремої думки з приводу проведеного спеціального розслідування ОСОБА_18 до акту не вносив, а його твердження про те, що він не приймав безпосередньої участі під час розслідування нещасного випадку та формально підписав акт на вимогу голови комісії ОСОБА_15 суд вважає голослівними та такими, що не грунтуються на встановлених обставинах та не підтверджені належними доказами. Також, суд враховує, що ОСОБА_18 усвідомлював, що був залучений для проведення спеціального розслідування нещасного випадку від підприємства ТОВ «Вінсо-Технології», інтереси якого він мав представляти, проте в акті жодним чином не відображена позиція ОСОБА_18, яка була викладена ним під час судового розгляду.

Також, не заслуговує на увагу позиція сторони захисту про те, що прокурором не було перевірено та не надано суду доказів стосовно того, що загиблий ОСОБА_6 в дійсності не проходив спеціальне навчання безпечним методам і прийомам праці, оскільки в матеріалах справи міститься лист Головного управління Держпраці у Київській області, де зазначено про те, що дозволи на виконання робіт та на експлуатацію машин, мезанізмів, устаткування підвищеної небезпеки ОСОБА_6 Головним управлінням Держпраці у Київській області не надавались. Крім того, встановлено, що відомості, які містяться в наданій обвинуваченим ОСОБА_4 копії посвідчення на ім'я ОСОБА_6 про проходження навчання в ТОВ «НКЦ «Будмашоснова» та перевірку знань на допуск до виконання робіт на самопідіймальних колисках та виконання робіт на висоті, не відповідають дійсності, оскільки фактично ОСОБА_6 зазначене посвідчення не видавалось, а було видано іншій особі. Слід зазначити, що проходження навчання безпечним методам та способам робіт включає не лише відвідування спеціалізованих закладів, а і перевірку знань, отриманих під час навчання. При цьому, суд враховує покази свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні підтвердив, що після проведення спеціальними ліцензованими закладами навачання робітників, проводиться державний іспит за участю представника Держпраці, та після успішного іспиту працівнику видається посвідчення встановленого зразка. Таким чином, відомості, які надані прокурором про те, що ОСОБА_6 не проходив навчання, які були надані Держпраці, суд вважає належним доказом того, що ОСОБА_6 не проходив відповідного навчання. Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував, що перед укладення угоди із ОСОБА_6 він не перевіряв у останнього наявність оригіналу посвідчення, та залучив його до робіт без відповідних документів.

Крім того, суд не приймає до уваги позицію сторони захисту про відсутність події кримінального правопорушення через відсутність трудових відносин ОСОБА_6 з ТОВ «Вінсо-Технології», з наступних підстав. Дійсно, судом встановлено, що загиблий ОСОБА_6 не перебував в трудових відносинах з підприємством ТОВ «Вінсо-Технології», оскільки працював за договором підряду. До цього висновку прийшла й комісія, зазначивши про це в акті проведеного спеціального розслідування нещасного випадку. Разом з тим, відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва» № 7 від 12.06.2009 р. - потерпілими в результаті злочинних діянь, передбачених статтею 272 КК України можуть бути як учасники виробничого процесу, так і інші особи, які не мають до нього відношення. Таким чином, наявність трудових відносин між потерпілим і підприємством не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України. На підтвердження вказаної позиції суд враховує покази свідка ОСОБА_16, члена комісії, що проводила спеціальне розслідування нещасного випадку, який в судовому засіданні підтвердив, що хоча ОСОБА_6 не був офіційно працевлаштований в ТОВ «Вінсо-Технології», проте він був фактично допущений до роботи, тобто залучений до виробничої діяльності, а тому його можна вважати персоналом в розумінні висновків комісії. Інший член комісії - свідок ОСОБА_17 під час судового розгляду також підтвердила, що при залученні працівника до роботи з підвищеною небезпекою, особи, які допускають цього працівника до роботи, несуть відповідальність згідно законодавства про охорону праці, у тому числі якщо з працівником був укладений цивільно-правовий договір, а не трудовий. Таким чином, встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 хоча і не перебував в трудових відносинах з ТОВ «Вінсо-Технології», але був залучений до виробничої діяльності даного підприємства.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України, характеризується діянням - порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь- якому підприємстві, наслідками у вигляді загибелі людей, а також причинним зв'язком між діянням і наслідками.

Таким чином, в даному випадку об'єктивною стороною злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України є дії ОСОБА_4, які виразились в тому, що він фактично допустив ОСОБА_6 до проведення висотних робіт, уклавши з ним договір підряду на виконання фасадних робіт та надавши в корисутвання самопідіймальну колиску. Ці дії були вчинені в порушення правил безпеки, зокрема в порушення ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення» (НПАОП 45.2-7.02-12), оскільки ОСОБА_6 був допущений ОСОБА_4 до роботи без перевірки проходження спеціального навчання безпечним методам і прийомам праці. Внаслідок зазначених дій виникли наслідки у виді загибелі потерпілого ОСОБА_6, який не був навчений безпечним методам і прийомам праці.

Також суд не приймає до уваги посилання сторони захисту на покази свідка ОСОБА_8, які були надані під час досудового слідства, оскільки відповідно до ч.4 ст.95 КПК України - суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них.

Суд також не приймає до уваги позицію сторони захисту що до сумнівів в частині об'єктивності висновків комісії, викладених у акті спеціального розслідування від 12.09.2017 р., якими встановлено причинний зв'язок між діями обвинуваченого та настанням смерті потерпілого, оскільки під час судового розгляду встановлено, що висновки зазначеного акту у встановленому законом порядку не оспорювались та не скасовувались.

Суд також не приймає до уваги позицію залученого у передбаченому ст.71 КПК України порядку до участі у справі спеціаліста ОСОБА_20, оскільки зазначена позиція повністю суперечить сукупності вищезазначених доказів, які суд визнав належними та допустимими.

Аналіз досліджених доказів у їх сукупності дозволяє суду зробити висновок про те, що доведеність винуватості обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України випливає із сукупності вищевстановлених ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, що дозволяє суду поза розумним сумнівом дійти до висновку про те, що вина обвинуваченого у судовому засіданні у скоєнні злочинних дій, зазначених у вироку доведена повністю, а позицію ОСОБА_4 суд розцінює такою, що спрямована на уникнення від відповідальності за скоєний злочин в повному обсязі.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, вчиненого з необережності.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні дитину, щодо якої не позбавлений батьківських прав, яка на момент вчинення злочину була неповнолітньою, характеризується задовільно.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування обвинуваченим збитків, пов'язаних із лікуванням та похованням загиблого ОСОБА_6

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обсяг порушень правил безпеки, які призвели до нещасного випадку, позицію потерпілого щодо необхідного покарання, суд приходить до висновку про те, що необхідною та достатньою мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.2 ст.272 КПК України.

Також, враховуючи зазначені обставини та наслідки допущених обвинуваченим порушень - загибель людини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання, передбачене ч.2 ст. 272 КК України у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій в установах, підприємствах та організаціях усіх форм власності власності на строк 1 рік.

Клопотань про застосування вимог Закону України « Про амністію у 2016 році» від учасників процесу не надходило.

Питання щодо речових доказів підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-376 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України та призначити йому покарання - 3 \три\ роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій в установах, підприємствах та організаціях усіх форм власності власності на строк 1 \один\ рік.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з дня прибуття до установи виконання покарань.

Речові докази:металеву люльку з відірваним тросом - залишити у власності ТОВ «Вінсо-Технології».

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв