Рішення № 79737004, 29.01.2019, Оболонський районний суд міста Києва

29.01.2019 Справа № 756/16946/18

Унікальний №756/16946/18

Провадження №2/756/2848/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем, в порушення вимог ЦПК України, зокрема, не надано доказів, що він є потерпілим від кримінального провадження та відповідно має право на пільги, встановлені Законом. Позивачу надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ним ухвали.

З метою усунення недоліків позовної заяви позивач надіслав на адресу суду клопотання про виправлення помилок у справі, до якого долучив заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення, подану ним 09 січня 2019 року до Оболонського УП НП у м. Києві. У вказаній заяві позивач просить визнати його потерпілим від кримінального злочину, передбаченого ст. 192 КК України, та зазначає, що місцем заподіяння йому злочину є АДРЕСА_1 (Оболонський район).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд вважає, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, у зв'язку з чим позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу. До такого висновку суд приходить з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

Згідно з ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

До поданої первісно позовної заяви позивач надав Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого кримінальне провадження №12018100010005682, зареєстроване 12.06.2018 року за заявою ОСОБА_1 закрито Голосіївським УН ГУНП у м.Києві 31.07.2018 року на підставі ч.1 ст.284 КПК України (відсутність події кримінального правопорушення).

Закриття кримінального провадження з цієї підстави свідчить про втрату ОСОБА_1 - заявником у даному провадженні статусу потерпілого, тобто особи, якій завдано шкоди вчиненим кримінальним правопорушенням.

На виконання ухвали про усунення недоліків, позивач 09.01.2019 року звернувся з заявою про вчинення злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Оболонського УП ГУНП в м.Києві.

Завдання шкоди внаслідок злочину підтверджується наявністю статусу потерпілого у кримінальному провадженні. Такі обставини дозволяють позивачу клопотати про звільнення від сплати судового збору за подання позову про відшкодування такої шкоди до суду (п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»), а також дозволяють позивачу обирати підсудність даної справи за своїм місцем проживання чи перебування або за місцем заподіяння шкоди (ч.3 ст.28 ЦПК України).

Первісно подана позовна заява з додатками взагалі не містить даних щодо місця завдання шкоди, після надання судоми часу для усунення недоліків позивач звернувся до Оболонського УП ГУНП в м.Києві з заявою про те, що кримінальне правопорушення щодо нього вчинене на території Оболонського району м.Києва (АДРЕСА_1). Судом звернуто увагу на те, що вперше заяву про вчинення злочину подано до Голосіївського УП ГУНП в м.Києві, її копії суду не надано, її зміст суду невідомий. Подання заяви до Оболонського УП ГУНП в м.Києві після постановлення ухвали від 26.12.2018 року, на думку суду, є штучним створенням доказів, спрямованим на визначення підсудності справи саме Оболонському районному суду м.Києва, а також звільнення від сплати судового збору.

Відтак, суд доходить висновку, що позивачем не виконані вимоги ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року, у зв'язку з чим позовну заяву слід вважати неподаною та та повернути позивачу.

При цьому, суд роз'яснює, що згідно вимог ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. До того ж, суд звертає увагу, що в разі визнання позивача потерпілим від злочину він має право заявити даний цивільний позов безпосередньо у кримінальному провадженні.

З викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину вважати неподаною та повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Майбоженко