Ухвала суду № 79736182, 11.02.2019, Маньківський районний суд Черкаської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

11 лютого 2019 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський, розглянувши матеріали за позовом Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі: Іваньківської об'єднаної територіальної громади до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.

На підставу своїх вимог спирається на те, що вивченням Уманською місцевою прокуратурою стану додержання вимог законодавства щодо своєчасності надходження до бюджету орендної плати за земельні ділянки на території Маньківського району Черкаської області виявлено порушення вимог закону, що потребує вжиття представницьких заходів.

Між Іваньківською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_3 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 26.06.2006 укладено договір оренди водоймища, який зареєстровано 29.06.2006 у районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за №865.

Відповідно до умов даного договору орендодавець надає в оренду орендарю водоймище, розташоване на земельній ділянці площею 7,3295 га., із земель державної власності в адміністративних межах Іваньківської сільської ради терміном на 20 років.

Пункт 2.1 Договору визначає, що розмір орендної плати складає 200 гривень за 1 гектар водоймища в рік, з виплатою помісячно рівними частинами. Нормативна грошова оцінка в договорі не визначена. Згідно витягу відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 9,1682 га., яка розташована в адміністративних межах Іваньківської сільської ради сільської ради Маньківського району Черкаської області та перебуває в оренді ФОП ОСОБА_2, 1628 001,35 грн.

Пунктом 2.3 визначено підстави перегляду розміру орендної плати.

Уманською місцевою прокуратурою 26.09.2016 подано позовну заяву до Господарського суду про внесення змін до договору оренди водоймища та збільшення орендної плати з урахуванням вимог ст. 288 Податкового кодексу України.

На момент звернення до суду прокурором було встановлено, що відповідач сплачує річну орендну плату за використання земельної ділянки згідно умов спірного договору в розмірі 13130, 80 грн., що з розрахунку від нормативно грошової оцінки земельної ділянки становить лише 0,8 відсотка. Разом з тим, відповідно до норм законодавства, орендар повинен сплачувати орендну плату в розмірі не менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 162 001,35 грн., а отже мінімальний розмір орендної плати має становити 48840,04 грн. грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.12.2016 позов прокурора задоволено та внесено до укладеного між Іваньківською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договору оренди водойми від 26.06.2006, який 29.06.2006 у районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за №865 такі зміни:

Пункт 2.1 договору викласти у такій редакції «Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить 48840,04 грн.»;

Доповнити договір підпунктом 2.7 договору таким абзацом «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.08.2016 року №150/86-16 становить 1628 001,35 грн.»

Рішенням Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, відхилено, рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Пунктом 2.1 Договору від 26.06.2006 визначено, що орендна плата вноситься орендарем помісячно рівними частинами.

Згідно ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати із рішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, обов'язок щодо сплати збільшеної орендної плати у відповідача виник з моменту вступу в законну силу рішення господарського суду Черкаської області від 06.12.2016 після його перегляду Київським апеляційним господарським судом.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.03.2018 державним реєстратором Маньківської райдержадміністрації внесено відомості про припинення права оренди ОСОБА_2, земельної ділянки водного фонду площею 8,3693 га., на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди від 19.02.2018 (індексний номер рішення 40057839).

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.12.2017 припинено державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, за його рішенням.

Разом з тим, взяті на себе за зазначеним договором, на період його дії, зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати відповідач у повній мірі не виконував, з травня 2017 року по березень 2018 року орендну плату вносив частково в розмірі 1210,00 грн. щомісячно.

У зв'язку з чим на момент звернення прокурором до суду виникла заборгованість по орендній платі на загальну суму 28 234 грн., виходячи із наступного розрахунку.

Сума річної орендної плати, яка підлягає внесенню фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, згідно рішення Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 у справі №925/1218/16 та внесених 27.06.2017 до договору оренди від 26.06.2006 змін становить 48840,04 грн., тобто щомісячна орендна плата складає: 4070 грн. (48840 /12).

З травня 2017 року відповідач сплатив: - травень 2017 року 1210 грн. (борг - 759,35 грн.); - червень 2017 року 1210 грн. (борг - 2860 грн.); - липень 2017 року 1210 грн. (борг - 2860 грн.); - серпень 2017 грн. 1210 грн. (борг - 2860 грн.); - вересень 2017 року 1210 грн. (борг - 2860 грн.); - жовтень 2017 року 1210 грн. (борг - 2860 грн.); - листопад 2017 року 1210 грн. (борг - 2860 грн.); - грудень 2017 року 1210 грн. (борг - 2860 грн.); - січень 2018 року 1210 грн. (борг - 2860 грн.); - лютий 2018 року 00 грн. (борг - 4070 грн.); - березень 2018 року 00 грн. (обов'язкова плата - 525,16 грн., заборгованість 525,16 грн.)

Зважаючи на те, що на час пред'явлення позову відповідач ОСОБА_2, повинен був сплатити орендну плату за 8 місяців 2017 року та 3 місяці 2018 року, тому заборгованість, згідно довідки виданої Іваньківською сільською радою, становить 28234,51 грн.

Визначений розмір заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку, виходячи з нижче наведеного.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно ст. 1, 2 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпоряджання землею.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Платність використання земельної ділянки є обов'язковою умовою договору відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» і визначена в укладеному договорі.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» іншими законами України та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Рішенням від 14.07.2018 року №23-1/VII «Про об'єднання територіальних громад» утворено Іваньківську об'єднану територіальну громаду, що включає в себе села Іваньки, Тимошівка, Березівка, Крачківка Маньківського району.

Невиконання обов'язку щодо своєчасного внесення плати за користування землею суперечить інтересам Іваньківської об'єднаної територіальної громади Маньківського району.

Так, ст. 142 Конституції України та ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, що є у власності територіальних громад сіл.

Відповідно до вимог п. п. 10.1, 10.5 ст. 10 Податкового кодексу України, п. 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес». Вказані висновки знайшли своє відображення у правовій позиції Верховного Суду України по справі №6-92цс13.

З приводу підтвердження підстав для представництва інтересів держави зазначаю наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Аналогічна норма кореспондує ст. 56 ЦПК України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №3-рп/99, із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Підставою представництва інтересів держави у судах є наявність порушеного або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що виникають у відносинах між ними або державою.

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Таким чином, законність надання її у використання, у тому числі, передача в оренду, безперечно становить інтерес держави.

У вказаному випадку, інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання законності при використанні землі, як основного національного багатства, яке перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель, належного відшкодування шкоди.

Подання Уманською місцевою прокуратурою позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні принципу законності при використанні земель державної власності.

Твердження про те, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» та дотримання «справедливої рівноваги» у контексті законності втручання у майнові права, захищені ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, висловлені Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року, «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року).

Такі висновки знайшли своє відображення у правових позиціях Верховного Суд України у справах №6-92цс13, №6-2902цс15.

Проте, Іваньківська ОТГ належним чином не відреагували на порушення земельного законодавства, а саме щодо вжиття заходів по своєчасній сплаті орендної плати за використання ОСОБА_2, земельної ділянки водного фонду.

Як наслідок, бездіяльність органу державної влади, уповноваженого реагувати на порушення закону у сфері розпорядження земельними ділянками державної форми власності та органу місцевого самоврядування у відповідності до вимог ст. 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов'язок представництва інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред'явлення та підтримання в суді відповідного позову.

В даному випадку позов подається Уманською місцевою прокуратурою в інтересах органу, який уповноважений згідно земельного законодавства на розпорядження спірними земельними ділянками та в бюджет якого згідно податкового законодавства надходить орендна плата за земельну ділянку, а саме Іваньківська ОТГ.

У відповідності до абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Уманською місцевою прокуратурою повідомлено Іваньківську ОТГ про вжиття представницьких повноважень в інтересах останніх.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв'язку із розглядом спору - 1921 грн. за сплату судового збору.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч. 1 до ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Крім того, зважаючи на те, що ОСОБА_2 припинив свою підприємницьку діяльність 19.12.2017 за власним рішенням згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, справа підсудна Маньківському районному суду.

Одночасно, повідомляю, що Уманською місцевою прокуратурою не подавався інший позов, окрім даного, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером НОМЕР_1, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/134/19-ц за позовом Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі: Іваньківської об'єднаної територіальної громади до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 27 лютого 2019 року о 11 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 27 лютого 2019 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 27 лютого 2019 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ckcourt.gov.ua/sud2312.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський